Науково-теоретичні основи маркетингу

Сутність та поняття маркетингу

Термін «маркетинг» з’явився в економічній літературі США на межі XIX та XX ст. і буквально означає «ринкова діяльність», «робота з ринком». На початку XX ст. в окремих компаніях уже з’явилися відділи маркетингу, які робили рекламу, обслуговували покупців та виконували інші функції маркетингу. Однак найбільшого розвитку маркетинг набув з початку 50-х рр. XX ст. Уже в 60-ті рр. XX ст. більшість американських, а також ряд європейських фірм визнали ефективність маркетингу і він став основою їхньої стратегії з відповідними принципами, формами, методами, стилем управління [1, с. 104]. Таким чином якщо до 50-х рр. зі збутом товарів не було значних проблем, так як попит покривав пропозицію, а підприємства займались передусім постачанням, виробництвом і фінансуванням, то сьогодні товар, для того щоб бути проданим, повинен мати цілу низку специфічних властивостей, заради яких підприємства витрачають значну частину часу та ресурсів [63, с. 201].

Існує дуже багато визначень маркетингу. Приведемо деякі з них.

Маркетинг — це людська діяльність, яка так чи інакше має відношення до ринку; це робота з ринком заради здійснення обмінів, мета якої - задоволення людських потреб [1, с. 32].

Бронникова Т.С. зазначає, що маркетинг — це вид людської діяльності, напрямлений на задоволення потреб і потреб шляхом обміну [13].

Американська асоціація по маркетингу визначає маркетинг як сукупність процесів планування, створення, просування і розподілення товарів і сервісів. маркетинговий стратегічний концепція дизайн Один з перших російських авторів робіт по маркетингу Д.І. Баркан трактує маркетинг як комплекс дій фірми в умовах ринку, що перетворює потреби споживачів в доходи фірми.

М.В. Власова вважає, що маркетинг походить від слова — «market» (ринок) і буквально означає роботу на ринку, використання його законів, вивчення й задоволення бажань споживачів.

А.П. Градов розглядає маркетинг як особливий вид діяльності, про який останнім часом прийнято говорити як про «серце» будь-якої організації. Він не повинен ототожнюватися зі збутом або торгівлею; більш точно можна було б визначити цей вид діяльності як виявлення й задоволення потреб (бажань) споживачів в орієнтованих на ринок виробничих організаціях.

Маркетинг, згідно із точкою зору А. П. Градова, забезпечує інтеграцію всіх внутрішніх функціональних структур для прийняття ринковоорієнтованих рішень [15, c. 192−194].

Відомий «крилатими виразами» П. Друкер говорить, що маркетинг відіграє найважливішу роль у керуванні й не може розглядатися тільки як відособлена функція. Маркетинг є бізнес у цілому, розглянутий з погляду кінцевого результату, тобто з позицій споживача. Успіх справи визначається не виробником, а споживачем. Маркетинг занадто важливий, щоб віддати його службі маркетингу [16, c. 445].

А.А. Браверман розділяє макроі мікромаркетинг, або внутрішній маркетинг, який разом із зовнішнім маркетингом стає частиною стратегічного маркетингу. На макрорівні маркетинг, згідно з уявленнями автора, формує ринкове середовище, одночасно на мікрорівні маркетинг виступає як інструмент вбудовування підприємства у формовану, у тому числі й за допомогою макромаркетингу, ринкове середовище й, що особливо важливо, забезпечує залучення інвестицій.

Жан-Жак Ламбеи аналізує різні значення цього слова й робить висновок про три аспектах маркетингу: активного аспекту, зв’язаного з проникненням підприємства на ринок, аналітичного аспекту, спрямованого на розуміння ринку, і ідеологічного аспекту, що представляє спосіб мислення.

Ф. Котлер представляє маркетинг як соціальний і управлінський процес, спрямований на задоволення потреб і потреб як індивідів, так і груп за допомогою створення, пропозиції й обміну товарів [41].

З точки зору суспільної значущості маркетингу, Ф. Котлер формулює чотири альтернативні мети маркетингу:

• — максимізація вжитку максимізує виробництво, рівень зайнятості, а отже, і добробут суспільства;
• — максимізація міри задоволення споживачів виходить з того, що важливішим є не просте збільшення вжитку, а досягнення зростання міри задоволеності споживачів;
• — максимізація вибору споживачів забезпечує таку різноманітність товарів, щоб споживачі могли мати можливість знайти товари, в точності смаки, що задовольняють їх;
• — максимізація якості життя — одна з альтернативних суспільних цілей маркетингу, згідно якої маркетинг не лише повинен забезпечувати кількість, якість, різноманітність і доступність товарів за прийнятними цінами, але також і якість культурного і фізичного місця існування людей, рис. 1.1.

Рисунок 1.1- Мета маркетингу

Головне в маркетингу — двосторонній і взаємодоповнюючий підхід. З одного боку, це ретельне і всебічне вивчення ринку, попиту, смаків і потреб, орієнтація на них виробництва, адресність продукції, що випускається. З іншого — активний вплив на ринок та існуючий попит на формування потреб і запитів покупців. Маркетинг — це поєднання строгої науки і мистецтва ефективної роботи на ринку. Робити те, що продається, а не продавати те, що виробляється, — основне гасло маркетингового підходу [34, с. 81−86].

Організація маркетингу — це структура управління маркетинговими функціями, яка встановлює підпорядкованість і відповідальність за реалізацію поставлених цілей і виконання завдань [61, с. 44].

Організація служби маркетингу на будь-якому підприємстві повинна починатися із переорієнтації менеджменту підприємства на маркетинговий підхід в управлінні. Для цього не достатньо лише створити відділ маркетингу із відповідним штатом працівників, а необхідно ув’язати всі структурні підрозділи підприємства разом із маркетинговим відділом у єдину систему прийняття управлінських рішень, всі елементи якої взаємопов'язані, взаємозалежні і злагоджені у виконанні своїх функцій. Тільки за умови прийняття концепції маркетингу за основу формування будь-якого управлінського рішення, підприємство має змогу досягнути бажаного комерційного результату та уникнути загроз, присутніх на ринку [50].

Організація маркетингу передбачає побудову та вдосконалення структури управління маркетингом, добір фахівців з маркетингу належної кваліфікації, розподіл завдань, прав і відповідальності серед працівників маркетингових служб, створення належних умов для ефективної роботи маркетингового персоналу, забезпечення ефективної взаємодії маркетингової служби з іншими службами фірми.

Функції маркетингу виконує служба маркетингу, яка за організаційною структурою може бути функціональною, регіональною, товарною, проектною, матричною, товарно-ринковою [59, с. 71].

Сутність маркетингу як управлінської діяльності полягає в тому, що ця діяльність спрямована на орієнтацію виробництва, створення видів продукції, яка відображає вимоги ринку. Під нею розуміють, насамперед, вивчення поточного і перспективного попиту на продукцію на певному ринку і вимог споживачів до таких характеристик товару, як якість, новизна, техніко-економічні й естетичні показники, ціна. Виходячи з комплексного врахування ринкового попиту, складається програма маркетингу товару; встановлюється верхня межа ціни і рентабельності його виробництва. Далі на основі програми маркетингу розробляється інвестиційна політика підприємства, проводиться розрахунок повних витрат виробництва і визначається кінцевий результат господарської діяльності підприємства (валовий прибуток і чистий прибуток).

Маркетинг як управлінська діяльність припускає прийняття рішень на базі різноманітних економічних розрахунків, передбачає створення організаційних, економічних і юридичних умов для ефективного розвитку підприємства. Тому так важливо виробляти і приймати обґрунтовані рішення у всіх видах маркетингової діяльності (доцільність розробки, освоєння і випуск нової продукції, орієнтованої на конкретний ринок або споживача, у встановлених обсягах з урахуванням життєвого циклу продукції; доцільність самостійного проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок або закупівель патентів і ліцензій; джерела забезпечення сировиною, матеріалами, устаткуванням; основні напрямки кадрової політики; доцільність проведення комерційних операцій зі збуту продукції і т.д.). Маркетинг містить у собі визначення каналів і методів збуту з кожного конкретного виду товару і ринку; проведення розрахунків витрат на організацію збуту, на рекламу і транспортування виробів.

Маркетинг — складне, динамічне і багатопланове явище, що робить неможливим дати в одному визначенні повну його характеристику. На сьогоднішній день існує близько 2 тис. визначень, з яких кожне підкреслює одну із сторін маркетингу.

Спочатку під маркетинговою діяльністю розумілася діяльність, спрямована на вивчення ринкового попиту на вже вироблену продукцію і на організацію її збуту. Виробник випускав продукцію на невідомий ринок з однією метою — отримати прибуток, а завдання маркетингу полягало в тому, щоб після закінчення виробничого процесу визначити методи і розробити способи, що дозволяють продати вже виготовлену продукцію. Поступово проблема збуту висувалася на перший план, і, отже, аналіз потреб індивідуального споживача, попит стали відігравати головну роль. У 60-ті роки виникає потреба в сучасному маркетингу, що було викликано, насамперед, зростаючим значенням науково-технічного прогресу і людського чинника як основної умови розвитку виробництва і підвищення його ефективності й якості. Крім того, у результаті насичення ринку товарами першої необхідності, структура індивідуального споживання стала розгортатися далі з одночасним зростанням суспільних потреб.

В основі поняття «маркетинг» лежить термін «ринок» (англ, market). У широкому значенні - це ринкова діяльність. Під маркетингом розуміють такий вид ринкової діяльності, при якому виробник використовує системний підхід і програмно-цільовий метод вирішення господарських проблем, а ринок є критерієм ефективності діяльності. Маркетинг — це комплекс заходів у сфері досліджень торговельно-збутової діяльності підприємства, у сфері вивчення всіх чинників, що впливають на процес виробництва та просування товарів, послуг від виробника до споживача. Сутність маркетингу полягає в тому, щоб виготовляти продукцію, що знайде збут. Основні принципи маркетингу передбачають:

• — спрямованість на досягнення кінцевого практичного результату виробничо-збутової діяльності;
• — концентрацію дослідницьких, виробничих і збутових зусиль на вирішальних напрямках маркетингової діяльності;
• — спрямованість підприємства на довгостроковий результат маркетингової роботи;
• — застосування стратегії і тактики активного пристосування до вимог споживачів з одночасним цілеспрямованим впливом на них.

Маркетингова діяльність повинна забезпечити: інформацію про зовнішні умови функціонування підприємства, тобто надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структуру і динаміку конкретного попиту, смаки і вподобання покупців; створення товарів, які найбільш повно задовольняють вимоги ринку; необхідний вплив на споживача, попит, ринок для забезпечення максимально можливого контролю над сферою реалізації.

Мета маркетингу підприємства — забезпечення його рентабельності у визначених часових проміжках. Звідси — орієнтація на довгострокове прогнозування всієї маркетингової ситуації (від попиту до можливостей підприємства в цій перспективі). Спрямованість на перспективу, цільова орієнтація і комплексність є найважливішими сторонами маркетингу.

Методи маркетингової діяльності полягають у проведенні аналізу зовнішнього середовища підприємства і формуванні банку даних для його оцінювання і можливостей, аналізу реальних і потенційних споживачів; у розробці концепції створення нових товарів і/або модернізації старих; плануванні товароруху і збуту; у забезпеченні формування попиту і стимулювання збуту; забезпеченні цінової політики; забезпеченні безпеки використання товару і захисту навколишнього середовища; в управлінні маркетинговою діяльністю як системою, тобто планування, виконання і контроль маркетингової програми.