РОЗДІЛ 1. Теоретичні положення бухгалтерського обліку та економічного аналізу руху готової продукції на підприємствах галузі

Готова продукція в системі економічних категорій як об'єкт бухгалтерського обліку та економічного аналізу.

В умовах ринкової економіки підприємствам надані значні права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, організації виробництва. Тому для кожного підприємства важливу роль відіграє готова продукція.

Випуск і реалізація продукції впливає на фінансові результати роботи підприємства, адже реалізація готової продукції - це основне джерело формування доходу підприємства.

Готова продукція — кінцевий продукт виробничого процесу підприємства. Мешко Н. П. зазначає, що готова продукція — продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем[1, c.20].

Федосова Т.В. під готовою продукцією розуміє продукцію, яка пройшла всі послідовні стадії технічного процесу, включаючи упаковку, маркерування, контроль якості і готова до реалізації[2, c.364].

На думку Кожинова В. Я. готова продукція — продукція завершена у виробництві і підготовлена до продажу або відправки замовнику, до вивезення з підприємства-виробника[3, c.152].

Таким чином готова продукція — це продукція, яка виготовлена за певними стандартами, з використанням необхідної сировини, має повністю завершену форму, яка пройшла всі норми контролю в середині підприємства, відповідає всім стандартам та нормам, тобто повністю завершений продукт, який готовий до передачі на склад або до вибуття на сторону.

Готова продукція являється частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу (кінцевий результат виробничого циклу, активи, завершені обробкою (комплектацією), технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів, у випадках, встановлених законодавством).

Отже, готова продукція є головним джерелом отримання прибутку для підприємства, а також частина запасів, що може споживатися на самому підприємстві, бути внутрішнім ресурсом виробництва.

Готова продукція визначається як сільськогосподарська продукція, яка завершена виробництвом, укомплектована, відповідає вимогам стандартів і технічних умов, має документ, що засвідчує її якість та призначена для збуту за межі підприємства[4, c.624].

Вивченням питання обліку готової продукції займалось багато вчених і кожен з них приділяв увагу сутності поняття «готової продукції». Автори наводять наступні тлумачення:

продукт, закінчений на виробництві, укомплектований і пройшов необхідні випробування, відповідає діючим стандартам або технічним умовам, прийнятий відділом технічного контролю і зданий на склад або замовнику (Чебанова Н.В. [24,с.369], Ткаченко Н. М. [22,с.253], Верхоглядова Н.І. [7,с.151], Бутинець Ф. Ф. [5,с.148], Ільїна С.Б. [7,с. 151], Лишиленко О. В. [16,с. 359], Шило В. П. [7,с. 151], Лозинський Д. Л. [26,с. 28],Єфіменко Т.І. [24,с. 369]).

вироби і напівфабрикати, роботи і послуги, які пройшли всі стадії обробки на підприємстві та відповідають затвердженим стандартам або техумовам (Орлова В.К. [28, с. 227], Орлів М.С. [28, с. 227], Хома С. В. [28, с. 227], Сук Л. К. [21,с. 207], Сук П. Л.

[21, с. 207]).

вироби і напівфабрикати, які закінчені обробкою на підприємстві і відповідають затвердженим стандартам або техумовам (Азріліян А.Н. 3, с.777], Загородній А.Г. 11, с.731], Вознюк Г. Л. [11,с.731], Мочерний С. В. [10,с. 57].

продукти і вироби виробництва, які повністю оброблені (Ожегов С.І. [18,с. 682], Шемшученко Ю. С. 29, с. 488].

На підставі проведеного аналізу літературних джерел доцільно зазначити, що основними вимогами, яким повинна відповідати готова продукція, є повністю закінчена і укомплектована; відповідає стандартам; прийнята службою технічного контролю; забезпечена відповідним паспортом, сертифікатом, гігієнічним висновком та іншими необхідними документами, що засвідчують її якість і комплектність[5, c.520].

Для розгляду міжнародного досвіду ведення обліку готової продукції розберемо стандарти, за допомогою яких ведеться облік.

Глобалізація економічних процесів та інформаційних технологій, розвиток всесвітнього ринку інвестицій сприяє розробці загальних принципів обліку та звітності, тобто впровадженню Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). У міжнародній обліковій практиці прийнято, що справедлива вартість не повинна перевищувати 10% справедливої вартості іншого активу, який бере участь в обміні.

У міжнародних стандартах регламентуються основні моменти того напряму обліку, який розглядається в певному стандарті. Це полегшує розробку національних бухгалтерських стандартів з урахуванням міжнародних. Саме тому П (С)БО 9 «Запаси» має ряд спільних моментів з МСФЗ 2 «Запаси», зокрема, щодо сфери застосування цих стандартів; умов визнання запасів і основних понять, пов’язаних з ними; рекомендацій щодо використання методів оцінки запасів і вимог до оцінки різних елементів звітності; розкриття інформації про запаси у різних формах фінансової звітності. Однак поряд з цим можна виділити й наступні відмінні положення (див.Додаток, А).

В МСФЗ увага приділяється переважно основним проблемам обліку запасів, оскільки створення більш детальних стандартів зробило б неможливим їх застосування всіма країнами [5, с.251].

Важливе значення відіграє науково-обґрунтований бухгалтерський облік готової продукції, що формує інформацію про використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартість виробництва та реалізацію, а в кінцевому результаті показники ефективності роботи підприємства. Деякі проблемні питання зазначені в (Додатку Б).

Дослідження сутності ключового поняття буде неповним без вивчення підходів авторів до класифікації, розглянемо таблицю 1.3.

Таблиця 1.3.

Класифікація готової продукції.

Отже, аналізуючи підходи різних джерел до вивчення поняття «готова продукція» та класифікації готової продукції, можна помітити, що з роками значення поняття розвивалось, ставало більш широким і змістовним, класифікаційні ознаки кількісно збільшувались та ґрунтовно диференціюють види готової продукції.

Проблемні питання обліку готової продукції найбільш ґрунтовно розглянуто в працях таких вітчизняних вчених як: Бутинця Ф. Ф, Герасимовича А. М, Голова С. Ф, Єфименка В.І., Жиглей І.В, Кужельного М. В, Линника В. Г, Мурашка В. М, Пархоменка В. М, Пилипенка І.І, Сук Л. К, Савченка В. Я, Сопка В. В, а також зарубіжних вчених: Безруких П. С, Д. Блейка, Б. Нідлза, Палія В. Ф, Соколова Я. В, Хендерксена Е. С, Хонгрена Ч. Т. Проте ряд важливих проблем обліку готової продукції ще й досі залишилися не дослідженими.

Згідно П (С)БО 9 «Запаси» готовою продукцією є продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом[1].

Надходження готової продукції із цехів на склад оформлюється накладними, актами та іншими документами. Вони виписуються в двохтрьох примірниках, перший з яких залишається у цеху, другий — зберігається на складі, а третій передається у бухгалтерію.

Відвантаження (відпуск) готової продукції оформлюється накладними, які виписуються в двох екземплярах. Одна накладна передається покупцю, а друга передається для виписки рахунка — фактури.

Технологія автоматизації бухгалтерського обліку готової продукції та процесу її реалізації за своїми процесами аналогічна до звичайної паперової форми обліку. Але існують деякі відмінності між журнально-ордерною й автоматизованими обліковими формами, які полягають у послідовності виконання операцій і збереження даних. Застосування автоматизованого обліку готової продукції на підприємстві дає змогу повністю позбутися помилок, які виникають на етапі перенесення даних з одного первинного документа до іншого, а також при складанні різноманітних довідок і звітів. При автоматизовані формі процес введення вхідної інформації проводиться тільки один раз і частково контролюється програмним забезпеченням, решта процесів — складання реєстрів, звітності тощо — проводиться автоматично. Автоматизована форма ведення бухгалтерського є кращою тим, що програмне забезпечення дає змогу перевірити повноту, правильність заповнення регістрів відповідно до нормативних актів, швидко виявити помилку і вказати способи її виправлення. Таким чином, підвищується достовірність та оперативність інформації [2].

Комплекс задач автоматизованого обліку готової продукції і її реалізації складається з таких завдань:

• 1)Облік руху готової продукції;
• 2)Оперативний облік виконання плану відвантаження готової продукції;
• 3)Облік реалізації готової продукції.

Виконання цих завдань при традиційні (ручній) обробці облікової інформації є надзвичайно складним і трудомістким. Забезпечити якість і оперативність даних важко.

Використання комп’ютерів на цій ділянці бухгалтерського обліку дозволяє:

• · Знизити витрати ручної праці;
• · Збільшити оперативність даних з обліку готової продукції, її відвантаження та реалізація;
• · Удосконалювати організацію і методику обліку;
• · Більш ефективно займатися збутом продукції;
• · Скоротити строки обертання оборотних засобів;
• · Уникати штрафів, пені та неустойки за порушення умов і строків поставки.

Відвантаження готової продукції зі складу супроводжується формуванням і випискою рахунку-накладної на відпуск готової продукції, який разом із відповідною нормативно-довідковою інформацією є основою для складання та друкування платіжної вимоги-доручення. Рахунки-накладні автоматично заносяться у Книгу реєстрації рахунків-накладних, у якій вказується, коли було відвантажено продукцію та зроблено оплату. Функція «Ведення інформаційної бази» передбачає копіювання інформації для архівного збереження, відновлення, перезапису в інші модулі бухгалтерського обліку. Функція «Вихідна інформація» передбачає формування Відомості руху готової продукції на складі в номенклатурному розрізі; Відомості аналітичного обліку; Відомості аналізу відвантаження готової продукції.

Особливу увагу слід приділити можливості автоматизації розрахункових операцій між підприємствами та реалізації готової продукції через Інтернет-мережу. Впровадження в обліковий процес комп’ютерної техніки зумовило заміну паперових носіїв інформації технічними з наданням їм, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, юридичної сили [3].

Доцільно провести повну автоматизацію всіх підприємств та впровадження програми — «1С:Бухгалтерія 8 для України». Контроль за наявністю й рухом матеріальних цінностей підприємства — це одне із завдань бухгалтерського обліку, що перетинається із завданнями складського обліку. Це завдання вирішене в «1С:Бухгалтерії 8». Реалізовано облік матеріалів, продукції й товарів на складах. Матеріальні цінності враховуються в розрізі позицій номенклатури, партій і складів. Додатково можуть враховуватися митні декларації й країна походження. Також програмою передбачається проведення інвентаризацій матеріальних цінностей і автоматична обробка їхніх результатів. За результатами інвентаризації автоматично підраховується різниця між обліковою кількістю (зареєстрованим в інформаційній базі при проведенні документів надходження й відвантаження) і фактичною кількістю цінностей, виявленим у результаті інвентаризації. Після чого оформляються документи списання (у випадку недостачі) або оприбуткування (у випадку виявлення надлишків). В «1С:Бухгалтерії 8» повністю автоматизовані операції надходження й списання матеріальних цінностей.

Існує ряд проблем з автоматизації обліку, а саме: мала кількість підприємств, які мають доступ до глобальної мережі; незначна кількість власників кредитних карток; низький розвиток постачання реалізованої готової продукції через мережу; фізично і морально застарілі інформаційні системи, різноманітний набір програм та окре-мих автоматизованих робочих місць не в змозі забезпечити керівників оперативною й достовірною інформацією, яка необхідна для прийняття управлінських рішень.

Отже, на даний час залишається досить актуальною проблема дослідження можливостей програмного забезпечення для автоматизації бухгалтерського обліку готової продукції і створення внутрішньої мережі з'єднаних між собою автоматизованих робочих місць для прийняття на підставі обробленої інформації ефективних управлінських рішень. Для вирішені цього питання потрібно обрати таке програмне забезпечення, яке спиралося б на системну комплексну оцінку. В умовах конкурентної боротьби для підприємства особливий інтерес має процес моделювання різних сторін господарської діяльності. За наявною інформацією в базі даних та базі моделей можна проаналізувати фактичну та планову рентабельність продукції; змоделювати рентабельність продукції на майбутні періоди; внести конкретні пропозиції щодо організації виробництва готової продукції чи про припинення випуску нерентабельних її видів. Досліджене програмне забезпечення забезпечує вирішення всіх завдань, що стоять перед бухгалтерською службою підприємства. Це прикладне рішення також можна використовувати винятково для ведення бухгалтерського й податкового обліку, а завдання автоматизації інших служб, наприклад, відділу продажів, вирішувати спеціалізованими конфігураціями або іншими системами. Система має бути досить функціональною, завершеною з погляду обліку, бути універсальною, тобто враховувати специфіку галузевих особливостей підприємств.

Розглянемо життєвий цикл продукції, кожному новому товару, який виходить на споживчий ринок, судилося пройти чотири періоди. Етапи життєвого циклу продукції називаються наступним чином: впровадження, зростання, зрілість і спад. Яким би високоякісним не був новий продукт, через певний проміжок часу його витіснить з ринку вдосконалена модель.

Життєвий цикл продукції починається з виходу на ринок — етап впровадження. Найбільш відповідальний період для новинки. Завдання маркетологів — підготувати ринок. У хід йде широка реклама: промо-акції, розповсюдження зразків, ролики на телебаченні, банери на вулиці і т.п. Тобто робиться все, щоб вихід товару на ринок супроводжувався високим попитом. При цьому часто виробник несе значні збитки. Але саме вони допомагають донести інформацію про марку до споживача, порушити у нього бажання випробувати новинку. Фірма готова до збитків першого року, оскільки знає, що вони є так званим трампліном для отримання високих прибутків у майбутньому. Якщо виробник хоче завоювати ринок високою якістю продукту, то відмінним кроком для залучення уваги буде поширення безкоштовних зразків. Споживачі відразу зможуть оцінити новинку і надалі при виборі в магазині будуть готові придбати саме вподобаний продукт. На цьому етапі можуть використовуватися два види ціноутворення: низька вартість або висока.

На більшу частину продукції виробники на початковому етапі встановлюють низьку вартість, щоб залучити покупців. У підсумку, якщо споживачам подобається товар, вони готові і в майбутньому купувати його за велику ціну. На продукцію серії «люкс» виробники відразу встановлюють високу вартість. Така стратегія в маркетингу називається «зняття вершків». Багаті люди готові платити високу ціну за дійсно високу якість. Поступово вартість знизиться, але цей хід буде зроблений постачальником для завоювання більшого ринку збуту.

Продовжуємо розглядати життєвий цикл продукції. Другий етап — зростання. На цьому ступені прибуток виробника продовжує збільшуватися, але вже більш швидкими темпами. Це пов’язано з тим, що ті люди, які вже купували товар, починають набувати його заново. Але фірма на цьому не зупиняється і продовжує робити високі витрати на рекламу, завойовуючи ще більшу увагу споживачів. І новинку купує все більше число людей, так як вона стає більш відомою. Тут свою роль відіграє не тільки реклама, але і рекомендації споживачів, що випробували товар. Тому виробник отримує все більше чистого прибутку.

Які ще процеси випуску продукції відбуваються? Саме на цьому етапі часто в активну боротьбу вступають конкуренти. І фірмі доводиться винаходити все нові і нові методи утримання споживачів. Як варіант, можна трохи знизити ціни, розширити асортимент товару (наприклад, шампунь проти лупи, для чоловіків, для світлого волосся і т.п.), створити творчу рекламу і т.д.

Життєвий цикл продукції обов’язково включає етап зрілості. На ньому прибуток виробник отримує за рахунок повторних покупок споживачами товару. Охоплений сегмент ринку практично вже не змінюється. Товар зайняв стійке положення на ринку, він добре відомий широкій публіці. Випади конкурентів вже мало впливають на політику організації. Але прибутку виробника вже не збільшуються, а часом і починають падати. Він може ще використовувати різні новаторські дії, наприклад, знайти нове застосування товару. Реклама вже не має великого дії на споживача, так як клієнтська база склалася. Збільшити витрати фірму може змусити поява на ринку сильного конкурента. У цьому випадку виробник перераховує високі кошти на рекламу і шукає нові шляхи активізації споживчого попиту.

Життєвий цикл продукції закінчується спадом. На цьому етапі важливо вирішити, чи продовжувати стимулювання попиту або зняти продукт з виробництва. У разі високих витрат фірма прибирає товар з ринку. Але якщо виробник бачить, що прибуток з продажів ще досить висока, то він продовжує підтримувати попит, винаходячи все нові і нові маркетингові ходи.

Таким чином на основі вищевикладеної інформації можна зробити висновок, що готова продукція — це виріб або напівфабрикат, робота, послуга що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві та відповідають затвердженим стандартам або технічним умовам, договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові-покупцеві відповідно до діючого порядку прийняття продукції. Всі елементи виробничого процесу (сировина, матеріали тощо), які знаходяться на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво.

Основними завданнями обліку готової продукції на підприємствах в системі організації є: систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереження на складах, обсягом виконаних робіт та послуг, вчасному і правильному документальному оформленню відвантаженої і відпущеної продукції; контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції, організацією розрахунку з покупцями; вчасному і достовірному визначенні результатів від реалізації продукції та її облік. Виконання цих задач залежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, вчасного документального оформлення господарських операцій.