Організація й структура аудиторської діяльності

Законодавство зарубіжних країн у більшості випадків вимагає підтвердження бухгалтерських звітів компаній незалежними аудиторами (аудиторськими фірмами). Директива Європейського співтовариства № 8 вимагає проведення аудиторської перевірки всіх великих компаній, дозволяючи самим країнам — членам ЄС вирішувати, чи потрібні такі перевірки малих і середніх фірм.

Розглянемо особливості організації проведення аудиту в деяких країнах Європи та США.

Франція. Питання, пов’язані з аудитом, регулює Міністерство юстиції. Основним законодавчим актом, який вимагає проведення аудиту звітності всіх компаній із обмеженою відповідальністю і повних товариств, є Закон про промислово-торговельні компанії 1966 р. Аудитора у Франції називають комісаром з рахунків, він призначається власниками підприємства (акціонерами) строком на шість років для проведення аудиту. Термін роботи аудитора з підприємством-клієнтом може бути продовжено ще на один термін. Якщо розмір статутного капіталу компанії перевищує 500 тис. € або вона зареєстрована на фондовій біржі, акціонери обирають двох аудиторів.

Аудиторська перевірка товариств з обмеженою відповідальністю і простих товариств здійснюється лише у тому разі, якщо їх розмір перевищує встановлену величину.

У Франції існує такий поділ на малі, середні і великі компанії:

• 1. Малими вважаються компанії, які протягом двох фінансових років підряд не перевищували два з трьох зазначених показників:
  • а) загальна сума активів — 1 500 000 €;
  • б) чистий оборот — 3 000 000 €;
  • в) середня кількість працюючих — 10 осіб.
• 2. До середніх належать компанії, які, не потрапляючи в категорію малих, протягом двох фінансових років підряд не перевищували два із трьох таких показників:
  • а) загальна сума активів — 10 000 000 €;
  • б) чистий оборот — 20 000 000 €;
  • в) середня кількість працюючих — 50 осіб.
• 3. До великих належать компанії, які протягом двох років підряд перевищували два із трьох показників, передбачених для середніх компаній.

Крім цього, проведення аудиту у Франції є обов’язковим для:

• — фінансових організацій;
• — страхових компаній;
• — сільськогосподарських кооперативів;
• — інвестиційних фондів;
• — спортивних організацій.

Німеччина. Починаючи з 1931 р. згідно з чинним законодавством усі компанії з обмеженою відповідальністю, а також всі інші середні та великі компанії зобов’язані проводити щорічний аудит.

Компанії відносять до середніх та великих, якщо вони перевищують два з таких трьох критеріїв:

• — загальна сума активів — 3,9 млн €;
• — обсяг продажу — 8 млн €;
• — середня кількість працюючих — 50 осіб.

Регулює аудиторську діяльність в Німеччині міністерство економіки.

Великобританія. На відміну від інших країн ЄС, усі компанії Великобританії без винятку повинні надавати свої річні звіти для перевірки аудиторам. Основним законодавчим актом, який вимагає проведення аудиту у Великобританії, є Акт про компанії 1985 р. Аудитор призначається власниками компанії.

Сполучені Штати Америки. Це країна, в якій теорія і практика аудиту розвивається в багатьох напрямках, має свої особливості. У США аудиту підлягають державні і недержавні підприємства. Це, у свою чергу, сформувало чотири основні типи аудиторів у США:

• 1. Аудитори головної служби обліку, які працюють у позавідомчій службі законодавчої гілки федерального уряду. Основна функція таких аудиторів — виконувати аудиторські функції для Конгресу.
• 2. Податкові інспектори проводять аудит декларацій платників податків з метою визначення відповідності їх законам про оподаткування (ці перевірки можна розглядати як аудит на відповідність).
• 3. Внутрішньогосподарські аудитори. Цих аудиторів запрошують приватні компанії для аудиту діяльності своїх адміністрацій. Обов’язки внутрішньогосподарських аудиторів визначаються залежно від того, хто є їх наймачем, і мети перевірки.
• 4. Присяжні бухгалтери (незалежні аудитори), основним обов’язком яких є перевірка річної звітності компаній, які оприлюднюють свої звіти, а також аудит у більшості інших великих і середніх компаній та некомерційних організацій.

Міжнародною професійною організацією бухгалтерів і аудиторів є Міжнародна федерація бухгалтерів і аудиторів (International Federation of Accountants — IFAC), в яку входить понад 100 держав світу.

IFAC у своєму складі має такі комітети: Комітет з аудиторської практики; Комітет з навчання, Комітет з етики, Комітет з фінансового та управлінського обліку, Комітет з планування та ін.

У США є такі професійні аудиторські організації:

• 1. Американський інститут присяжних бухгалтерів (American Institute of Certified Accountants — AІCPA).
• 2. Комісія з цінних паперів (Securities & Exchange Commission — SEC).
• 3. Головна служба обліку (The United States general Accounting Office — GAO).
• 4. Американська асоціація бухгалтерів (American Accounting Association — AAA).
• 5. Національна асоціація бухгалтерів США (National Association of Accountants — NAA).
• 6. Асоціація спеціалістів з комп’ютерного аудиту (EDP Audotirs Association) та ін.

У Великобританії створено такі організації, які об'єднують присяжних бухгалтерів, аудиторів:

• 1. Громадська організація дипломованих бухгалтерів (The Chartered Association of Certified Accountants — CACAACCA, FCCA).
• 2. Громадський інститут бухгалтерів-аналітиків (The Chartered Institute of Management Accountants — СІМА ACMA, FCMA).
• 3. Громадський інститут національних фінансів і бухгалтерського обліку (The Chartered Institute of Public Finance & Accountancy — CIPFA or PFA).
• 4. Інститут присяжних бухгалтерів Англії та Уельсу (The Institute of Chartered Accountants in England & Wales — ICAEW or АСА, FCA).
• 5. Інститут присяжних бухгалтерів Шотландії (Тhе Institute of Chartered Accountants of Scotland — ІCAS or CA).
• 6. Інститут присяжних бухгалтерів Ірландії (The Institute of Chartered Accountants of Ireland — ICAI or АСА, FCA).

У Франції діють дві головні професійні організації аудиторів і бухгалтерів:

• 1. Орден експертів-бухгалтерів (ОЕССА).
• 2. Національна компанія комісарів з рахунків (CNCC).

Крім того, у Франції створено Асоціацію керівників аудиторських фірм (АРБФ).

У Німеччині з 1961 р. під керівництвом міністерства економіки діє Wirtschaftpruferkammer — офіційний орган для контролю за діяльністю аудиторів, який також здійснює реєстрацію всіх аудиторів країни. Крім того, існує добровільна асоціація кваліфікованих аудиторів Institute of Wirtschaftsprufer.

Протягом багатьох років діяльності аудиторських фірм у зарубіжних країнах сформувалось кілька їх основних видів:

• 1. Міжнародні (транснаціональні), які складають «велику п’ятірку» аудиторських фірм;
• 2. Інші національні аудиторські фірми;
• 3. Регіональні та місцеві фірми.

До «великої п’ятірки» входять такі аудиторські фірми світового значення:

• 1. Coopers & Lybrand («Куперс і Лайбранд»).
• 2. Deloitte & Touch («Ділойт і Туш»).
• 3. Arthur Andersen («Артур Андерсен»).
• 4. Ernst & Young («Ернст і Янг»).
• 5. KPMG (КПМГ).

Директива ЄС № 8 вимагає забезпечення належної кваліфікації аудиторів. Кожна країна самостійно встановлює правила підготовки та атестації аудиторів, контролю якості їх роботи.

На підставі вивчення досвіду роботи провідних міжнародних аудиторських фірм наводимо приблизну структуру аудиторської фірми. Очолює фірму партнер, який має відповідний сертифікат і повноваження. Безпосередньо йому підпорядковані старші менеджери, які відповідають за проведення аудиту. Аудит проводять сертифіковані аудитори та бухгалтера-експерти. Їм допомагають затверджені асистенти та асистенти-стажери.

В Україні сертифікацію аудиторів здійснює Аудиторська палата України згідно із положенням про сертифікацію аудиторів від 27 листопада 1997 р.

Професійна діяльність аудиторів (аудиторських фірм) регулюється нормативами (стандартами) аудиту. Існують такі види нормативного аудиту:

• — міжнародні;
• — національні;
• — внутрішньофірмові.

Міжнародні стандарти аудиту (МСА) розробляються Комітетом з міжнародної аудиторської практики, який є постійним Комітетом Ради Міжнародної федерації бухгалтерів.

Наведемо перелік МСА, рекомендованих Міжнародною федерацією бухгалтерів для застосування в процесі аудиту фінансової звітності і незалежних аудиторських послуг (табл. 1).

Таблиця 1 Міжнародні стандарти аудиту.

Крім МСА, Міжнародною федерацією бухгалтерів затверджено Кодекс етики МФБ.

Основні правила професійної етики:

• — об'єктивність;
• — незалежність;
• — доброзичливість;
• — конфіденційність;
• — компетентність;
• — чесність.