Висновки. 
Основи побудови обліку оплати праці

Для більшості людей заробітна плата є основним джерелом доходів і найчастіше саме вона є тією причиною, що приводить робітника на його робоче місце. У той же час у зв’язку з введенням у силу частини II Податкового кодексу України всі підприємства й організації зобов’язані сплачувати єдиний соціальний податок у розмірі 35,6% з фонду оплати праці, а також виплати по авторських договорах. Тому підприємства й організації, природньо, зацікавлені не тільки в зниженні витрат на оплату праці, але й у зменшенні суми обов’язкових відрахувань з неї в соціальні фонди, що дозволить збільшити чистий прибуток підприємства.

Бухгалтерський облік на підприємстві повинен забезпечувати: точний розрахунок заробітної плати кожного працівника відповідно до кількості і якості витраченої праці, діючим формами і системами його оплати, правильний підрахунок утримань із заробітної плати; конроль за дисципліною праці, використанням часу і виконанням норм виробітку робітниками, своєчасним виявленням резервів подальшого росту продуктивності праці, витратою фонду заробітної плати (фонду споживання) і т.д.; правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань на соціальне страхування і відрахувань у Пенсійний фонд України.

Перехід до ринкових відносин економіки України, у якій раніше панувала централізована система планування і керування, вимагає переробки системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю, аналізу, а також придбання професійних навичок і уміння працівників приймати правильні й ефективні управлінські рішення.

Розглянувши докладно систему оплати праці в Україні, можна зробити наступні висновки: по-перше, що її реформування йде в напрямку оплати витрачених зусиль, з огляду на все різноманіття форм праці, а право підприємств самостійно формувати політику оплати й організовувати бухгалтерський облік, дозволяють досить точно відображати витрачену працю й оплачувати її.

З іншої сторони праця — важлива складова собівартості продукції. Чіткий її облік і контроль витрат на оплату праці дозволяє випускати конкурентоспроможну продукцію, знижуючи частку витрат на працю в ціні продукції. Праця, будучи головним джерелом доходу для людини, одночасно і стратегічно важливий фактор у масштабах країни, тому що умови праці, оплата праці, податки на оплату праці визначають такі суб'єктивні фактори як настрої в суспільстві, лояльність до влади і такі об'єктивні фактори як економічна стабільність і ріст. При розрахунку заробітної плати підприємства всіх форм власності повинні керуватися нормами діючого трудового законодавства. Всередині підприємства питання оплати праці регулюються укладеним колективним договором (угодою) між адміністрацією підприємства і трудовим колективом чи окремими положеннями по оплаті праці. Положення таких документів не можуть суперечити положенням трудового законодавства.