Економічна сутність розрахунків з постачальниками та підрядниками

До поточних зобов’язань належать зобов’язання перед постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), прийняті роботи та послуги.

Постачальники — це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання виробничих запасів, а також ті, що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо).

Підрядники — це спеціалізовані організації або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи з будівництва, монтажу, ремонту основних засобів на підставі договорів підряду.

Організації на постачання ТМЦ здійснюється на підставі договорів (угод) купівлі-продажу. В договорі купівлі-продажу містяться дані про ТМЦ (найменування, якісні характеристики, кількість поставки, ціна, вартість), термін поставки, умови розрахунків, санкції за невиконання умов договору та деякі інші.

Постачальник (продавець) на відвантажені (відпущені) ТМЦ виписує супроводжувальні документи (товарно-транспортні накладні, накладні, специфікації, рахунки-фактури тощо), а також розрахунково-платіжні документи. Ці документи надходять на підприємства-покупця й обліковуються (реєструються) відділом постачання або фінансовим відділом, контролюється виконання договорів і ці документи передаються до бухгалтерії для ведення обліку розрахунків з постачальниками й оприбуткування одержаних ТМЦ за наявності документів матеріально відповідальних осіб про їх оприбуткування. Отримання послуг підтверджується, як правило, актами приймання — передачі послуг.

Зобов’язання перед постачальниками виникають тільки в умовах послідуючої оплати за одержані ТМЦ або надані послуги.

Це ж стосується розрахунків з підрядниками за виконані роботи.

Якщо договором (угодою) купівлі-продажу передбачена попередня оплата, то зобов’язання не виникає, а виникає дебіторська заборгованість, яка відображається за дебетом субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» і кредитом рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

При розрахунках з постачальниками та підрядниками можуть використовуватися різні розрахунково-платіжні інструменти (способи розрахунків): платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки, акредитиви й інші, залежно від того, що передбачено договором купівлі-продажу або договором на виконання будівельно-монтажних робіт та інших документів, що укладаються між постачальником (підрядником) і покупцем (замовником).

На підставі товарних документів (товарно-транспортних накладних та ін.) і розрахунково-платіжних документів (платіжних доручень та ін.) ведеться синтетичний та аналітичний облік розрахунків із постачальниками за зобов’язаннями, що виникли внаслідок операцій купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, послуг, чи з підрядниками за прийняті роботи.

Розрахунки з постачальниками можуть здійснюватися не тільки в безготівковій формі, а й готівкою. Тоді підставою для обліку розрахунків буде квитанція до прибуткового касового ордера або чека ЕККА.