Економіко — правовий аналіз нормативної бази та спеціальної літератури

Бухгалтерський облік утворює нерозривну єдність з середовищем, у взаємозв'язку з яким він проявляє свою цінність, зокрема, з системою законодавчого регулювання.

В Україні суб'єктами нормативного регулювання обліку є Кабінет Міністрів, Міністерства органів статистики, Державна податкова служба, Національний банк та інші державні органи. Нормативними документами регламентуються як об'єкти обліку, так і схема кореспонденції рахунків.

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

Обліку притаманна певна специфіка залежно від виду діяльності підприємства та форми господарювання.

Бухгалтерський облік зобов’язаний вести всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.

Організація бухгалтерського обліку має забезпечити:

— повне й безперервне забезпечення всіх господарських операцій, що були здійснені на підприємстві протягом звітного року;

— складання встановленої органами державного управління бухгалтерської фінансової звітності.

Бухгалтерський облік і звітність регулюються державною, стандартами різних рівнів. Інформація бухгалтерського обліку використовується внутрішніми та зовнішніми споживачами.

При організації бухгалтерського обліку виробничих запасів потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами :

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

— Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

— Закон України «Про податок на додану вартість» .

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності «;

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

— П (С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;

— П (С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;

— П (С)БО 5 «Звіт про власний капітал»;

— П (С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» та ін.

— Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України.

— Наказ Міністерства фінансів України «Про зміни і доповнення до Інструкції про порядок реєстрації виданих і використаних довіреностей .

— План рахунків бухгалтерського обліку, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

— Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Закон України «Про податок на додану вартість». Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Закон використовується для визначення платників податку, об'єктів оподаткування.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1(затверджено наказом Міністерства фінансів України. «Загальні вимоги до фінансової звітності «; Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності і консолідованої фінансової звітності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» .Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту)застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати».Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.

П (С)БО 5 «Звіт про власний капітал». Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.

П (С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» та ін .Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності .Норми цього Положення (стандарту) застосовуються у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Рахунки класів 0−7 є обов’язковими для всіх підприємств.

Рахунки класу 9 використовуються всіма підприємствами, крім суб'єктів малого підприємництва, та організацій діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності.

Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від. Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб. Використовується підприємствами та організаціями всіх форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Основою стандартів будь — якої країни та головною вимогою до фінансової звітності є правдиве відображення фінансового стану підприємства та його фінансових результатів у реальному часі.

Сьогодні загальний характер багатьох норм і правил (стандартів) дає бухгалтерам широке поле для професійної творчості та спонукає до самостійного прийняття важливих рішень з облікових проблем.

Стандарти надають свободу вибору відповідних методів обліку, у зв’язку з чим бухгалтерські записи часто залежать від обраного методу. Вони описують можливі методи, надають рекомендації щодо вибору найбільш вдалого методу для підприємств залежно від специфіки їх діяльності. А бухгалтер обирає необхідні йому проводки відповідно до облікової політики.

Та незважаючи на всі позитивні сторони існування положень (стандартів) бухгалтерського обліку, деякі з них мають певні недоліки і потребують удосконалення.

Проблеми обліку, оцінки і аналізу використання виробничих запасів розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів: Бородкіна А.С., Бутинця Ф. Ф., Голова С. Ф., Завгороднього В. П., Єфіменка В.І., Кірейцева Г. Г., Кужельного М. В., Литвина Ю. Я., Сопка В. В., Ткаченко Н. М., Чумаченка М. Г. Вагомий внесок у розвиток методології питань обліку і аналізу використання виробничих запасів зробили зарубіжні вчені: Аксененко А. Ф., Барнгольц Я. М., Бейгельзимер М. Г., Глен А. Велш, Козлова О. П., Левін В.С., Луговий В. А., Маргуліс А.Ш., Новодворський В. Д., Петрова В.І., Покараєв Г. М. Розенберг Н.Я., Смірнов К.А., Тішков І.Є., Цуркану В.І., Чечета А. П., Шеремет А.Д.

П (С)БО 9 «Запаси» є основним документом, що регулює порядок надходження, використання та оцінку виробничих запасів. З впровадженням цього стандарту фахівці з бухгалтерського обліку помічали та виявляли в ньому певні неточності, це все сприяло удосконаленню положення. На даний час можна виділити наступні існуючі недоліки Положення.

Суть одного з недоліків П (С)БО 9 «Запаси» полягає в тому, що визнання запасів активом за умови наявності вірогідності отримання економічних вигод в майбутньому і визначення цих майбутніх вигод є неможливим, оскільки немає порядку розрахунку таких вигод.

Недоліком Положення є й те, що особливу увагу в ньому приділено уцінці запасів, а збільшення їх вартості передбачається лише на суму попередньої уцінки. Виникає думка, що такий підхід до дооцінки не зовсім правильний, оскільки, по — перше, це призведе до зловживань і масових уцінок запасів із подальшою їх реалізацією, по — друге, низькі ціни на них на момент складання балансу спотворять реальну вартість оборотних активів підприємства. Тому пропонується внести у цей стандарт зміни, які б дали змогу підприємствам здійснити дооцінку відповідно до діючих ринкових цін із віднесенням цих сум на поповнення власних обігових коштів.

Важливим недоліком нормативно — правових документів та рекомендацій, які регулюють бухгалтерський облік запасів є відсутність в них визначення критеріїв та умов віднесення активів до окремих груп запасів.

Отже, незважаючи на зміни, які відбувалися в законодавчо — нормативній базі, котра регулює бухгалтерський облік запасів, в ній все ще мають місце певні недоліки, котрі свідчать про необхідність подальшого вдосконалення діючого законодавства. Необхідно, щоб зміст законодавчих актів повністю охоплював всі моменти, які стосуються бухгалтерського обліку запасів, всі тлумачення повинні бути чіткими, повними та зрозумілими.

Практика доводить — процес обліку використання виробничих запасів є доволі трудомісткою ділянкою. Тому не дивно, що на багатьох підприємствах спостерігаються певні недоліки, а на деяких — і запущеність в обліку, що веде до великих втрат запасів. Все це зайвий раз підтверджує, що до цього часу залишаються невирішеними багато важливих питань, пов’язаних з розробкою науково обґрунтованої системи обліку використання виробничих запасів.