Цінові стратегії, що застосовуються підприємством

Розглянемо стратегії ціноутворення, які надають можливість досягти поставлених цілей.

Для просування на ринок нових товарів застосовують такі маркетингові цінові стратегії.

Стратегія низьких цін (проникнення на ринок) передбачає продаж товарів за низькими цінами, які значно нижче цін аналогів (якщо такі є на ринку). Мета — стимулювати попит для завоювання значної частки ринку.

Стратегія встановлення ціни на рівні лідера на ринку. Ціна встановлюється відповідно до ціни товаровиробника, який займає провідні позиції на ринку. При цьому робиться поправка на якість, розрекламованість товару, рівень сервісного обслуговування тощо.

Стратегії встановлення цін на рівні компенсації витрат виробництва і збуту, тобто встановлення ціни, що прикриває витрати на виробництво і збут товару і забезпечує прийнятний рівень прибутку. В умовах ринку такий підхід знаходить обмежене застосування: наприклад, якщо в конкретного товаровиробника собівартість вища, ніж ринкова ціна товару, то такий товар він продати не зможе (це можливо тільки у випадку зменшення собівартості, у противному разі слід переходити до випуску іншого товару чи іншого виду діяльності).

Стратегія ціноутворення на товари, що вже продаються на ринку, представлені такими видами.

Стратегія ковзних падаючих цін. Передбачає поступове зниження ціни з метою стимулювання попиту в міру насичення ринку. Часто є логічним продовженням стратегії високих цін.

Стратегія встановлення цін, які не змінюються протягом тривалого періоду часу. Демонструє солідність, сталість товару і його виробника. Для підтримання інтересу зміни вносяться в сам товар, за ту ж ціну пропонується більша кількість товару чи більш функціональний та більш якісний товар (жувальна гумка, яка жується довше; пральний порошок, кількість якого в упаковці збільшено, і т.д.).

Стратегія переважних цін, за якою лідер на ринку понижує ціну на свою продукцію з метою витіснення конкурентів. Для конкурентів, які займають невеликі ділянки ринку і мають незначні обсяги продажу товарів, це може привести до того, що вони зазнаватимуть збитків і змушені будуть піти з ринку, тоді як лідер, який контролює значну частку ринку, працюватиме з прибутком.

Стратегія договірних цін передбачає надання певних знижок чи пільг при дотриманні певних умов купівлі товару: зниження цін при закупці певної кількості товару чи в певні терміни, надання певної кількості товару безплатно, наприклад четвертої відеокасети, якщо купити відразу три, і т.д. [2].

Необхідно відмітити, що компанія «Лохвицький спиртокомбінат» — виробник товарів з меляси — при виведенні на ринок свого товару застосовувала стратегію низьких цін (проникнення на ринок). Фірмова горілка «Лохвицька» мала (і має) якість, якою не поступалися іншим більш дорогим горілкам.

Ціна на продукцію підприємства (дріжджі хлібопекарні, зріджений диоксид вуглецю, спирт-етиловий ректифікований вищоїї очистки, лікеро-горілчані вироби, високооктанову добавку до бензину та ін.) є одними з найменших у галузі. Це дає Лохвицькому спиртокомбінату можливість виходити на ринок із продукцією, що має високу конкурентоспроможність по ціні. Даний момент означає, що у підприємства є потенціал для ведення цінової війни з конкурентами, що є перевагою. 6].