Регуляція діяльності нирок

Нервова регуляція. Велика заслуга у вивченні роботи нирок належить І. П. Павлову, який у 1883 р. провів операцію на собаці по виведенню назовні сечоводів. Це дозволило з’ясувати інтенсивність утворення сечі у тварин за різних умов годівлі та утримання, плив на нирки здійснюється через вегетативну нервову систему центральної нервової системи (симпатичні та парасимпатичні нерви).

Перші волокна проходять у стовбурі черевних нервів, другі починаються від блукаючого нерва. Нервові волокна знайдено як у судинах нирки, так і в ниркових канальцях. Ці нервові волокна подібні за своєю структурою до секреторних нервових утворень у системі травлення. Вегетативна нервова система змінює роботу нирок, звужуючи або розширюючи судини (зміна кров’яного тиску), або впливає безпосередньо на діяльність ниркового епітелію, змінюючи його проникність, реабсорбцію і секрецію. При збудженні волокон блукаючого нерва відмічається посилення виділення води та затримка виділення азотистих продуктів. Збудження симпатичного нерва зменшує виділення води і підвищує виділення хлористого натрію. Центри, які регулюють діяльність нирок, знаходяться в гіпоталамусі і корі великих півкуль головного мозку. Якщо тварині нанести сильні больові подразнення, то виділення сечі у неї різко зменшиться (больова анурія). Це доказує рефлекторну регуляцію утворення сечі. Больова анурія, пов’язана з тим, що при больовому подразненні відбувається збудження гіпоталамуса, імпульси від якого доходять до задньої долі гіпофіза і стимулюють секрецію вазопресину, який зменшує діурез. При поєднанні кількаразового больового подразника з дією будь-якого стороннього подразника у тварини можна виробити умовно-рефлекторну анурію (сторонній подразник викличе припинення утворення сечі). Умовно-рефлекторна затримка або збільшення виділення сечі можуть здійснюватись і на денервованій нирці (руйнують нерви, що ідуть до нирки). Це вказує на те, що кора великих півкуль здійснює регуляцію ниркової діяльності двома шляхами: нервовим (збудження від кори великих півкуль доходить до нирки) і нейрогуморальним (імпульси від кори великих півкуль спочатку передаються на залози внутрішньої секреції, гормони яких призводять до зміни діяльності нирок). При порушенні нервового зв’язку гіпофіза з головним мозком у денервованої нирки не можна викликати умовно-рефлекторну анурію.

Встановлено взаєморефлекторний зв’язок між сечовидільною і травною системами, а також молочною залозою. Збільшення діурезу можна викликати під впливом гіпнозу.

Гуморальна регуляція. Нирки можуть працювати і без посередньої участі центральної нервової системи. Якщо пересадити нирку на інше місце тіла (під шкіру на шию), то після відновлення кровообігу нирка починає функціонувати. Це доказує, що діяльність епітелію нирок збуджується також речовинами, що містяться у крові (сечовина, пуринові основи, мінеральні речовини). Функція нирок регулюється гормонами гіпофіза, щитовидної залози та надниркових залоз. Основну роль у регуляції діяльності нирок відіграє гормон задньої частини гіпофіза — антидіуретичний. Він посилює здатність канальців нирки до зворотного всмоктування води із первинної сечі в кров. Гормон щитовидної залози — тироксин — посилює діурез. Гормон надниркових залоз адреналін у малих дозах підсилює, а у великих — знижує діурез. Відбувається це тому, що у малих дозах звужує адреналін тільки судини, які виносять кров з клубочка, і цим сприяє збільшенню фільтраційного тиску в клубочках. У великих дозах він звужує також і судини, які приносять кров до клубочка.

Внаслідок цього приплив крові до клубочка зменшується і діурез знижується.

Величина діурезу. За добу виділяється певна кількість сечі, характерної для кожного виду тварин (л): у коня — 5−10, вола — 6−20, вівці і кози — 0,5−2, свині — 2−5, собаки (великої) — 0,5−2, кішки — 0,05−0,2, кроля — 0,04−0,17.

На кількість виділюваної сечі впливають склад кормового раціону, величина потовиділення, кількість випитої води та вживання солі, температура і вологість повітря, пора року, вік тварини тощо.

Вдень сечі утворюється більше, ніж вночі. Це пов’язано із зниженням обміну речовин і кров’яного тиску вночі.

Утворення сечі досягає максимуму через 30−50 хв. після вживання рідини. Після виділення нирками 60% введеної в організм води діурез знижується.