Неглікозидні (нестероїдні) і неадренергічні синтетичні кардіотоникі

У зв’язку з поширеністю різних форм застійної серцевої недостатності, важкими результатами цієї патології і недоліками існуючих класів кардіотонічних засобів останніми роками проводився пошук нових синтетичних кардіотонічних препаратів неглікозідної і некатехоламінової структури. Серцеві глікозиди хоч і високоефективні, але їх застосування обмежується малою широтою терапевтичної дії, значною кількістю побічних явищ і протипоказань. Використання симпатоміметичних (адренергічних) препаратів (добутаміну, дофаміну і ін.) обмежене у зв’язку з необхідністю їх парентерального введення і короткочасністю ефекту.

Пошук нових неглікозидних і неадренергичних кардіотоників направлений на отримання препаратів з великою широтою терапевтичної дії, ефективністю при різних видах застійної серцевої недостатності, наявністю у них додаткових корисних при цій патології фармакологічних властивостей, зокрема судинорозширювальної дії, що не тільки поліпшило б скоротливу здатність міокарду, але і полегшувало («економізація») його діяльність (Прямі (периферичні) вазоділататори). В даний час отримані деякі синтетичні неглікозидні і неадренергічні кардіотоникі (амрінон, мілрінон, еноксимон, піроксимон, веснарінон, пімобендан і ін.). Проте ці препарати (за винятком амрінона і мілрінона) не знайшли ще широкого практичного застосування. Разом з тим можна припустити, що препарати цієї групи або близькі сполуки увійдуть до арсеналу вживаних кардіотонічних засобів.

Тому доцільно мати основну інформацію про ці препарати. Амрінон і мілрінон дозволені до застосування в деяких країнах. За наявними даними, однією з головних ланок в біохімічному механізмі дії цих препаратів є інгибірування фосфодіестерази (III), що веде до накопичення в клітинах міокарду циклічного АМФ (цамф), активації протєїнкінази, збільшенню надходження в клітини іонів кальцію і активації функції скоротливих білків. Не виключено, що позитивний інотропний ефект амрінона і його аналогів обумовлений також блокадою аденозінових рецепторів і зменшенням негативної інотропної дії ендогенного аденозіну.