Вплив соціально-економічних факторів на чисельність економічно активної молоді

Постановка проблеми. На стан та розвиток молодіжного ринку праці вплив мають фактори різного напряму дії. Виокремлено дві групи факторів. До першої групи (фактори, що впливають на попит робочої сили) відносяться структурна перебудова, економічна криза, приватизація власності, банкрутство неплатоспроможних підприємств, розвиток підприємництва, малого бізнесу, самостійної зайнятості, ступінь організації найманих робітників і роботодавців, розвиток соціального партнерства. До другої групи (фактори, що впливають на пропозицію робочої сили) відносяться рівень життя населення, освітній і кваліфікаційний рівень робочої сили, демографічні процеси [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведене дослідження ґрунтується на фундаментальних працях відомих фахівців у сфері функціонування ринку праці, таких як: З. П. Бараник, С.І. Бандур, Д. П. Богиня, В. Я. Брич, В. С. Васильченко, З.С. Варналій, І.Ф. Гнібіденко, Т.А. Заєць, С. М. Злупко, А. М. Колот, Р. О. Кулинич, О. В. Кустовська, Е.М. Лібанова, Л.С. Лісогор, В.В. Онікієнко, Н. О. Парфенцева, І. В. Пономаренко, О.М. Палій, В. М. Петюх, С.І. Пірожков, В.Г. Саріогло, Т. О. Стеценко, Л. Г. Ткаченко, А. В. Хмелюк, М. Г. Чумаченко. Проблеми виникнення соціальних ризиків на молодіжному ринку праці та їх оцінюванню займалися провідні вітчизняні вчені: В.В. Вітлінський, О.І. Ястремський, Е. Е. Мачульска, Н. А. Вигдорчик, В. М. Догадова.

Слід зауважити, що наявні ґрунтовні напрацювання дослідників потребують поглиблення, з точки зору особливостей функціонування ринку праці молоді в сучасних умовах, зумовлюють необхідність статистичного оцінювання сили впливу соціально-економічних факторів.

Постановка завдання. Мета статті полягає у статистичному оцінюванні сили впливу соціально-економічних факторів на чисельність економічно активної та зайнятої молоді в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасних глобальних умовах господарювання, деформації статевовікового складу населення у напрямку його «старіння», загострення демографічної кризи в Україні, все більшої актуальності набуває питання молодіжного ринку праці. Адже проблеми, притаманні ринку праці, істотно впливають на перебіг соціально-економічних, політичних та демографічних процесів, що відбуваються в державі.

Дослідження функціонування молодіжного ринку праці в Україні здійснюється з початком ринкових перетворень та формуванням інституціональних підвалин перехідних процесів в економіці. Практичне значення виокремлення цього структурного елементу з цілісної системи економічних відносин та інститутів, що забезпечують функціонування ринку праці та його особливого сегмента — молодіжного ринку праці дозволяє обґрунтувати специфіку задач та зміст політики державного регулювання.

Молодіжний ринок праці - специфічний сегмент ринку праці, який є системою соціально-економічних відносин держави, підприємців, організацій, з одного боку, та молоддю, що включається в трудову діяльність у віці від 15 до 35 років — з іншого.

Основним напрямом статистичного аналізу молодіжного ринку праці є оцінка факторів впливу на чисельність економічно активної молоді, в тому числі зайнятої в економіці країни (табл. 1). До ключових факторів впливу на чисельність економічно активної молоді відноситься:

• — чисельність випускників вищих навчальних закладів (всіх рівнів акредитації);
• — чисельність студентів, що здобувають другу вищу освіту на загальних засадах;
• — питома вага випускників, які отримали направлення на роботу, у % до загальної кількості випускників;
• — середня заробітна плата тощо.

Таблиця 1. Фактори впливу на чисельність економічної активної молоді на ринку праці України в 2016 році.

За допомогою програмного середовищі STATISTICA 7.0 здійснений статистичний аналіз впливу основних соціально-економічних факторів на чисельність економічної активної та зайнятої молоді кореляційно — регресійний методом.

Так, розрахований коефіцієнт парної кореляції між чисельність економічно активної молоді та часткою випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ) в загальній чисельності студентів становив 0,76, тобто, наявний середній кореляційний зв’язок (рис.1). Цей зв’язок описується лінійною моделлю:, де у-чисельність економічно активної молоді, х — питома вага випускників у загальній чисельності студентів ВНЗ.

Спостерігається прямий зв’язок між чисельність економічно активної молоді та кількістю випускників ВНЗ, при збільшені питомої ваги випускників ВНЗ в загальній чисельності студентів на 1% чисельність економічно активної молоді збільшиться майже на 5 осіб.

Рис. 1. Кореляційне поле зв’язку між чисельність економічно активної молоді та кількістю випускників ВНЗ Разом із тим, слід відмітити, наявність високого рівня кореляційного зв’язку між чисельність економічно активної молоді та часткою студентів, що здобувають другу вищу освіту на загальних засадах в загальній чисельності студентів. Коефіцієнт парної кореляції між даними показниками становив 0,84, що свідчить про тісний зв’язок між показниками (рис. 2).

Рис. 2. Кореляційне поле зв’язку між чисельність економічно активної молоді та кількістю студентів, що здобувають другу вищу освіту на загальних засадах Така модель описується рівнянням:, де учисельність економічно активної молоді, хпитома вага осіб, що здобувають другу вищу освіту у загальній чисельності студентів ВНЗ. Виявлено прямий зв’язок між показниками. При збільшенні питомої ваги студентів, що здобувають другу вищу освіту в загальній чисельності студентів на 1% чисельність економічно активної молоді збільшується в середньому на 118 осіб.

Перевіряючи зв’язок між чисельністю економічно активної молоді та потребою роботодавців у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) у регіональному розрізі, можна зробити висновок про наявність тісного кореляційного зв’язку, який становить — r=0,82. (рис. 3).

Модель описується рівнянням, де у — чисельність економічно активної молоді, а х — потребі роботодавців у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад), осіб.

Рис. 3. Кореляційне поле зв’язку між чисельністю економічно активної молоді та потребі роботодавців у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) у 2016 році.

Спостерігається прямий зв’язок між показниками. При збільшені попиту на робочу силу чисельність економічно активного населення збільшиться. зайнятий регіональний попит конкурентоспроможність Розрахований коефіцієнт парної кореляції у регіональному розрізі, за даними 2016 року, між чисельністю економічно активної молоді та середньою заробітною платою, що становить r=0,62, тобто, наявний середній кореляційний зв’язок (рис. 4). Цей зв’язок описується лінійною моделлю:, де у — чисельність економічно активної молоді, х — середня заробітна плата за регіонами країни.

У цьому випадку також спостерігається прямий зв’язок між показниками, при збільшені рівня середньої заробітної плати на 100 грн. чисельність економічно активної молоді збільшується в середньому на 74 особи. Доцільно також перевірити зв’язок між чисельністю зайнятої молоді та кількістю студентів, що здобувають другу вищу освіту на загальних засадах, питомою вагою випускників, які отримали направлення на роботу у % до загальної кількості випускників, середньою заробітною платою на регіональному рівні (табл.2).

Рис. 4. Кореляційне поле зв’язку між чисельністю економічно активної молоді та середньою заробітною платою у 2016 р.

Таблиця 2. Фактори впливу на чисельність зайнятої молоді на ринку праці України в 2016 році.

Так, розрахований коефіцієнт парної кореляції між чисельність зайнятої молоді та часткою студентів, що здобувають другу вищу освіту на загальних засадах становив 0,85, тобто, наявний тісний кореляційний зв’язок (рис. 5). Цей зв’язок описується лінійною моделлю:, де у-чисельність зайнятої молоді, х — питома вага студентів, що здобувають другу вищу освіту на загальних засадах.

Спостерігається прямий зв’язок між чисельність зайнятої молоді та кількістю студентів, що здобувають другу вищу освіту на загальних засадах, при збільшені питомої ваги студентів, що здобувають другу вищу освіту на 1% чисельність зайнятої молоді збільшиться майже на 113 осіб.

Коефіцієнт парної кореляції між чисельність зайнятої молоді та питомою вагою випускників, які отримали направлення на роботу у відсотку до загальної чисельності випускників становив 0,85, тобто, наявний тісний кореляційний зв’язок (рис. 6). Цей зв’язок описується лінійною моделлю:, де у-чисельність зайнятої молоді, х — питома вага випускників, які отримали направлення на роботу у відсотку до загальної чисельності випускників. Тобто при збільшенні питомої ваги випускників, які отримали направлення на роботу у відсотку до загальної чисельності випускників на 1 п.п. чисельність зайнятої молоді збільшиться в середньому на 35 осіб.

Рис. 5. Кореляційне поле зв’язку між чисельністю зайнятої молоді та кількістю студентів, що здобувають другу вищу освіту на загальних засадах у 2016 р.

Рис. 6. Кореляційне поле зв’язку між чисельністю зайнятої молоді та питомою вагою випускників, які отримали направлення на роботу у відсотку до загальної чисельності випускників 2016 р.

Джерело: складено автором за даними [2, 3]

Розрахований коефіцієнт парної кореляції у регіональному розрізі, за даними 2016 року, між чисельністю зайнятої молоді та середньою заробітною платою, становить r=0,6, тобто, наявний середній кореляційний зв’язок (рис. 7). Цей зв’язок описується лінійною моделлю:, де у — чисельність зайнятої молоді, х — середня заробітна плата за регіонами країни.

Рис. 7. Кореляційне поле зв’язку між чисельністю зайнятої молоді та середньою заробітною платою у 2016 р.

Джерело: складено автором за даними [2, 3]

У цьому випадку також спостерігається прямий зв’язок між показниками, при збільшені рівня середньої заробітної плати на 100 грн. чисельність зайнятої молоді збільшується в середньому на 67 особи.

Отже, аналіз взаємозв'язків засвідчив вплив соціально-економічних факторів на чисельність економічно активної та зайнятої молоді, проте, в той же час, можна стверджувати, що на сучасному етапі розвитку молодіжний ринку праці в Україні ще слабко розвинені реальні механізми забезпечення впливу на показник економічну активність та зайнятість населення у віці до 35 років. Доведено, що рівень освіченості молоді збільшує її попит та конкурентоспроможність на ринку праці. Потреби роботодавців у висококваліфікованих працівниках для заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) збільшуються, зростає також і рівень заробітної плати.

Питання визначення соціально-економічних факторів впливу на економічну активність молоді є дуже актуальним, а тому потребує всебічного статистичного аналізу.

Література

1. Бараник З. П. Методичні підходи до оцінювання функціонування регіонів країни за станом соціально-економічного розвитку // Економіка та держава. — 2006. — № 5. — С.56−60.