РОЗДІЛ 3. Рекомендації щодо вдосконалення обліку необоротних активів у ПП «ХХХ»

Базою для рекомендацій з вдосконалення обліку необоротних активів у ПП «ХХХ» слугував аналіз необоротних активів, що належать підприємству.

Аналіз забезпечення підприємства необоротними активами передбачає проведення аналізу динаміки необоротних активів та їх складу і структури. У процесі аналізу динаміки необоротних активів вивчають зміну їх загального обсягу і складу, виявляють види необоротних активів за рахунок яких відбулася зміна їх загального обсягу; темпи зростання загального обсягу необоротних активів зіставляють з темпами зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, обсягу оборотних активів. Аналіз складу і структури необоротних активів передбачає вивчення співвідношення їх складових, дослідження тенденцій зміни часток цих складових у загальній сумі необоротних активів підприємства.

Основними звітними документами є статистична і фінансова звітність.

До статистичної звітності належать: форма № 1 — підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства»; форма М lП «Квартальний (терміновий) звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)»; форма № 11−03 «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)»; форма № 1 — інвестиції «Звіт про інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)» тощо.

Фінансова звітність підприємства містить інформацію: про вартість усіх основних складових необоротних активів на початок і кінець звітного періоду (форма № 1 «Баланс», розділ І активу балансу «Необоротні активи»); про амортизацію необоротних активів (основних засобів та нематеріальних активів) — форма № 2 «Звіт про фінансові результати», розділ ІІ «Елементи операційних витрат» .

Основними джерелами необлікової інформації є нормативні акти відповідних міністерств і відомств, результати проведених на підприємстві інвентаризацій.

Аналіз необоротних активів розпочинають з дослідження динаміки їх загального обсягу та окремих видів. Підсумок першого розділу активу балансу засвідчує величину вартості необоротних активів підприємства, які воно використовує в процесі здійснення господарської діяльності. Зменшення загальної вартості необоротних активів за аналізований період може свідчити про скорочення підприємством господарської діяльності, тому слід визначити його можливі причини.

У процесі аналізу виявляють види необоротних активів, за рахунок яких відбулася зміна їх загального обсягу.

Аналізуючи динаміку загального обсягу, складу і структури необоротних активів ПП «ХХХ» варто зазначити, що частка необоротних активів у структурі активів підприємства збільшилась. При цьому слід зазначити, що збільшення необоротних активів є наслідком прискорення оборотності оборотних засобів, що позитивно характеризує діяльність підприємства.

Вартість оборотних активів підприємства у 2009 р. — зросла на 106,3 тис. грн., а в 2010р. — на 135,1тис. грн.

Частка оборотних активів у структурі активів підприємства у 2008 р. зменшилась, що свідчить про зменшення виробництва.

Оскільки основна частка в необоротних активах належить основним засобам, доречно провести економічний аналіз саме ці…

Коефіцієнт зношеності показує, яка частина вартості основних засобів перенесена на готову продукцію (списана на витрати діяльності в попередніх періодах). Його обчислюють як відношення зносу основних засобів підприємства (суми амортизації об'єктів основних засобів з початку їх корисного використання) на певну дату до їх первісної (переоціненої) вартості на ту ж дату.

Доповненням цього показника до одиниці (або до 100%) є коефіцієнт придатності. Він показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі здійснення господарської діяльності (не перенесена на готову продукцію) і обчислюється як відношення залишкової вартості основних засобів підприємства на певну дату до їх первісної вартості на ту ж дату.

Коефіцієнт зношеності, як і коефіцієнт придатності є досить умовними показниками технічного стану основних засобів. Це пояснюється багатьма причинами: темпами інфляції, коливанням ринкових цін на аналогічні активи, суб'єктивним підходом до визначення строку корисного використання (експлуатації) об'єктів основних засобів тощо. Проте значення такого умовного показника як коефіцієнт зношеності, що перевищує 0,5 вважається небажаним. Відповідно коефіцієнт придатності не повинен бути нижчим від цього значення.

При аналізі фінансових результатів, проведеного на основі звітності підприємства, було розглянуто Баланс та Звіт про фінансові результати, за даними яких розраховані показники рентабельності підприємства, а саме: коефіцієнт прибутковості (рентабельності) власного капіталу, коефіцієнт прибутковості (рентабельності) активів, коефіцієнт прибутковості власного капіталу, Коефіцієнт рентабельності залученого капіталу, коефіцієнт рентабельності необоротних активів, коефіцієнт рентабельності оборотних активів та коефіцієнт рентабельності діяльності.

За результатами проведеного аналізу необоротних активів зформульовані наступні рекомендації щодо вдосконалення їх обліку.

При нарахуванні амортизаційних відрахувань оправдано застосовувати бухгалтерські методи нарахування амортизації, виходячи з умов використання кожного об'єкта основних засобів, що дасть змогу точніше визначати калькуляцію собівартості одиниці виробу.

Довершити комп’ютеризацію обліку необоротних активів.

Не зважаючи на нечисленність об'єктів основних засобів вести їх картотеку, що дозволить в любий момент ознайомитись з основними характеристиками кожного об'єкта, як технічними, так і вартісними.

Варто зазначити, що ПП «ХХХ» за останні роки є платоспроможним та фінансово стійким, оскільки значення показників, що характеризують фінансовий стан, відповідають оптимальним. Можна з впевненістю сказати, що дане підприємство є фінансово стабільним і перспективним. Підтвердженням такої думки є фінансові показники 2010 р. Чистий прибуток за результатами 2009 звітного року склав 438,8 тис.грн., що більше як на порядок від фінансового результату попереднього звітного періоду.