Історико-туристичний аналіз Пнівського замку

Історико-туристичний аналіз Пнівського замку

На основі використання авторської методики проведено історико-краєзнавчу та туристично-рекреаційну характеристику локалізації, історико-архітектурного стану й атрактивного потенціалу збереженого Пнівського замку, що розташований у Надвірнянському районі Івано-Франківської області. Здійснено аналіз за допомогою комплексносистемного алгоритму, що поєднує чотири групи описових складових, у межах кожної з яких додатково виділяється ще по п’ять елементів: природно-географічна (орографічна специфіка побудови пам’ятки, гідрологічна характеристика призамкової території, наявність об'єктів природно-заповідного фонду, витвори садово-паркової архітектури й сумарний тип ландшафту); історико-культурна (історична значимість, фізична збереженість, культурна цінність, архітектурний стиль та використаний тип оборонної системи пам’ятки); інфраструктурна (транспортна доступність, наявність закладів готельно-ресторанного профілю, ступінь музеєфікації й сувеніризації об'єкта); рекламноінформаційна (інтегрованість у тематичні й загальнотуристичні маршрути, показники проведення туристичних фестивально-подієвих заходів, рівень рекламного забезпечення та поширеності матеріалів, науково-дослідницька вивченість, насиченість інформацією мережі Інтернет).

Сучасні тенденції розвитку людства, які передусім характеризуються загальною глобалізацією з втратою багатьма етносами й націями архаїчної автентики, вимагають цілеспрямованого вивчення і дослідження об'єктів історико-культурної спадщини, одними з яких є пам’ятки замково-оборонної архітектури фортифікаційні споруди у вигляді замків, оборонних палаців, церков, монастирів, веж та ін. На жаль, історія, людське забуття, недбальство, а часто навіть і варварство, призвели до того, що сьогодні дуже багато замків чи аналогічних споруд на території України сильно пошкоджені, зруйновані, а деякі вже навіть втрачені назавжди. До когорти таких об'єктів, які перебувають під загрозою зникнення та потребують термінових консерваційно-реставраційних заходів, належить і частково зруйнований замковий комплекс у сільському населеному пункті Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області. Очевидно, актуальним завданням сучасників є пошук оптимальних механізмів збереження замку, його охорони та відновлення, а тому перспективним напрямком є пристосування для туристично-рекреаційних і екскурсійних потреб, що є найбільш ефективним та рентабельним варіантом функціональної адаптації даної історико-архітектурної пам’ятки. Однак існуючий брак міждисциплінарних історичних, археологічних, архітектурних туризмологічних та кастеологічних досліджень Пнівського замку потребує подальшого наукового вивчення, розробки інноваційних підходів до аналізу історико-культурного та атрактивного потенціалу споруди тощо.

Проблематиці наукового дослідження замку в Пневі, починаючи з 60-х рр. ХХ ст., приділялася значна увага науковців різних дослідницьких напрямків, серед яких слід виділити: істориків В. Гаврилюка [4], М. Максим’юка [9; 10]; архітектурознавців та архітекторів В. Вечерського [2], Р. Михайлишина [13]; краєзнавців Т. Палкова [14], В. Харитона [18]; туризмознавців Т. Маланюка [11], У Полутренко [17]; кастеологів О. Лесика [7], О. Мацюка [12] та ін. Проте особливо актуальним залишається питання комбінованого вивчення Пнівського замку, на перетині різних дисциплін, а особливо з позицій туризму та кастеології.

Метою написання даної статті є комплексний міждисциплінарний аналіз потенціалу Пнівського замку з позицій історичної, архітектурної, географічної та туристичної наук для визначення потенційних шляхів функціональної адаптації пам’ятки. Об'єктом дослідження є Пнівський замок, предмет природно-географічні, історикокультурні, інфраструктурні та краєзнавчо-туристичні особливості побудови замкового комплексу.

Історико-туристичний аналіз атрактивного потенціалу замкового комплексу в с. Пнів пропонується проводити на основі авторського алгоритму, сутнісний підхід якого детально описаний у попередніх опублікованих дослідженнях [8, с. 44−49]. Він полягає у використанні комплексно-системного методу, що включає чотири групи описових складових, в межах кожної з яких додатково виділяється ще по п’ять елементів: природно-географічна (орографічні характеристики побудови пам’ятки, гідрологічна специфіка призамкової території, наявність об'єктів природно-заповідного фонду, садово-паркова архітектура й тип ландшафту), історико-культурна (історична значимість, фізична збереженість, культурна цінність, архітектурний стиль та тип оборонної системи пам’ятки), інфраструктурна (транспортна доступність, наявність закладів розміщення та харчування, ступінь музеєфікації й сувеніризації об'єкта) та рекламно-інформаційна (інтегрованість в туристичні маршрути, проведення туристичних промокампаній, рівень рекламного забезпечення, науково-дослідницька вивченість та наявність інформації в мережі Інтернет). На думку автора, такі групи показників дозволяють ширше розкрити зміст не тільки історико-культурних особливостей пам’ятки, але і її поточного фізичного стану.

Пнівський замок, площа якого становить 1,8 га, знаходиться на північ від однойменного сільського населеного пункту. Пам’ятку було споруджено на природному підвищенні відносно прилеглої місцевості (пагорб Забережжя), на відносній висоті з діапазоном від 441 до 446 м. Територіально замковий об'єкт розташований у межах високоатрактивної частини денудаційно-акумулятивної Бистрицько-Прут-ської височини, на кордоні передгірської зони Передкарпаття та гірської зони низькогір'я Українських Карпат. Обороноздатність комплексу також посилювалася завдяки іншим факторам орографічного розташування: з західної сторони знаходиться кількаметрове урвище, східної глибокий яр, хоча одночасно послаблювалася наявністю рівнин (амплітуда висот в їх межах 435−445 м), що розташовані на південній та північній околицях (рис. 1).

Пам’ятка локалізована в межиріччі мальовничих Бистриці Надвірнянської (Чорної) та Стримби, що беруть початок на південно-східній стороні гірського масиву Ґорґани. Але гідрологічні об'єкти призамкової території представлені невеликими, антропогенно зміненими та забрудненими малоатрактивними струмками-потоками Підзамче (з північно-західної сторони) й Окіп (з південно-східної сторони).

Високий рівень аграрної та промислової адаптації навколишньої території визначив відсутність природоохоронних об'єктів різного рангу заповідності, що пояснюється незбереженістю автентичних природних структур та елементів і, відповідно, унікальних флористичних та фауністичних утворень.

На призамковій території не існує пам’яток садово-паркової архітектури, оскільки первісне архітектурне планування споруди не передбачало закладення аналогічних об'єктів.

Але, на особисту думку автора, в період функціонального переходу ансамблю від виключно оборонної (замок) до оборонно-житлової (палац) ролі визначальним чинником могли стати геоморфологічні особливості розташування Пнівської твердині (фізико-географічна неможливість закласти парк чи сад).

Рис. 1. Пнівський замок. Фото А. Бортнянського

Домінантою навколишнього середовища Пнівського оборонно-замкового комплексу є антропогенно змінений ландшафт, який, в залежності від територіально-просторової локалізації та форми людської діяльності, можна умовно класифікувати на урбанізований, сільськогосподарський, промисловий та лісогосподарський типи. А більш якісним пейзажним доповненням замкової панорами виступають елементи ландшафту низьких гір (автентично збережені), які є візуально досяжними та естетично атрактивними. замковий комплекс пам’ятка туристичний Ряд дослідників вважають, що первісні фортифікаційні укріплення на місці існуючого замку могли бути збудовані ще у XIV ст., а то й навіть у ХІ ст., однак наразі документального підтвердження гіпотезам не існує. Серед українських науковців прийнято вважати, що спорудження Пнівського замку відбулося в другій половині XVI ст., ближче до рубежу XVI-XVII ст., за ініціативи родини Куропатвів герба Шренява (Ястребець), які були представниками шляхетсько-феодального роду угорського походження та отримали навколишні землі за вірну службу польській короні. Але сучасний вигляд пам’ятка отримала тільки до середини XVII ст., пройшовши етап численних перебудов та модифікацій [9, с. 6−7].

За кількістю збережених елементів (але не за їх якістю) Пнівський замок займає перше місце на Івано-Франківщині серед подібних пам’яток, зберігшись приблизно наполовину від первісного стану. Об'єкт має форму неправильного п’ятикутника з сімома вежами (п'ять збереглися), які розташовані по всьому периметру зовнішніх стін та кардинально відрізняються між собою за формою, висотою, функціональним призначенням, датою побудови та п’ятьма твірними стінами (рис. 2). Кутових веж п’ять, серед яких: дві зруйновані східна Кругла (сильно пошкоджена в 2010 р. внаслідок повені) та Кілевидна вежа з контрфорсом (розібрана аж до фундаменту ще в XIX ст.); три уцілілі шестигранні північна Гранчаста та південна вежа з корпусом, а також Західна прямокутна вежа з напівкруглим виступом. Під вежами знаходяться підземні лабіринти, входи до яких засипані. На стику південної і східної стін зберігся трикутний виступ (редан) з двома ярусами бійниць, який виконував роль башти. Остання вежа, що існує по сьогоднішній день, це в'їзна, яка побудована у формі склепіння та сильно пошкоджена, але прибрамний корпус у вигляді неправильного чотирикутника та зокрема заокруглена арка в'їзних воріт уціліли. На фасаді башти є навіть ніша для моста, а всередині дерев’яний блок для ланцюгів. Серед замкових стін у найкращому стані перебуває північна, яка не втратила своєї цілісності й первозданної висоти, на ній частково існує навіть штукатурка. Східна стіна,.

Рис. 2. План-реконструкція Пнівського замку. Креслення автора

В'їзно-прибрамний корпус Житлово-господарські прибудовияка також добре збережена, дає найбільш чітку уяву про різницю рівнів поверхні землі всередині замку та оточуючої території: зовнішня сторона стіни вдвічі вища, ніж внутрішня. У стіні є й вікна, перекриття прольотів для яких виконано з кам’яних балок. Над вікнами виступає карниз. В інших стінах, які збереглися значно гірше та в багатьох місцях потріскалися розсунулися або ж і зовсім розсипалися, прольоти для вікон і входів зі сторони внутрішнього двору виконані технікою склепінь. Товщина замкових стін становить 1,5−2 м, а висота 8−10 м [10, с. 10−14].

Високу культурну цінність Пнівського замку підтверджено ще у 1963 р., коли споруду було зараховано до реєстру пам’яток республіканського значення під охоронним номером 240. А в 2009 р. постановою Кабінету Міністрів замок включений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. На сьогоднішній день загальна площа охоронної території складає близько 8,4 га [19, с. 51].

Замок, що був збудований з великих тесаних брил гірського та ламаного річкового каменю, червоної цегли й вапняку на основі додавання зв’язного матеріалу, який замішаний на білому вапняному розчині з домішками піску, дрібної гальки та подрібненої цегли, зберіг елементи архітектурного стилю бароко з поодинокими рисами готики. Пнівський замковий комплекс це надзвичайно складна для свого часу інженерно-фортифікаційна споруда, що гармонійно поєднала в собі бастейний тип оборонної системи, який був визначальним, з окремо взятими складовими протобастіонних укріплень.

Як і серед інших замків області, інфраструктурні показники локалізації пам’ятки є незадовільними й низькоадаптивними для туристично-рекреаційних потреб. Рівень транспортної доступності є достатньо високим, оскільки об'єкт розташований за декілька кілометрів від автомагістралей національного (Н09 Мукачеве Львів) та територіального (Т0906 Івано-Франківськ Бистриця) значення, проте безпосередньо до об'єкта прилягають тільки вуличні сільські дороги та дороги місцевого значення, а також під'їзна ґрунтова дорога, яка була прокладена в 60−70-х рр. ХХ ст. На противагу вищевказаному, в межах призамкової території відсутні заклади готельно-ресторанного призначення, руїни замку немузеєфіковані та немає жодних сувенірних установ.

Пнівський замок інтегрований до цілої мережі регіональних лінійних та кільцевих екскурсійно-туристичних маршрутів, що пояснюється розміщенням на важливій туристичній артерії в напрямку від Івано-Франківська до гірськолижного курорту Буковель. У 2010 р. пам’ятка разом із Старостинським замком в Галичі була включена до обласного маршруту «Золоте кільце Прикарпаття», розробленого завдяки спеціалістам Головного управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій Івано-Франківської обласної державної адміністрації для популяризації історико-культурної спадщини регіону [11, с. 43]. Крім того, рекреаційний потенціал замку використовується в місцевих загальнотуристичних історичних, археологічних, екотуристичних піших та велосипедних маршрутах, створених працівниками Надвірнянської районної державної адміністрації, а також для маршрутів, розроблених туристичними підприємствами.

За загальною кількістю організованих подієвих туристичних промоакцій у період 1991;2016 рр. замковий комплекс в Пневі випереджає інші пам’ятки оборонної архітектури області. Наприклад, в 2010 р. у рамках Першого міжнародного мистецького фестивалю вільного міста «Porto Franko» на руїнах споруди відбувся музично-літературний діалог французького віолончеліста Д. де Вієнкура та українського письменника Т. Прохаська з метою привернення більшої уваги громадськості до реставрації замку [21]. А в 2012 р. на замковій території вперше був проведений унікальний етнографічний фестиваль різноманітних напрямків у культурі та мистецтві «Дженджур Фист», який повторно відбувся у 2013 рр. [5]. На превеликий жаль, в 2014;2016 р. через брак коштів фестиваль не організовувався, але «Дженджур Фист» планується знову провести в 2017 р. Туристично-рекламна популяризація замку проводиться за допомогою поширення тематичних флаєрів, листівок та буклетів, а окремий туристично-екскурсійний інформаційний матеріал описового характеру доступний в деяких регіональних та національних загальнотуристичних путівниках. А тому ступінь рекламно-інформаційної промоції пам’ятки є низьким.

На відміну від більшості архітектурних споруд краю наукова вивченість Пнівського замку висока, що пояснюється задовільним станом збереженості та історико-культурною цінністю об'єкта. Тільки в період 1991;2016 рр. дослідниками було опубліковано кілька десятків наукових праць історичного, архітектурного та архітектурозначного характеру, серед яких статті в наукових та науково-популярних виданнях, тези-доповіді конференцій та монографічні авторські книги (М. Максим’юк, 1997 [9], 2008 [10] рр.) тощо.

Середнім є рівень насиченості інформацією мережі Інтернет. Наприклад, станом на початок 2017 р. запити «Пнівський замок» та «Замок в Пневі» в системі Google відображали 6,7 та 0,315 тис., а в пошуковику Яндекс 11 та 47 тис. пошукових результатів відповідно. Крім цього, великий обсяг історично-краєзнавчої інформації знаходиться на кастеологічних сайтах «Замки та храми України» [16], «Замки и крепости Украины» [15] та ін., в межах інших тематичних туристичних веб-ресурсів та на просторах універсальної інтернет-енциклопедії Wikipedia.

Висновки

Таким чином, історико-туристичний аналіз показав, що замок, перебуваючи у незадовільному стані фізичної збереженості, володіє високим рекреаційним потенціалом, який сформований на основі поєднання унікальних природно-географічних елементів локалізації замкової території (комбінований тип ландшафту) та специфічних історико-культурних рис самого об'єкта (оригінальний оборонноархітектурний стиль). Одночасно проблематичними аспектами сучасного стану пам’ятки є низький рівень розвитку загальної та спеціальної туристичної інфраструктури, відносно невисокий показник інформаційної розрекламованої та історико-туристичної промоції замку. Тому доцільним бачиться подальший дослідницький пошук у напрямку міждисциплінарного вивчення Пнівського замкового комплексу, який повинен дати відповіді на запитання історико-архітектурного розвитку споруди та окреслити перспективні шляхи залучення замку до історичного, куль турного, краєзнавчого й туристичного ареалів.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

• 1. Аніпко Н.П. Середньовічні замки і фортеці. Рекреаційно-туристське використання / Н.П. Аніпко // Краєзнавство, географія, туризм. 2011. № 20. С. 15−18.
• 2. Вечерський В. В. Замки і фортеці України [Текст]: фотоальбом / В. В. Вечерський, С. В. Тарасов. К.: Балтія Друк, 2005. 64 с.
• 3. Габрель М. М. Деякі проблеми оцінки унікальних пам’яток архітектури на підставі методу «відстані до ідеалу» / М. М. Габрель, О. І. Моркляник // Вісник нац. ун-ту «Львівська політехніка». Сер. «Архітектура». 2013. Вип. 757. С. 7−10.
• 4. Гаврилюк В. Пнівський замок / В. Гаврилюк // Географія та основи економіки в школі. 2010. Вип. 5. С. 36−37.
• 5. Етнофестиваль «Дженджур Фист» [Електронний ресурс] / Агенція новин Фіртка.іТиа. Режим доступу: http://firtka. if.ua/?action=posters&id=143. Назва з титул. екрана.
• 6. Кравців B. C. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери. Наукове видання [Текст] / В. С. Кравців, Л. С. Гринів, М. В. Копач, С. П. Кузик. Л.: НАН України. 1999. 78 с.
• 7. Лесик О. В. Замки та монастирі України / О. В. Лесик. Л.: Світ, 1993. 176.
• 8. Лисий І. О. Туристична оцінка замкових комплексів: методи, принципи та критерії / І. О. Лисий // Карпатський край: наукові студії з історії, культури, туризму. 2015. Вип. 1−2 (6−7). С. 43−50.
• 9. Максим’юк М. Пнівська твердиня [Текст] / М. Максим’юк. Надвірна: [б.в.], 1997. 44 с.
• 10. Максим’юк М. Пнівська твердиня [Текст] / М. Максим’юк; [авт. проекту реконструкції І. Ковалишин, Р Михайлишин]. 2-ге вид., доп. Надвірна: Надвірнянська друкарня, 2008. 56 с.
• 11. Маланюк Т З. Пам’ятки оборонного будівництва Івано-Франківщини як об'єкти туризму / Т. З. Маланюк // Краєзнавець Прикарпаття. 2011. № 17. С. 42−44.
• 12. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Історичні мандрівки [Текст] / О. Мацюк. 2-е вид., випр. та доп. Л.: Центр Європи, 2005. 219 с.
• 13. Михайлишин Р. Пнівський замок (три вежі із семи) / Р. Михайлишин // Вісник Інституту «Укрзахідпроектреставрація» 1996. № 5. С. 128−131.
• 14. Палков Т. Замки Карпат. Історія та легенди: путівник [Текст] / Т. Палков. Л.: Ладекс, 2009. 65 с.
• 15. Пневский замок в селе Пнев [Електронний ресурс] / Замки и крепости Украины. Режим доступу: http://zamki-kreposti.com. ua/ivano-frankovskaya-oblast/pnevskij-zamok-pnev/. Назва з титул. екрана.
• 16. Пнів [Електронний ресурс] / Замки та храми України. Режим доступу: http://www.castles.com.ua/pnivzamok.html. Назва з титул. екрана.
• 17. Полутренко У Б. Пнівський замок. Історія, сучасний стан та шляхи залучення до туристично-рекреаційного простору Прикарпаття / У Б. Полутренко // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2012. Вип. 6. С. 173−176.
• 18. Харитон В. Я. Замки Галицької землі. З історії фортифікаційного будівництва на Прикарпатті в XIV-XVIII ст. [Текст] / В. Я. Харитон. Івано-Франківськ: Бібліотека газети «Вперед», 1997. 56 с.
• 19. Червінський А. І. Актуальні проблеми збереження та охорони пам’яток архітектури Івано-Франківщини / А. І. Червінський // Наукові праці іст. ф-ту Запорізького нац. ун-ту. 2012. Вип. 34. С. 48−53.
• 20. Шиндлярська Н. П. Оцінка туристичного потенціалу замкових споруд Тернопільської області та їх використання в туризмі / Н. П. Шиндлярська, С. О. Дем’яненко // Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. 2014. Ч.
• 21. Porto Franko завершилося у Пнівському замку [Електронний ресурс] / Репортер. Режим доступу: http://report.if.ua/video/ Porto-Franko-zavershylosya-u-Pnivskomu-zamku-VIDEO/. Назва з титул. екрана.