Розділ 3. Оцінка стану та основні напрямки вдосконалення системи соціально-трудових відносин в галузі рослинництва

Аналіз стану організації оплати праці

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівень продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв’язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови для підвищення рівня його оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи росту продуктивності праці обганяли темпи росту його оплати. Тільки за таких умов створюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.

У зв’язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. У процесі його варто здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок росту продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.

Впродовж багатьох років функціонування колективних підприємств оплата праці в рослинництві удосконалювалась і на сьогодні склались певні її показники.

Оплату праці поділяють на 3 категорії: основну додаткову і преміювання. Разом з тим категорії пов’язані між собою. Чим вища основна оплата праці, тим більша її додаткова, оскільки остання нараховується по відповідних відсотках. Дещо інакша система преміювання, яке встановлюється за визначеними показниками від суми економії витрат та встановлених розмірів за збереження техніки, збільшення строків служби техніки і навчання молодих кадрів. Преміювання за результати діяльності здійснюється у відсотковому розмірі за рішенням трудового колективу.

Таблиця 6 Рівень заробітної плати категорій працівників галузі рослинництва.

Як бачимо основним видом оплати праці в рослинництві є оплата по тарифу — 64%, потім іде доплата за продукція — 15%. Фонд оплати праці в рослинництві складає 17 тис. грн.

Розробка і обґрунтування основних положень з оплати праці вимагають послідовного вивчення цілої низки питань:

вибір найдоцільнішої системи основної оплати праці в господарстві;

преміювання протягом року;

кінцевий розрахунок по результатах роботи за рік.

Наукові дослідження і практичний досвід доводять, що реформування колгоспів і радгоспів пов’язано з організацією та функціонуванням нових господарських формувань. Загальна кількість таких формувань зростає, що пояснюється зміненими розмірами та розширенням інфраструктури по обслуговуванню основного виробництва.

Водночас перехід до ринкових відносин ставить формування в умови, що характеризуються розширенням їх виробничої самостійності, з іншого — різким підвищенням відповідальності. Такі особливості в організації господарських формувань реформованих господарств вносять певні корективи щодо вибору відповідних систем оплати праці для їх освоєння.