Нетрадиційні підходи до створення Національного інформаційного простору та їх використання

Для вирішення вказаних вище проблем необхідно розвивати нетрадиційні підходи до створення Національного інформаційного простору. До таких підходів належить:

• 1. Створення в глобальних інформаційних просторах центрів інформаційно-аналітичної підтримки з функціями інтеграторів, концентраторів і навігаторів інформації з універсальними і спеціалізованими модулями і блоками, що використовують сучасні високоефективні методи і засоби аналітики, системного аналізу, моделювання і оптимізації з процесах обробки інформації.
• 2. Формування в моделях інформаційного простору на національному, регіональному і міжрегіональному рівнях проблемно-орієнтованих інформаційних просторів (фінансово-економічного, освіти, науки, культури, медичного і т.п.). Такі простори є високоорганізованою і високодинамічною інфраструктурою, яка впорядкована за технологічними параметрами і правовими питаннями. Виділення проблемно-орієнтованих інформаційних просторів в моделях інформаційного суспільства (як віртуальних, так і фізичних) дозволить створити винятково благотворні умови для досягнення багатоцільової інтеграції його суб'єктів.
• 3. Розвиток в моделях інформаційного простору мультилінгвистичних середовищ, як засіб забезпечення багатомовності. Створення таких середовищ є винятково складним завданням, але воно вирішується у ряді країн, у тому числі і в Україні, і необхідно чекати появи нових технологій для його вирішення.
• 4. Використовування інтелектуальних інформаційних технологій для зручності діяльності людини в інформаційному просторі, оптимізації пошуку необхідної інформації і ухвалення рішень.

Інтелектуальні інформаційні технологи — це різноманітність методів, способів і алгоритмів зберігання, обробки, передачі інформації і її представлення на мові і в образах, зручних для сприйняття користувача; це технології, в яких були зафіксовані усвідомлені дії людини як відображення його інтелекту при вирішенні завдань.

Інтелектуальні інформаційні технології надзвичайно складні в розробці і прості у використанні, а значить, широко доступні кожному індивіду в суспільстві. На сьогоднішній день розрізняють три типи інтелектуальних технологій: «бачу і розумію, що бачу»; «чую і розумію, що чую»; «сприймаю знання, накопичую їх і використовую для вирішення завдань і прийняття рішень». Ці технології забезпечують якісно новий рівень взаємодії людини з комп’ютерними системами і засобами інформатизації, наближаючи його до природного людського спілкування. Український уряд, розуміючи виняткову важливість створення таких технологій, прийняв Державну науково-технічну програму «Образний комп’ютер». Розвиваючи підходи, визначені в програмі, вчені і фахівці України переконані, що таким чином можна вирішити ряд проблем на шляху побудови інформаційного суспільства.

Отже, були сформульовані деякі вимоги і умови, яким повинне задовольняти інформаційне суспільство для ефективного вирішення всього комплексу завдань, що висуваються його суб'єктами, з використанням перспективних ІКТ.

Можна з упевненістю говорити, що сучасні інформаційні технології об'єктивно недоступні широким верствам населення: вони вимагають спеціальної підготовки, кваліфікації навіть на фоні високого освітнього рівня населення. За даними ЮНЕСКО тільки 6% населення використовують Інтернет в професійній діяльності або в особистих цілях.

Образний комп’ютер — це інтелектуальна система комп’ютерного представлення моделей образного сприйняття світу. Основна мета програми «Образний комп’ютер» — створити інтелектуальні інформаційні технології, якими можна озброїти вже існуючі комп’ютери, забезпечивши при цьому якісно новий рівень спілкування людини з комп’ютерними системами.