Актуальний характер дослідження середземноморської політики французів XVII ст. Історіографічні аспекти питання

В сучасних умовах посилюється інтерес світового співтовариства до актуальних питань розвитку світу, серед яких важливе місце посідає проблема соціально — економічної модернізації, ефективної зовнішньої та внутрішньої політики тощо. Кажуть, що XXI ст. в цьому плані суттєво змінить, вже змінює конфігурацію співвідношення сил між східними країнами та країнами Заходу. Звісно, досить часто при аналізі основних тенденцій світового розвитку пригадуються імена відомих реформаторів, видатних державних діячів, у самому високому сенсі цього слова.

Так, ім'я Жана — Батіста Кольбера (1619 — 1683 рр.) справедливо асоціюється з правлінням Короля — Сонця, точніше кажучи, у контексті спроб французького абсолютизму знайти шляхи для подальшого розвитку. Кожне суспільство знаходить з плином часу свої оцінки для реформаторів, залежно від епохи, особистості людини, а зрештою й пера історика, який береться за створення синтетичної картини.

Так сталося й з Кольбером. Ім'я його відомо практично кожному фахівцю з історії Франції та Європи, але сьогодні більше пригадують можливо Наполеона, кардинала Ришельє, хоча належна увага приділена також Кольберу.

Інша справа, що реформаторів оцінюють за результатами реформ, в цьому плані «експеримент Кольбера» є не зовсім вдалим прикладом. Тим не менш, актуальність зазначеної теми не викликає сумнівів, тим паче, що в українській історіографії більше уваги приділялось дослідженню окремих аспектів французької історії XIX ст., в той час як колоніальна політика Франції часу Кольбера опинилася фактично поза увагою дослідників.

Політика французького абсолютизму часу Кольбера отримала широке висвітлення у історіографії, передусім, французькій. Однак політика міністра фінансів Короля-Сонця у середземноморському Магрибі досліджувалась менше, набагато більша увага приділялась загальним аспектам колоніальної політики Франції цього часу. Це помітно з аналізу праць французьких істориків XIX — поч. ХХ ст., що заклали основи тлумачення зазначеної проблеми як з точки зору фактичного матеріалу, так і з огляду на характер їх методологічних позицій. Імена П. Клемана, П. Массона, Ш. де Ла Ронсьєра, А. Вебера, Е. Лавісса та інших дослідників справедливо відносять до класичних зразків історіографії зазначеного питання [1].

Огляд британського доробку у визначення реформаторських зусиль Кольбера дозволяє пригадати не менш відомі історичні праці, серед яких особливе місце посідає славнозвісна «Кембриджська історія Нового часу», окремі глави якої були присвячені цій проблемі. Тим не менш, порівняльний аналіз форм та методів французького абсолютизму у середземноморському Магрибі часу Кольбера, як правило, не отримує належного місця у працях навіть сучасних істориків. Останнє надає підстави для звернення до окресленої проблеми у рамках сучасної української історіографії.