Сучасний стан гідромінеральної бази курорту

Фактично курортом Трускавець експлуатується три родовища МВ: вода «Нафтуся», води без специфічних компонентів і властивостей і лікувальні розсоли. Про запаси мінеральної лікувальної води «Нафтуся» та стадії її оцінки згадувалося вище. Сучасний середньорічний видобуток рідко перевищує 7−10 м3/добу, максимальний досягає 15 м3/добу в літні місяці.

Питні води типу джерел № 1, 2, 3 розвідані на ділянці Юзя, яка розташована у верхів'ях Курортної Балки. Запаси мінеральних вод переважно хлоридно-сульфатного натрієвого складу з мінералізацією 4−20г/дм3 переоцінено в 2010 р., також виконано нарощування запасів по свердловинах 16-РК і 5-К (табл. 3). Видобуток цих мінеральних вод становить 3,7 6,0 м3/добу.

По ділянці Липки затверджені запаси в кількості 9,5 м3/добу по категорії С сульфатних кальцієво-натрієвих вод з мінералізацією 3,5 4,3 г/дм3 типу джерела № 12. Ця вода з кінця 90-х років минулого століття не видобувається, що пов’язано з забрудненням водоносного горизонту, а санація ділянки неможлива, тому відновлення її використання не передбачається.

Крім питних вод, на Трускавецькому родовищі розвідані сульфідні сульфатно-хлоридні кальцієво-натрієві води і розсоли з вмістом сірководню від 24 до 85 мг/дм3. Розкриті в усті Курортної Балки шахтними колодязями № 6 і № 7, по яких затверджені запаси в кількості 9,5 м3/добу [10, 21], практично не використовуються, по джерелу № 7 ведуться режимні спостереження.

Трускавецьке родовище розсолів розташоване в околицях курорту і складається з трьох ділянок (табл. 2). На ділянці Воротище сучасний відбір не перевищує 25 м3/добу. Ділянка Липки, розташована північно-західніше міста, експлуатується двома свердловинами. Затверджені запаси в кількості 60 м3/добу, видобувається до 6,0 м3/добу. На ділянці Помірки, розташованій за 2,5 км південніше міста, затверджені запаси в кількості 108 м3/добу. В даний час теж не використовуються, по свердловинах ведуться режимні спостереження.

З наведеного видно, що гідромінеральна база курорту достатня для більш широкого її використання в лікувальних цілях. Частка фактично використаних запасів мінеральних вод змінюється від 0 до 39% від затверджених величин. Розсоли зі значним вмістом сірководню не використовуються, в бальнеологічному плані вони не вивчені й використовуються як звичайні хлоридні натрієві розсоли.

З урахуванням вимог сьогодення на курорті проводиться довготривалий гідрогеохімічний моніторинг родовищ. Особливістю моніторингу, в порівнянні з існуючими в даний час спостереженнями, є оперативність збору даних для своєчасного прийняття відповідних рішень. Тому в Трускавецькій ГГРЕС організовані режимні спостереження на родовищі, які тепер відповідають визначенню моніторингу: частково автоматизована системи збору, передачі та обробки інформації про природне середовище для виконання оперативного прогнозу з метою розробки заходів для оптимального управління.

Розповідаючи про МВ курорту, неможливо обійти увагою підприємства по виробництву фасованої води у пляшках або іншій тарі, що стало дуже популярним. Перший завод по розливу мінеральної води з джерела «Нафтуся» № 2 був збудований в урочищі Помірки в 1962 р. Вода розливалася в пляшки під назвою «Трускавецька лікувальна вода» й реалізовувалася через аптечну мережу [25], пізніше перейшли на експлуатацію свердловини № 24-Р, пробуреної біля цього джерела. Підприємство функціонує й тепер, розливають мінеральну природну столову воду «Трускавецька» уже з 3-х свердловин, по яких затверджені експлуатаційні запаси Помірецького родовища в кількості 116,0 м3/добу в 2003 р.

Наприкінці минулого початку нинішнього століття довкола курорту розпочалася нова «лихоманка»: було споруджено кілька заводів розливу в Трускавці та його околицях, що спричинило розвідувальні роботи на природні столові води, придатні для фасування в пляшки. В цьому урочищі протягом 2002 2010 рр. розвідано три нових родовища природних столових вод, експлуатаційні запаси по яких затверджені ДКЗ України в кількості більше 200,0 м3/добу [8]. Ці води розливаються на інших заводах під різними брендами, з присутністю в назві слова «Трускавецька», наприклад «Трускавецька кришталева».