Облік товарно-матеріальних цінностей

Варіант 5. Облік товарно-матеріальних цінностей

Задача № 1

собівартість звіт балансова запас Компанія «С» має таку інформацію про закупівлю та використання матеріалів:

Необхідно визначити собівартість витрачених матеріалів і залишок на 30 червня, використовуючи методи Lifo, Fifo та середньозваженої собівартості. Розрахунок виконати за умови, що компанія застосовує систему:

• Ш постійного обліку запасів;
• Ш періодичного обліку запасів.

Розв’язок:

За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (стандарт № 2 «Запаси»), в країнах ринкової економіки застосовують декілька методів оцінки запасів. Важливішими з них є:

Перше надходження — перший видаток (ФІФО).

Останнє надходження — перший видаток (ЛІФО).

Середньозважена собівартість.

Метод ФІФО припускає, що матеріали, які придбані першими, першими відпускатимуться на виробництво чи на реалізацію, тобто списуються за цінами перших надходжень. При цьому залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюються за цінами останніх надходжень.

Метод ЛІФО припускає, що матеріали (запаси), які придбані останніми, першими відпускатимуться на виробництво чи на реалізацію, тобто оцінюються за цінами останніх надходжень. Залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюватимуться в цьому разі за цінами перших надходжень.

За методом середньозваженої собівартості витрачені та реалізовані запаси, а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюються за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів (запасів) на початок звітного періоду та їх надходжень за звітний період. Середня вартість одиниці може розраховуватись як загалом за звітний період, так і після кожного наступного надходження того чи іншого виду запасів.

Залишок товарів на кінець кварталу становить 2500 + 650 — 1500 + 750 + 500 — 1200 — 500 + 800 — 700 = 1300 одиниць.

Таким чином, протягом кварталу в наявності було 5200 (2500 + 650 + 750 + 500 + 800) одиниць товару на суму 55 700 у.о.:

[(2500 * 10) + (650 * 11) + (750 * 12) + (500 * 11,5) + (800 * 11)] =.

= 25 000 + 7150 + 9000 + 5750 + 8800 = 55 700 у.о.

При системі постійного обліку запасів вартість визначається по кожній партії відпущених зі складу матеріалів (товарів).

Система постійного обліку запасів.

Розрахунок даних по методу середньозваженої собівартості.

При системі періодичного обліку запасів фактично собівартість витрачених чи реалізованих матеріалів (товарів) визначається загалом за звітний період на підставі інвентаризації та оцінки залишку на кінець періоду, а також інформації про надходження матеріалів (товарів) за період і їх залишку на початку періоду.

Система періодичного обліку запасів.

Порівняння собівартості товару, розрахованої за різними формулами.

Як бачимо, лише при застосуванні формули «перше надходження — перший видаток» (FIFO) собівартість запасів в умовах постійного і періодичного обліку однакова. В умовах зростання цін на запаси формула FIFO забезпечує найбільш низьку собівартість продажу, наслідком чого буде найбільший прибуток. Водночас оцінка запасів у балансі за формулою FIFO найбільш наближена до їх фактичної собівартості.

При застосуванні формули LIFO маємо найвищу собівартість продажу, але найменший прибуток. В умовах інфляції ця формула найкращим чином сприяє відповідності витрат і доходів у Звіті про прибутки та збитки. З іншого боку, використання формули LIFO приводить до завищення собівартості запасів у балансі та дає можливість маніпулювати показником звітного прибутку залежно від часу придбання запасів. Внаслідок цього в деяких країнах заборонено застосування формули LIFO.

Середньозважена собівартість продажу забезпечує більш рівну величину прибутку, зазнає меншого впливу коливання закупівельних цін. Водночас ця формула потребує складніших розрахунків, і в умовах зростання цін собівартість запасів на кінець звітного періоду звичайно є нижчою за ринкову вартість.

Як висновок, зазначимо, що різні методи оцінки дають різні результати щодо собівартості списаних на виробництво чи на реалізацію матеріалів (товарів) та їх залишку на кінець звітного періоду. Звідси — методи оцінки суттєво впливають на витрати і на фінансові результати діяльності підприємства. Ясно, що держава повинна регулювати це питання.

Фірми самостійно обирають для себе методи оцінки товарно-матеріальних запасів. Вибір залежить насамперед від ринкової кон’юнктури. Якщо визналась тенденція до зростання цін на товари чи на матеріали, то фірми надають переваги методові ЛІФО. В період значних інфляцій процесів держава може на певний час заборонити застосування цього методу оцінки. І, навпаки, якщо є тенденція до зниження цін, то підприємства надають перевагу методові ФІФО. Найменш ризикованим є метод середньозваженої собівартості.

Задача № 2

За наведеною в таблиці інформацією обрахувати балансову вартість запасів компанії на кінець року.

Розв’язок:

З метою збереження об'єктивності оцінки запасів в умовах цінової нестабільності запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Розрахунки балансової вартості наведено в таблиці.

Балансова вартість запасів не може бути вищою за їхню собівартість. Дооцінка обмежена сумою попередньої уцінки.

Список використаної літератури

• 1) МСБО 2 «Запаси», набрав чинності з 1 січня 2005 року.
• 2) Войнаренко М. П., Пономарьова Н. А., Замазій О.В. Міжнародні стандарти фінансової звітності та аудиту: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2010
• 3) Бутинець Ф. Ф., Горецька Л. Л. Облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «облік і аудит». — Житомир: ПП «Рута», 2003
• 4) Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський обліку за міжнародними стандартами: прикладі та коментарі. Практичний посібник. — К.: Лібра, 2004
• 5) Губачова О. М. Мельник С.І. Облік в зарубіжних країнах: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. — К.: Центр учбової літератури, 2008
• 6) Єфіменко В.І., Лук’яненко Л.І. Облік у зарубіжних країнах: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / за ред. В.І. Єфіменка. — К.: КНЕУ, 2005