Методологія структуризації, її характеристика та значення

Процес структуризації можна розглядати як типовий, що складається з ряду послідовно виконуваних процедур, зображених на рис. 5.1.

Процес структуризації проекту в практиці управління розпочинається на передінвестиційній стадії (етапи аналізу проблеми й розробки концепції) і закінчується на інвестиційній стадії (етапи розробки й реалізації проекту).

Структура розбивки проекту повинна поєднувати розподіл на :

• ? компоненти продукту проекту;
• ? етапи життєвого циклу;
• ? елементи організаційної структури.

Процес структуризації є невід'ємною частиною загального процесу планування проекту і визначення його цілей, а також підготовки зведеного плану проекту та матриці розподілу відповідальності та обов’язків.

Існують 2 основних методи структуризації:

• 1) «зверху-вниз» (низхідний підхід) — визначаються загальні задачі, далі вони деталізуються;
• 2) «знизу-вгору» (висхідний) визначає окремі задачі та їх узагальнення по рівнях.

Рис 5.1. Етапи розбивки й планування проектів

Для структуризації проекту використовується ряд спеціальних моделей:

• 1. «Дерево цілей» — схеми цілей, підцілей по рівнях. Основне правило розбиття — повнота: кожна мета верхнього рівня повинна бути представлена повним набором підцілей.
• 2. «Дерево рішень» — схеми задач оптимізації багатокрокового процесу реалізації проекту. «Гілки дерева» відображають події, які можуть мати місце, а вузли (вершини) _ точки, в яких виникає необхідність вибору.
• 3. «Дерево робіт» (структура поділу робіт або СПР) — включає дві ієрархічні схеми, які між собою пов’язані певним чином: ієрархія виробів та ієрархія робіт. Нижній рівень ієрархії робіт відповідає пакетам робіт, які необхідні при розробці сіткового графіка. Пакет робіт може бути самостійною фінансовою одиницею і повинен мати окремий кошторис та звіт про витрати. СПР — основа для розробки структурної схеми адміністративного управління проекту.
• 4. Організаційна структура виконавців (ОСВ/OBS) — в цій схемі керівник — нульовий рівень. На більш низьких рівнях — відділи, необхідні для функціонального управління роботами. Ці рівні іноді відповідають рівням СПР. Мета ОСВ — визначити виконавців, відповідальних за виконання робіт.
• 5. Матриця відповідальності — пов’язує пакети робіт з організаціями-виконавцями. Складається на основі СПР і ОСВ. Використовується для контролю відповідності розподілу ролей цілям проекту. На верхньому рівні розподіляються ролі та відповідальність по елементах ІСР. На нижньому — по операціях проекту. Приклад матриці відповідальності приведений на табл. 5.2.

Таблиця. 5.2. Матриця відповідальності.

• 6. Сіткова модель — на основі СПР і ОСВ, дерева цілей і робіт складають сітковий графік вузлових подій. Доцільно складати, крім загального (повного), сіткові графіки окремих пакетів робіт, які називаються сітковими блоками або підсітями.
• 7. Структура споживання ресурсів — ієрархічно побудований графік, який фіксує необхідні на кожному рівні ресурси. Використовується для аналізу засобів, необхідних для досягнення цілей та підцілей проекту.
• 8. Структура витрат — ієрархічний графік, який фіксує вартість елементів проекту на кожному рівні.