Вступ. 
Вплив фітнес-програм на функціональні можливості серцево-судинної системи студенток

Постановка наукової проблеми та її значення. Серцево-судинні захворювання — найпоширеніша медико-біологічна й соціальна проблема та найтиповіша причина смертності в усьому світі. За кількістю серцево-судинних хвороб Україна посідає перше місце в Європі [10]. Науковці підтвердили тенденцію омолодження всіх захворювань, у тому числі й ССС. Усе частіше в молодих людей виявляють аритмію, серцеву недостатність, вади серця, інфаркт міокарда тощо ін. Одна з причин цього — недостатня тренованість серцевого м’яза й судин.

Студенти становлять особливу ланку молоді, оскільки поєднують складну розумову діяльність із недостатньою руховою активністю. Водночас саме рухова активність може знижувати рівень найнебезпечніших серцево-судинних захворювань майже наполовину. Засоби оздоровчого фітнесу є новими, дієвими, цікавими, прогресуючими як у технічній базі, так і практичній. Він придатний для всіх вікових категорій, як для жінок, так і для чоловіків, а різноманіття видів фітнесу забезпечує індивідуальний вибір кожного. Фітнес — одна з ефективних і привабливих для студенток систем фізичних вправ оздоровчої спрямованості. Нині для розв’язання проблеми гіпокінезії широко застосовується цей вид рухової активності. У зв’язку з цим набуває актуальності необхідність доказового обґрунтування впливу його різних видів на стан ССС.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Стан серцево-судинної системи вивчають уже давно й щодо багатьох аспектів вона є дослідженою. Зокрема, вивчали взаємозв'язок між фізичною підготовленістю й функціональним станом ССС [9], вплив тривалих занять спортом на ССС [7], оцінювання рівня функціонального стану серцево-судинної системи в студенток 1−4 курсів спеціалізації «Фітнес» [5].

Незважаючи на вже висвітлені сторони проблеми, велика кількість розроблених фітнес-програм складена без урахування вікових особливостей функціональних можливостей серцево-судинної системи студенток віком 17−20 років. Це — одна з причин для подальших досліджень у цьому напрямі.

Мета статті - оцінити вплив різних фітнес-програм на функціональні можливості серцевосудинної системи студенток.

Завдання роботи:

• 1) вивчити реакцію серцево-судинної системи на фітнес-програми різного змісту;
• 2) порівняти показники реакції серцево-судинної системи на навантаження в різних фітнеспрограмах.

Дослідження реакції серцево-судної системи на тренувальне навантаження здійснювали за допомогою системи другого покоління Polar Team 2 Pro. Вона дає можливість запису й контролю параметрів тренування в режимі реального часу для всієї групи одночасно [2]. Дослідження проводили на базі групи підвищення спортивної майстерності з фітнесу інституту фізичної культури і здоров’я Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки зі студентками 17−20 років. Середній їх вік становив 18 років, середня вага — 57 кг, середній зріст — 168 см. У дослідженні взяли участь 14 студенток однакового рівня підготовленості. Заняття тривало 45 хв.

На початку розроблено чотири фітнес-програми, кожна з яких відрізнялася за змістом, засобами, завданнями та рівнем навантаження. Досліджували такі програми, як інтервальне тренування (Interval training), стретчинг+прес (Stretching+Abdominals), афроджаз (Afro-Jazz), високоінтенсивне тренування (High impact).

фітнес реакція серцевий навантаження.