Матеріали та методи

У дослідження увійшли хворі на неускладнений грип середнього ступеня тяжкості до моменту звернення до лікувального закладу: підвищення температури тіла більше 38 °C, виражені симптоми загальної інтоксикації, катаральний синдром (фарингіт, ларингіт, трахеїт, бронхіт), тривалість захворювання не більше 2 діб. Вік пацієнтів, які дали згоду на участь у клінічному дослідженні, становив від 18 до 56 років.

При обстеженні хворих на ГРВІ було виявлено 46 випадків грипу типу А. Пацієнти І групи (n=28) отримували Ремавір, лікувалися амбулаторно (16 осіб перебували на стаціонарному лікуванні у Харківській обласній клінічній інфекційній лікарні; 12 осіб звернулися у поліклініку за місцем проживання). Пацієнти ІІ (контрольної) групи (n=18) з грипом, А отримували патогенетичну й симптоматичну терапію.

Ремавір призначали у 1-й день по 100 мг (2 таблетки) 3 рази на добу, на 2−3-й день — по 100 мг 2 рази на добу, на 4−5-й день — по 100 мг 1 раз на добу ентерально.

Критерії виключення з дослідження:

• — вагітність;
• — період лактації;
• — хронічні захворювання легенів, серця, печінки й нирок;
• — відмова пацієнта брати участь у зазначеному дослідженні;
• — наркотична та/або алкогольна залежність;
• — вживання інших противірусних та імуномодулювальних препаратів.

Усі пацієнти дотримувалися режиму, дієти, а за потреби їм також призначали жарознижувальні, протикашльові/відхаркувальні засоби, деконгестанти. Основні клінічні симптоми реєстрували до початку лікування й протягом усього періоду перебування хворого у стаціонарі або під час лікування у домашніх умовах (інформацію про стан хворих і отримані результати терапії заносили в індивідуальні реєстраційні картки). У динаміці хворим виконували лабораторні та інструментальні дослідження: клінічний аналіз крові (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, лейкоцитарна формула, ШОЕ); загальний клінічний аналіз сечі; біохімічні дослідження крові (загальний білок, альбумін, глобулін, рівень білірубіну, АЛТ, АСТ, лужна фосфатаза, глюкоза, сечовина, креатинін). Діагноз грипу підтверджували імунохроматографічними дослідженнями (експресдіагностика за рахунок «швидких тестів»); ПЛР (полімеразною ланцюговою реакцією); серологічними дослідженнями сироваток крові в РГГА та РСК. В РГГА визначали титри антитіл до антигенів вірусів грипу, парагрипу, в РСК — титри антитіл до антигенів аденовірусної інфекції. За необхідності проводили бактеріологічні дослідження мокротиння (діагностика ускладнень ГРВІ) — за його наявності; бактеріологічне дослідження мазків з мигдаликів.

Таблиця 2.

Частота розвитку ускладненьГематологічні показники у хворих на грип, що лікувалися Ремавіром.

Примітка: * - відмінності вірогідні (p<0,05) у порівнянні з показниками гострого (I) періоду.

Клінічну ефективність схеми лікування оцінювали на підставі частоти й тривалості основних синдромів/симптомів захворювання, частоти розвитку ускладнень (синусити, пневмонія тощо), динаміки лабораторних показників. Дослідники враховували: терміни нормалізації температури тіла; терміни зникнення симптомів загальної інтоксикації; терміни зворотного розвитку ознак ураження респіраторного тракту; виникнення ускладнень у процесі лікування; суб'єктивна оцінка хворими переносимості схеми лікування.

Переносимість препарату і можливі побічні ефекти оцінювали за суб'єктивними скаргами хворого, шкірними й іншими проявами побічних ефектів препарату або фактом переривання терапії унаслідок індивідуальної непереносимості препарату, або відмови пацієнта від подальшого його призначення.