Висновки. 
Історична ретроспектива формування та розвитку страхування наземних транспортних засобів в Україні

Для поліпшення ситуації щодо страхування транспортних засобів потрібно вжити низку заходів: по-перше, здійснити дальші зміни у вітчизняному законодавстві для його вдосконалення та виключення з нього найбільш слабких чи спірних місць; по-друге, підвищити вимоги до страхових компаній, які здійснюють страхування наземних транспортних засобів, щоб виключити зі страхового ринку ті організації, які не мають можливостей надавати якісні страхові послуги, чітко виконувати законодавчо-нормативні акти, забезпечувати не лише власні інтереси, а й передусім інтереси страхувальників; по-третє, забезпечити потрібні умови, які можуть повністю захистити страхувальника від усіх видів загроз, що характерні для страхування наземних транспортних засобів; по-четверте, більш чітко обґрунтувати рівень франшизи, який має бути більшим, що забезпечить практично незначне зростання тарифів при збільшенні страхової суми; по-п'яте, підвищити рівень відповідальності страхових компаній за встановлення рівня тарифів, недопущення демпінгових тарифів, що негативно впливає на весь ринок страхування транспортних засобів; по-шосте, підвищити рівень відповідальності при оцінці страхових ризиків, страхових подій, оцінці шкоди, яку зазнали клієнти страхових компаній.

Таким чином, здійснені в статті дослідження дають підстави стверджувати, що в Україні існують суперечності в страхуванні наземних транспортних засобів, які пов’язані зі зростанням страхових премій та зменшення страхових виплат. Унаслідок таких процесів страхування транспортних засобів в Україні функціонує не досить ефективно. У законодавстві й на практиці існують значні неузгодженості, які потрібно вирішувати через приведення законодавчо-нормативних актів і страхової практики до сучасних норм, які існують у країнах Європейського Союзу.