Вступ. 
Грибі

живлення клітина розмноження мікологічний Сьогодні описано приблизно 70 тис. видів грибів, проте їх очікуване різноманіття, за оцінками різних авторів, становить від 300 тис. до 1,5 млн. Видів.

Гриби широко використовуються як харчовий продукт, не зважаючі на те, що їхні поживні властивості дуже малі. Але здебільшого гриби цінують не за поживність, а за аромат та за специфічний смак. В культурі, для задоволення потреб ринку, розводять сапротрофні шапинкові гриби, такі як печериця, опеньок, глива, шітаке. Ці гриби не потребують особливих умов, і дають врожай плодових тіл кожні 24−48 годин, що перетворює їхнє вирощування у дуже прибуткову справу.

Ще однією важлвою цариною застосування грибів є медицина. Тут декотрі гриби використовують для отримання біологічно-активних речовин (вітамінів, антибіотиків тощо). Перший антибіотик — пеніцилін — був виділений британським вченим Александером Флемінгом з гриба Пеніциліуму зеленуватого (Penicillium viridicatum), за що йому було присуджено Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини.

Разом із корисними для людини способами використання грибів, поширюється й зловживання потенційно отруйними і галюциногенними грибами. При інтоксикації організму, вони викликають сильні процеси збудження у мозку людини, які призводять до виникнення яскравих і сюрреалістичних галюцинацій, проте, така практика є шкідливою. Вона призводить до руйнування синапсів та нейронів, окрім того це негативно впливає на кровоносну систему, клітини печінки, нирки та статеву систему. В останній, при дозріванні статевих продуктів можуть виникати різноманітні негативні мутації.

Тому вивчення грибів є достатьньо важливим для багатьох галузей життя людини.