Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Спортивно-оздоровчий туризм як своєрідний соціальний феномен можна розглядати з різних позицій, в різних аспектах. Розглянемо його рекреаційну функцію, яка має і соціально-економічний зміст, сильний регенераційний вплив на суспільство. Сьогодні в українському суспільстві є повне розуміння того, що туризм — це не тільки дозвілля і приємна розвага, це серйозна і відповідальна справа. Адже йдеться про здоров’я мільйонів людей, що особливо актуально у після чорнобильський період. За розвиток цивілізації доводиться дорого платити. Технічний прогрес створив передумови для поширення захворювань, які виникають під впливом недостатньої фізичної активності, нервового напруження, забруднення повітря. дозвілля студент рекреаційна оздоровлення Одним із напрямів профілактики захворювань є підвищення опору організму, його адаптації до несприятливих умов зовнішнього середовища. І одним із стимуляторів поліпшення здоров’я населення є активний туризм, подорожі під час відпустки і у вихідні дні.

Заняття спортивно-оздоровчим туризмом на терені України сприяють вихованню населення, особливо молоді, у дусі любові до Батьківщини, пізнанню своєї країни, її історії та сьогодення, патріотичному і екологічному вихованню, пізнанню природи свого краю, формуванню почуття відповідальності за розвиток держави. При цьому спортивно-оздоровчий туризм не потребує значних організаційних зусиль чи великих капітальних вкладень, бо ґрунтується на природних ресурсах країни, вільній ініціативі людей, характеризується найбільшою активністю поведінки і сприймання людини. Спортивно-оздоровчий туризм найбільш доступний і дешевий з усіх видів туризму для населення без обмеження віку, дає найбільш швидкий ефект фізичного розвитку, порівняно з будь-який видом спорту і фізичною культурою [2; 5; 7].

Враховуючи вищесказане, нами було проведено анкетування студентів, метою якого було визначення основних аспектів оздоровчого напряму впровадження засобів активного туризму у ВНЗ.

Результати соціологічних досліджень свідчать, що найбільшою популярністю в студентській молоді користуються фізичні вправи оздоровчо-рекреаційної спрямованості. Студенти віддають перевагу різноманітним видам оздоровчої гімнастики, заняттям у воді, ігровим видам (баскетбол, волейбол, футбол, бадмінтон, настільний теніс) та засобам активного туризму.

Для вивчення доцільності впровадження засобів активного туризму в рекреаційну діяльність студентів нами вивчено мотиваційно-ціннісні орієнтації студентської молоді до рекреаційно-оздоровчої діяльності. Виявлено, що більшість студентів (45%) лише частково задоволені рекреаційно-оздоровчою діяльністю ВНЗ, третину (34%) така діяльність влаштовує та 21% не задоволені взагалі. Найбільш значущими чинниками, що перешкоджають залученню студентів до рекреаційної діяльності, є брак часу (56%), велике навчальне навантаження (47%), відсутність рекреаційно-оздоровчих груп (20%), що підтверджують дані спеціальної літератури.

Результати експерименту дали змогу встановити таке: відзначено низький рівень рухової активності в більшості студентів. Середньогруповий індекс рухової активності в дівчат становив 29,0 у.о., у хлопців — 29,6 у.о., що свідчить про низький рівень рухової активності. Потрібно зазначити, що високий рівень рухової активності склав у дівчат 26,6 у.о., а в хлопців — 39,3 у.о.

Середньостатистичні значення функціональних показників перебували і в хлопців, і в дівчат у межах фізіологічної норми. Аналіз адаптаційного потенціалу системи кровообігу за методикою Р.М. Баєвського в дівчат дає підставу констатувати, що 66,7% мають задовільний рівень адаптації, решта 33,3% - напругу механізмів адаптації. Незадовільного рівня адаптації в дівчат не виявлено. Мінімальний і максимальний результати перебували в межах 1,4 у.о. та 2,9 у.о. У юнаків 99,3% мають задовільний рівень адаптації й лише 0,7% - індивідуальний результат, який відповідає незадовільному рівню адаптації. Діапазон мінімального й максимального значень перебував у межах 1,8 у.о. та 4,1 у.о., відповідно.

У ході дослідження морфологічних показників студентської молоді отримано середні значення антропометричних показників, характер розподілу яких перебував у межах вікових норм як у дівчат, так і в юнаків.

Для характеристики фізичної підготовленості дівчат і юнаків використовували рухові тести (біг 100 м, човниковий біг 4×9 м, тест Купера, нахил тулуба вперед із положення сидячи, згинання, розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба в сід із положення лежачи, стрибок у довжину з місця, проба Ромберга). Відзначено низькі показники в рухових тестах і в дівчат, і в юнаків.

Проведені дослідження рівня фізичної працездатності студентської молоді свідчать, що в дівчат переважають середній і задовільний рівні, а в юнаків — задовільний, у дівчат у 17,6 рази вищий відсоток осіб, котрі мають достатній рівень фізичної працездатності. Середньостатистичний результат у дівчат становив S=3,19 у.о.; мінімальний та максимальний результати перебували в діапазонах 2,8 у.о. і 22,8 у.о. Відзначено, що в дівчат переважають середній (33,9%) та задовільний рівні (33,9%), а в юнаків — задовільний (50,3%).

На наступному етапі дослідження вивчено та проаналізовано когнітивні функції студентів за допомогою тестів на визначення обсягу короткострокової пам’яті, об'єму переробки інформації, швидкості переробки інформації.

Аналіз дослідження когнітивних функцій студентів засвідчив їх неоднорідність за показником, який характеризує обсяг короткострокової пам’яті V=44,1% у дівчат і 36,2% у юнаків. Потрібно зазначити, що нами зафіксовано мінімальні та максимальні значення в діапазонах від 0% до 50,0% у дівчат та від 25,0% до 58,3% - у юнаків.

Нами виявлено, що в дівчат середньостатистичний результат об'єму переробки інформації та швидкості переробки інформації достовірно вищий (p<0,05), ніж у юнаків. Цей факт указує на наявність у дівчат кращих можливостей сприйняття, а також швидкості переробки зорової інформації.

З урахуванням наведених результатів експерименту розроблено технологію впровадження засобів активного туризму в рекреаційну діяльність студентів. При розробці технології впровадження засобів активного туризму в рекреаційну діяльність студентів враховували результати наукових досліджень вітчизняних та іноземних фахівців стосовно засобів і методів спортивного тренування, форм занять та етапів формування рухової активності людини [5].

Використання технології впровадження засобів активного туризму в рекреаційну діяльність студентів свідчить про:

• — підвищення рівня здоров’я та пізнання можливостей власного організму в екстремальних умовах дикої природи;
• — формування стійкої мотивації та потреби в систематичних самостійних заняттях фізичними вправами різного спрямування;
• — формування туристичної культури та практичного досвіду здійснення туристських походів у молоді;
• — надбання знань та практичних навичок, що сприяють залученню до здорового способу життя та забезпеченню оптимальних умов життєдіяльності.