Вступ.
Білки як основна та найбільш важлива структурна частина живих організмів
Білки є основною і найбільш важливою структурною частиною живих організмів. Саме розуміння життя і його головні критерії (прояви, форми) — ріст, рух, розмноження, обмін речовин — тісно пов’язані з білковими структурами організму. «Життя — є спосіб існування білкових тіл» — писав Ф. Енгельс. Назва «білок» походить від білка курячих яєць — альбуміну, який при кип’ятінні набуває білого кольору… Читати ще >
Вступ. Білки як основна та найбільш важлива структурна частина живих організмів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Білки є основною і найбільш важливою структурною частиною живих організмів. Саме розуміння життя і його головні критерії (прояви, форми) — ріст, рух, розмноження, обмін речовин — тісно пов’язані з білковими структурами організму. «Життя — є спосіб існування білкових тіл» — писав Ф. Енгельс. Назва «білок» походить від білка курячих яєць — альбуміну, який при кип’ятінні набуває білого кольору. Інша, більш поширена назва — протеїн — є похідною від грецького protos, що означає перший. Роль білків в організмі багатопланова. Найбільш важливими та специфічними є такі функції: каталітична (ферментативна), структурна, транспортна, захисна, регуляторна, енергетична та інші.
Залежно від складу, білки поділяються на прості і складні. Прості білки — це високомолекулярні органічні сполуки, побудовані з амінокислот (їх є 21; до 20-ти раніше відомих, що входять до складу білків сільськогосподарських тварин, віднесена ще одна — селеноцистеїн, він є цистеїном, у якому замість сірки міститься селен). Прості білки за своїми властивостями поділяються на альбуміни, глобуліни, протаміни і гістони, а в рослинах, окрім того, є глутеліни і проламіни.
Складні білки є сполуками білків з речовинами небілкової природи (простетична група). Вони відіграють важливу роль у біохімічних реакціях і є структурними елементами майже всіх клітин і рідин живих організмів.
Вміст загального білку і білкових фракцій у сироватці крові г/л
Вид тварин. | Загальний. | Білкові фракції, процент. | ||||
білок, г/л. | альбуміни. | глобуліни. | ||||
альфа; | бета; | гамма; | ||||
ВРХ. | 72−86. | 38−50. | 12−20. | 10−16. | 25−35. | |
Вівці. | 65−75. | 40−50. | 12−20. | 7−12. | 20−35. | |
Свині. | 70−85. | 35−45. | 15−20. | 15−20. | 17−25. | |
Коні. | 60−80. | 35−50. | 10−25. | 15−30. | 15−25. | |
Кури. | 43−60. | 31−35. | 17−20. | 11−13. | 30−35. | |
Плазма складається з води (90−92%) і сухих речовин (8−10%), переважно білків і мінеральних речовин.
Місце утворення білків крові - печінка, кістковий мозок, селезінка (глобуліни).
Кров містить продукти розщеплення білків — амінокислоти, сечовину, сечову кислоту, аміак. Азот цих речовин називається залишковим.
У плазмі крові є глюкоза, ліпіди, фосфатиди, холестерин, а також у незначній кількості продукти обміну — ацетонові тіла (ацетон, ацетооцтова, (в-масляна кислоти), молочна й піровиноградна кислоти. Кількість глюкози в плазмі крові становить 0,1−0,12, а у жуйних тварин — 0,06%.
Кров містить ферменти — карбоангідразу, фосфатазу, дегідрогеназу, трансаміназу та інші, що свідчить про проходження в плазмі крові різних обмінних процесів.
У плазмі присутні макро — і мікроелементи — натрій, калій, кальцій, магній, хлор, залізо, йод, солі вугільної, сірчаної, фосфорної кислот.
Кількість газів крові (кисень, вуглекислий газ) залежить від віку та фізіологічного стану тварини.
Згідно з даними С В. Стояновського (1985), у телят у перші два місяці життя спостерігається найнижчий вміст кисню в артеріальній (13−14% (об. доля)) та венозній (6,4−9,4% (об. доля)) крові. З віком (3−30 міс) ці показники підвищуються. У лактуючих корів з віком кількість кисню в крові зменшується. У овець та кіз таких закономірностей не встановлено. [1; 2].
білок плазма кров.