Амінокислоти. 
Біохімічний аналіз сечі

Креатинін є одним із кінцевих продуктів азотного обміну. Він утворюється у м’язовій тканині з креатину або креатинфосфату.

Пуринові і піримідинові основи та їхні похідні. До цієї групи речовин належать аденін, гуанін, гіпоксантин, ксантин, сечова кислота, алантоїн, цитозин, урацил, тимін. Особливий інтерес серед цих сполук, як кінцевих метаболітів, являють сечова кислота і алантоїн. Сечова кислота утворюється у процесі дезамінування пуринових азотистих основ (аденіну та гуаніну) з наступним окисненням утвореного ксантину. Вона є кінцевим продуктом обміну білків у птиці, оскільки в неї відсутній такий фермент, як уріказа, під впливом якої у ссавців сечовина розщеплюється до алантоїну.

Аміак утворюється в організмі при дезамінуванні амінокислот, аденілової кислоти, а в нирках, окрім того,? внаслідок відщеплення амідної групи від глутаміну (60%). Парні сполуки.

До парних сполук належить група речовин, які утворюються при знешкодженні бензойної кислоти, індоксилу, фенолу, крезолу і виділяються із сечею. До цієї групи речовин належать гіпурова та орнітурова (у птиці) кислоти, індикан, фенолі крезол-глюкуронові кислоти. Гіпурова кислота утворюється внаслідок взаємодії (головним чином у печінці і частково? у нирках) бензойної кислоти з гліцином. У птиці продуктом знешкодження бензойної кислоти, що виділяється із сечею, є орнітурова кислота.

Індикан? це калієва або натрієва сіль індоксилсірчаної кислоти. Вміст індикану в сечі травоїдних тварин збільшується при катаральному запаленні кишок, особливо тонких, непрохідності кишок, атонії, а також при туберкульозі і гангрені легень, оскільки під дією бактерій відбувається розклад білків і з амінокислоти триптофану утворюється індоксил.

Із крезолу і фенолу в печінці синтезуються крезолі фенолсірчана кислоти, які виділяються із сечею як нешкідливі для організму речовини.

Безазотисті органічні компоненти сечі? це щавлева, молочна, пропіонова, бурштинова, лимонна, в-гідроксимасляна, ацетооцтова та інші кислоти. Загальний уміст цих кислот у сечі є невеликим, але виведення їх із сечею при патології збільшується, і тоді їх легко виявити у сечі.

Натрій. Протягом доби у клубочках нирок людей фільтрується майже 180 л плазми, у корів? близько 1000 л. Якщо припустити, що концентрація іонів натрію в плазмі становить 145 ммоль/л, то це означає, що в людей фільтрується 26 моль іонів натрію (180 л *І45 ммоль/л), у корів? 145 моль. Добове ж виділення іону натрію в людей становить лише 200 ммоль, тобто виділяється менше 1% відфільтрованих іонів натрію, а більше 99% підлягає реабсорбції.

Калій виділяється переважно нирками. Добова кількість іонів калію в первинній сечі становить близько 720 ммоль, а виділяється із сечею? 60−90 ммоль. Майже 70% калію реабсорбується у проксимальних канальцях, решта? у петлі Генле.

Кальцій і магній. Іони кальцію та магнію виділяються переважно з калом, і лише близько 30% їх виводиться із сечею, що зумовлено слабою розчинністю їхніх солей у воді.

Фосфор. Із сечею виділяється 2/3 розчинних одноі двозаміщених фосфатів натрію і калію і 1/3? фосфатів кальцію і магнію. Співвідношення одноі двозаміщених фосфатів залежить від кислотно-лужного стану: у клубочковому фільтраті співвідношення НР042?: Н2РО4? таке ж, як у плазмі (4: 1); в міру проходження первинної сечі по канальцях воно змінюється і в кінцевій сечі становить 1: 9.