Закупівля найбільш складних агрегатів, блоків, підсистем та їх інтеграція в національні проекти створення високотехнологічних систем озброєнь

Така форма ВЕС реалізується як європейськими державами, так і державами, що мають амбітні наміри швидкими темпами розвивати власну оборонну промисловість та збільшити її експортний потенціал (Індія, Південна Корея, Японія, Туреччина, Бразилія тощо). Для прикладу проаналізуємо деякі національні проекти, в яких застосовуються комплектуючі компаній інших держав.

Шведський винищувач Gripen JAS 39 компанії SAAB, який перебуває на озброєнні збройних сил Швеції, поставляється на експорт (ПАР, Таїланд), передається в лізинг (Чехія, Угорщина) та знаходиться в процесі модифікації (Gripen NG) для поставок в Бразилію та інші країни, є інтернаціональним проектом. У цьому літаку використовується авіадвигун американської компанії, велика кількість приладів та агрегатів компаній Великої Британії (до 30% вартості літака) та інших європейських країн.

Японські компанії Kawasaki Heavy Industries та Mistubishi Heavy Industries будують дизельелектричні підводні човни типу «Сорю». У цих підводних човнах для морських сил самооборони Японії використовуються шведські повітронезалежні двигуни Стірлінга, іноземні торпеди тощо.

Нині на озброєнні Японії перебувають шість есмінців, створених на основі американських кораблів "Арлі Берк" та оснащених американською бойовою системою Aegis. Есмінці оснащені американськими ракетами-перехоплювачами системи ПРО сімейства SM, включаючи SM-2 і SM-3. До 2020 р. планується збільшити кількість таких есмінців до 8.

Станом на 2016 р. турецька компанія Otokar займається розробкою, випробуваннями та організацією виробництва нового основного бойового танка Altay. У його розробці та випробуваннях брали участь корейські компанії. У цьому проекті використовується низка комплектуючих інших іноземних компаній (Південної Кореї, Німеччини тощо).

У Південній Кореї в національних проектах ОВСТ також широко використовуються комплектуючі американських та європейських компаній. Зокрема, двомісний надзвуковий навчально-бойовий реактивний літак Т-50 був розроблений південнокорейською фірмою аерокосмічної промисловості Korea Aerospace Industries (KAI) з використанням проекту літака Samsung KTX-2 із широким залученням досвіду та технологій корпорації Lockheed Martin (США). Програма на 17% фінансувалася фірмою KAI, на 13% — Lockheed Martin, на 70% — урядом Південної Кореї. У цьому літаку використовується багато комплектуючих та озброєння іноземних компаній, зокрема двигун ТРДД F404 американської компанії General Electric. Інші американські компанії поставляють системи управління літаком, керовані ракети «повітря-повітря» А^-9 Sidewinder, АIM- 120AMRAAM, некеровані ракети, бомби тощо.

Корея експортує літак Т-50 до Індонезії, Філіппін, Іраку. У вересні 2015 р. його вирішив закупити і Таїланд. КНР також реалізується така форма ВЕС, коли в багатьох нових зразках ОВСТ розробки китайських компаній використовуються комплектуючі провідних світових компаній. Наприклад, на багатьох літаках і вертольотах розробки та виробництва китайських компаній застосовуються двигуни іноземних компаній. Наприклад, на китайські винищувачі FC-1 Xiaolong установлюються російські двигуни РД-93. Основний бойовий літак ВПС НВАК «Цзянь-10» (J-10) оснащується російськими ТРДД Ал-31Ф. У КНР в 2016 р. прийнятий на озброєння новий військово-транспортний літак Y-20 [6, 7], в якому також використовуються російські двигуни Д-30КП-2. Щоправда, для нового літака Y-20 розробляється китайський двигун WS-18 на заміну російського. воєнний економічний співробітництво оборонний Станом на 2016 р. китайський навчально-тренувальний літак (НТЛ) L-15 «Хунду» (Hongdu) оснащується турбореактивним двоконтурним двигуном АІ-222−25 українських двигунобудівних підприємств — ПАТ «Мотор Січ» і ДП «Івченко-Прогрес». Для заміни українського двигуна в КНР розробляється авіадвигун «Міньшань» (Minshan).

У Пакистані в рамках ВЕС із Китаєм розроблений проект танка МВТ-2000/"Аль Халід" (VT-1A — нова модифікація танка MBT-2000). Конструкція танка заснована на китайському прототипі Тип 90-II і його серійній версії Тип 96. Виробництво танків «Аль Халід» здійснює пакистанська компанія Heavy Industries Taxila разом з китайською «Норінко».

У Бразилії в проекті нового ВТЛ КС-390 компанії Embraer Defense & Security, який був піднятий у повітря на початку 2015 р., використовують комплектуючі європейських та американських компаній. Цей літак є конкурентом українському літаку Ан-178.

В Індії з метою заміни винищувачів МіГ-21 реалізується проект легкого бойового літака LCA «Теджас». На цьому літаку встановлено багато різних підсистем та агрегатів виробництва іноземних компаній, зокрема, турбореактивний двоконтурний двигун F404-GE-IN20 американської компанії General Electric.