Методи дослідження. 
Зміст навчального матеріалу спецкурсу "Хмарні інформаційно-аналітичні технології у науково-дослідному процесі"

Під час дослідження проводився збір відомостей і аналіз спеціалізованих джерел з ресурсів мережі Інтернету, методичної і спеціальної літератури, публікацій вітчизняних і зарубіжних учених з досліджуваної проблеми.

Дане дослідження пов’язане з виконанням завдань науково-дослідної роботи «Система інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу» ДР No 0115U002234.

Розроблена програма спецкурсу орієнтована, передусім, на аспірантів, що здобувають ступінь доктора філософії у галузі педагогічних наук зі спеціальності 13.00.10.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Позитивний вплив процесів інформатизації суспільства на систему вищої освіти, зокрема і на підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації, дозволяє по-новому розв’язувати завдання посилення фундаментальної підготовки докторів філософії з використанням інформаційно-аналітичних технологій, удосконалення інформаційно-аналітичних умінь аспірантів, забезпечення оперативного доступу й аналізу наукової інформації, а також використання інформаційно-аналітичних технологій, представлених міжнародними наукометричними системами в науково-дослідницькій діяльності аспірантів.

Під час добору змісту навчального матеріалу і створення модульної структури курсу ми розглянули етапи аналізу, планування і проектування спецкурсу. педагогічний філософія український наука На етапі аналізу було визначено, що програма спецкурсу «Хмарні інформаційно-аналітичні технології у науково-дослідному процесі» розробляється для навчання аспірантів, які мають початкове уявлення про можливості використання ІКТ для інформаційно-аналітичної підтримки проведення науково-педагогічних досліджень; має бути побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

На етапі планування було визначено мету спецкурсу — формування навичок володіння аспірантами інформаційно-аналітичними технологіями і застосування їх у науково-дослідному процесі, можливості використання електронних інформаційноаналітичних систем у навчальній і науковій діяльності.

Мета курсу досягається через вивчення теоретичного матеріалу по кожному з визначених модулів і поступове практичне оволодіння аспірантами практичними навичками використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що включає вміння працювати з наукометричними базами і їх хмарними сервісами, інформаційно-пошуковими системами, здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет для власних наукових досліджень.

Науковість, орієнтація на сучасні наукові і практичні досягнення з використання інформаційно-аналітичних технологій у науково-дослідному процесі передбачає відбір вірогідних, науково достовірних відомостей і даних для передачі аспірантам.

У роботі над науковими публікаціями перед науковцем постає завдання аналізу й цитування раніше відомих результатів, оприлюднення та оцінювання власних результатів досліджень. Одним із можливих інструментів, що дозволяє автоматизувати розв’язання зазначених завдань є сервіси наукометричних баз даних.

У сучасній науковій думці переважає розуміння, що наукометрична база даних (НМБД) — бібліографічна і реферативна база даних, інструмент для відстеження цитованості наукових публікацій [14]. НМБД це також пошукова система, яка формує статистику, що характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності й індексів впливу діяльності окремих учених і дослідницьких організацій.

Загалом наукометричні бази даних є інформаційно-аналітичними системами, що дозволяють науковцям здійснювати моніторинг упровадження, а саме оприлюднення і розповсюдження власних результатів науково-дослідницької діяльності, а також пошук та аналіз наукових публікацій для проведення досліджень.

Передумовами використання наукометричних баз даних у науково-дослідницькій діяльності є:

• — відкритий доступ;
• — якість наукових матеріалів;
• — різноманітність контенту, що передбачає різні можливості його використання в науково-дослідницькій діяльності;
• — моніторинг упровадження результатів наукових досліджень з актуальної для дослідника тематики;
• — можливість розповсюдження й оприлюднення власних наукових доробок;
• — комунікація науковців з усього світу [15].

НМБД є комерційними, доступ до яких здійснюється за передплатою (Web of Science, SciVerse Scopus, Mendeley та ін.) і безкоштовними, такими, що перебувають у відкритому доступі (Google Scholar, Academia.edu, Index Copernicus, Scholarometer та ін.). Міжнародні наукометричні платформи відкритого доступу є потужним некомерційним інструментом розповсюдження, оприлюднення та аналізу використання результатів наукових досліджень.

Вони надають можливість не тільки якісного оцінювання наукової інформації, але й тісної взаємодії науковців усього світу. Наукометричні розрахунки у таких системах дозволяють визначити важливі показники цитованості та статистику наукової діяльності дослідників [10].

У 2014 році було створено вітчизняну інформаційно-аналітичну систему «Бібліометрика української науки» (http://www.nbu-viap.gov.ua/bpnu/).

Система призначена для надання суспільству цілісної картини стану вітчизняного наукового середовища, представлення його галузевої, регіональної та відомчої структури.

До системи станом на січень 2016 року включено понад 13 тис. бібліометричних портретів учених і кілька сотень профілів журналів і підрозділів установ, а також розроблено алгоритмічно-програмний інструментарій аналітичних обчислень [16].

Інформаційні ресурси отстеми формуються, серед іншого, шляхом опрацювання створених науковцями на платформі Google Scholar бібліометричних профілів, які містять вивірену ними інформацію про результати публікаційної діяльності. Це є важливим у проведенні науковцями моніторингу впровадження наукової продукції.

У роботах і нормативных документах і в положенні організації навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців було виокремлено і наведено суть принципів, яких необхідно дотримуватися під час розробки й упровадження кредитномодульної системи організації навчального процесу у вищому закладі освіти: порівняльної трудомісткості кредитів, кредитності, модульності, методичного консультування, організаційної динамічності, гнучкості і партнерства, пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку, науковості і прогностичності, технологічності й інноваційності, усвідомленої перспективи, діагностичності [1, 3].

З огляду на новизну і різноманітність освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії, особливості впровадження модульно-рейтингової системи в цей процес, важливо, щоб навчальний матеріал був дискретним, кожна його відокремлена частка була логічно і змістовно завершена для окремого входження з іншими частками до складу модуля [13].

Наразі структура навчального матеріалу має бути визначена у послідовності, яка забезпечує можливість якісного і повного вивчення кожного наступного структурного елементу на основі раніше розглянутих.

Зазначені підходи дозволили розробити модульну структуру відповідного спецкурсу «Хмарні інформаційно-аналітичні технології у науково-дослідному процесі», на опанування якого передбачається 1 кредит ECTS:

Модуль 1. Міжнародні наукометричні системи відкритого доступу.

Тема 1. Наукові ресурси відкритого доступу.

Що таке відкритий доступ? Сучасні тенденції відкритого доступу в Україні. Наукова комунікація: до історії питання. Відкритий доступ: основні принципи. Відкриті журнали та Інституційні репозитарії в Україні: основні проекти та тенденції розвитку. Інструменти організації відкритого доступу.

Тема 2. Міжнародні наукометричні бази даних відкритого доступу.

Сутність наукометрії. Міжнародні наукометричні бази даних. Основні наукометричні показники. Принципи роботи з наукометричними базами даних. Наукометричні бази даних відкритого доступу. Наукометрична пошукова система Google Scholar. Моніторинг упровадження результатів наукової діяльності.

Тема 3. Хмарні інформаційно-аналітичні сервіси наукометричних баз даних. Поняття хмарні ресурси Internet. Вітчизняний і закордонний досвід використання хмарних інформаційно-аналітичних сервісів наукометричних систем відкритого доступу. Інформаційно-аналітичні сервіси Google Scholar. Методика роботи із системою Google Scholar і її хмарними інформаційно-аналітичними сервісами.

Модуль 2. Бібліометрика української науки.

Тема 1. Бібліометрика української науки.

Бібліометричний портрет науковця. Моніторинг наукової діяльності. Практичні рекомендації зі створення бібліометричного профілю. Аналітика «Бібліометрики української науки».

Тема 2. Цифрова наука. Електронні репозитарії України та світу. Системи пошуку у відкритих архівах. Нормативна база цифрової науки (Закони України, Ольвійська хартія ректорів, Севастопольська декларація, Кримська декларація).

Тема 3. Міжнародні публікації. Етика міжнародних публікацій та системний підхід до плагіату. Методика написання статті для рецензованого видання. Алгоритм пошуку наукового видання для публікації. Критерії вибору наукового журналу. У табл. 1 представлено орієнтовану структуру залікового кредиту курсу, що розрахований на 36 годин, з поділом годин на лекційні, семінарські та практичні заняття, самостійну й індивідуальну роботу.

Теми лекційних занять:

Лекція 1. Відкритий доступ ресурси відкритого доступу.

Лекція 2. Напрями руху наукового та інформаційного співтовариства до відкритого доступу.

Лекція 3. Наукометричні показники. Індекс цитування.

Лекція 4. Наукометричні платформи відкритого доступу. Критерії добору НМБД відкритого доступу.

Лекція.5. Хмарні сервіси НМБД. Класифікація хмарних сервісів наукометричних систем.

Лекція 6. Хмарні сервіси системи Google Scholar у наукових дослідженнях.

Лекція 7. Інформаційно-аналітичні системи підтримки наукових досліджень. Бібліометрика української науки.

Лекція 8. Аналітичні сервіси системи «Бібліометрика української науки».

Лекція 9. Системний підхід до плагіату Лекція 10. Етика міжнародних публікацій.

Теми семінарських та практичних занять:

• 1. Принципи роботи в середовищі Google Scholar, Academia.edu, Mendeley.
• 2. Робота з хмарними інформаційно-аналітичними сервісами системи Google Scholar.
• 3. Алгоритм пошуку наукового видання для публікації. Критерії вибору наукового журнала.
• 4. Пошук наукових публікацій у відкритих наукових архівах.
• 5. Створення наукометричного профіля науковця в системі Google Scholar.

Завдання для самостійної роботи:

• 1. Ознайомитися з міжнародними та вітчизняними нормативними документами підтримки відкритого доступу.
• 2. Розглянути етапи становлення наукометрії
• 3. Підготовка публікації до вітчизняного фахового видання
• 4. Реєстрація власного наукометричного профілю в інформаційно-аналітичній системі «Бібліометрика української науки»
• 5. Ознайомитись з принципами дистанційного навчання та роботою в хмарному науково-освітньому середовищі.

Завдання для індивідуальної роботи (проект):

1. Створити власні наукометричні профілі із внесенням власних наукових публікацій в наукометричних системах Academia.edu, Index Copernicus, Mendeley, Microsoft Academic Search.

Проаналізувати та подати у формі звіту порівняння власних наукометричних показників у цих системах.

Таблиця 1

Орієнтована структура залікового кредиту курсу

Результатом навчання спецкурсу «Хмарні інформаційно-аналітичні технології у науково-дослідному процесі» є: розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх докторів філософії, зокрема набуття знань, вмінь та навичок щодо внесення інформаційних ресурсів в Google Scholar; ведення простого та розширеного пошуку; користування сервісами (реєстрації, підтримки користувача, експортом та групуванням списку ресурсів і навігаційними) електронної бібліотеки; підписки на стрічки новин у системі Google Scholar; управління своїми обліковими записами, збереження результатів пошуків; створення власних бібліотечних колекцій; виконання імпорту й експорту інформаційних ресурсів між електронними бібліотеками, створеними на платформі Google Scholar та ін.

Зазначимо, що інформаційно-комунікаційну компетентність аспіранта як частину професійної компетентності майбутнього доктора філософії варто трактувати як підтверджену здатність особистості на основі сформованих знань, умінь, навичок і ставлень автономно і відповідально використовувати засоби ІКТ в науководослідницькій діяльності під час навчання в аспірантурі, соціальної взаємодії та поведінки в інформаційному науково-освітньому просторі.

Після проходження навчальної програми спецкурсу «Хмарні інформаційноаналітичні технології у науково-дослідному процесі» слухачі будуть знати:

• — основні базові поняття, а саме: «інформаційно-комунікаційна компетентність», «міжнародна наукометрична база даних», «хмарні технології», «інформаційноаналітичні сервіси», «репозитарій», «індекс-цитування», «імпакт-фактор», «інформаційно-аналітичні вміння», «наукометрія», «відкритий доступ» і т. д.;
• — зарубіжний і вітчизняний досвід використання міжнародних наукометричних систем і їх хмарних сервісів в освіті і науці;
• — міжнародні наукометричні системи відкритого доступу, що використовуються для пошуку і розповсюдження наукових праць, та виступають як ІК-підтримка наукової діяльності;
• — принципи формування загальної інформаційної бази у Google Scholar;
• — основні підходи до наукометрії, отримання статистичної інформації щодо інформаційних ресурсів.

Після проходження спецкурсу «Хмарні інформаційно-аналітичні технології у науково-дослідному процесі» слухачі повинні уміти:

• — працювати в системах Google Scholar і «Бібліометрика української науки» в ролі користувача;
• — створювати власний наукометричний профіль у різних наукометричних базах;
• — розміщувати свої наукові здобутки у наукометричних системах з використанням хмарних інформаційно-аналітичних сервісів для оцінки їх значущості;
• — використовувати хмарні інформаційно-аналітичні сервіси системи Google Scholar;
• — аналізувати інформацію про власний науковий рейтинг і рейтинг інших науковців на основі індексу Гірша та і10-індексу й використовувати її відповідно до потреб особистісного і професійного розвитку;
• — здійснювати пошук і добір наукових журналів для розміщення матеріалів за досліджуваною проблемою;
• — оприлюднювати, розповсюджувати та використовувати результати наукової діяльності.

Сертифікація ІК-компетентності аспіранта. Кожна тема змістових модулів спецкурсу містить оцінювальний тест, окремо має бути складений підсумковий сертифікаційний тест, який охоплює теми двох змістових модулів, і визначено оцінку індивідуального завдання (проекту).

Якщо виконано проект і сертифікаційний тест складено успішно, слухач може отримати персоналізований сертифікат із курсу «Хмарні інформаційно-аналітичні технології у науково-дослідному процесі». У табл. 2 представлено орієнтовний розподіл балів, що присвоюються слухачам курсу згідно кредитно-модульної шкали ECTS.

Складання підсумкового тесту дає можливість отримати достовірні відомості, що дозволить діагностувати успішність підготовки аспіранта і надасть стимул покращити навички роботи з інформаційно-аналітичними сервісами наукометричних систем. Також використання отриманих відомостей і даних дозволить ефективніше впливати на зміст, форми, методи та засоби професійної підготовки і підвищення кваліфікації різних категорій наукових працівників, що дозволить оптимізувати використання електронних ресурсів для підвищення якості освіти і самореалізації професорсько-викладацького складу.

Таблиця 2

Розподіл балів, присвоєних аспірантам (слухачам)

Шкала оцінювання:

• 90−100 балів — відмінно (А);
• 83−89 балів — дуже добре (В);
• 75−82 балів — добре (С);
• 63−74 балів — задовільно (Е);
• 21−49 балів — незадовільно з можливістю повторного складання (ЕХ);
• 0−20 балів — незадовільно з обов’язковим повторним курсом (Е).

Запропонований спецкурс можна використовувати як у заочній (дистанційній) формі, так і в очно дистанційній формі навчання. Важливим фактором, що впливає на ефективність дистанційної форми навчання є рівень готовності викладача і аспіранта працювати в дистанційному режимі, через засоби комунікації, Інтернет.

В умовах формування інформаційного суспільства надзвичайно важливим аспектом стійкого розвитку освіти і науки є забезпечення публічного (у тому числі віддаленого) доступу до наукової і якісно їх аналізувати і використовувати у науково-дослідному процесі потрібно всіх аспірантів незалежно від напряму підготовки і спеціалізації.