Формування знань молодших школярів засобами проектної технології

Екологічна освіта школярів передбачає не тільки одержання певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення властивостей явищ природи, засвоєння правил поведінки в природі, а й встановлення зв’язків і взаємовідносин між предметами і явищами, тобто провідною ідеєю при вивченні природного оточення повинна бути ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною мірою забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих спостережень у природі, особливо фенологічних. Не менш ефективним прийомом є постановка дослідів. Навчальний дослід — це елементарний навчальний експеримент. Він є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інформація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних. За допомогою досліду відбувається глибше пізнання об'єктів природи. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо.

Специфіка досліду полягає в тому, що він допомагає отримати явище в «чистому вигляді», а саме: уникнути впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії і повторювати необхідну кількість разів, вивчати більш ретельно, ділити його на окремі частини, виділяти те, що цікавить. Таким чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на основі досліду.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що діти мають незначний чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Зокрема:

• 1. Ознаки і властивості, які безпосередньо чуттєво не сприймаються. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває. Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, викинути у воду, тобто виконати досліди.
• 2. Причинно-наслідкові зв’язки між об'єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують. Наприклад, залежність об'єму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини.

У процесі навчання досліди необхідні і в тих випадках, коли явище у природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або на певному уроці виникає потреба в детальному вивченні чи загостренні уваги дітей на частині такого явища.

У ході формувального етапу педагогічного експерименту нами було запропоновано кілька дослідницьких проектів учням експериментального класу. Вибір дослідницьких проектів був обумовлений специфікою змісту навчального матеріалу, наведеними перевагами навчальних дослідів, а також сильним психоемоційним впливом на учнів, що призводить до якісного усвідомлення та запам’ятовування знань. Наведемо кілька прикладів дослідницьких проектів.

Тема: Забруднення води.

Мета: встановити, як реагують рослини на хімічне забруднення води.

Обладнання:

• 1. Чашка Петрі - 2 шт.
• 2. Розчин, що має кислу реакцію
• 3. Розчин, що має лужну реакцію
• 4. Голубі та рожеві квіти або їх пелюстки (фіалка)

Місце проведення: клас.

Виконання досліду. У широку невисоку скляну посудину налити слабокислий розчин оцету і покласти туди голубі чи рожеві пелюстки квітки або цілу квітку. Через деякий час пелюстки стануть рожевими. В іншу посудину налити розчин харчової соди (лужний) і покласти в нього рожеві пелюстки, які через час стануть голубуватими.

Даний дослід побудований на властивостях пігменту антоціану (змінювати свій колір залежно від реакції клітинного соку.)

Демонстрування цього досліду показало, що рослини не байдужі до чистоти дощової води, особливо, якщо в ній є хімічні забрудники. У слабокислому середовищі пігмент має рожевий колір, а в лужному-голубий. Саме антоціани надають забарвлення квітам (троянди, фіалки, жоржини тощо), плодам, брунькам, листкам. У листків вони зумовлюють різні відтінки осінніх барв.

Тема: Кислотний дощ Мета: ознайомити учнів з причиною негативного впливу кислотних дощів на довкілля.

Обладнання:

• 1. Вапно негашене (камяне)
• 2. Піпетка
• 3. Оцет 9% або CL
• 4. Чашка Петрі.

Місце проведення: клас.

Виконання досліду: У невисоку склянку (чашку Петрі) або пластмасову посудину покласти 4−5 шматочків камяного вапна розміром з лісовий горіх. Із піпетки нанести на них по кілька крапель 9% оцту, а краще соляної кислоти (з HCL може працювати тільки вчитель).

Діти спостерігатимуть активну реакцію вапна з кислотою:

На камінчиках зявляться бульбашки — це виділяється вуглекислий газ.

(чути шипіння, бульбашки швидко лопаються), а потім вони побачать пісок, що утворився внаслідок руйнування каменя кислотою.

Учні часто чують про те, що влітку випадають кислотні дощі, які згубно діють на ряд сільськогосподарських рослин, особливо завдають шкоду овочевим культурам.

Утворення кислотних дощів повязано з двома явищами:

• 1) кругообігом води в природі;
• 2) надходження в атмосферу промислових і транспортних викидів (легкових автомобілів, автобусів та ін.)

Джерела забруднення легко встановити з чорного диму, що виходить з димарів чи вихлопних труб. Найважчі частинки цих викидів падають на землю, а легші - підхоплюються у вищі шари атмосфери, де взаємодіють з водяними краплинами у хмарах і випадають кислотним дощем і часто далеко від джерела забруднення.

Такі ж явища відбуваються і в ґрунті, тобто гірські породи руйнуються, звільняються мінерали, кількість їх збільшується, що вражає корені рослин, в тому числі дерев, і робить їх чутливими до інших факторів. Адже в природі все взаємоповязано. Так, кислотний дощ завдає шкоди багатьом формам водного життя тим, що підкислює воду, і в ній теж накопичується надмірна кількість мінералів. Це веде до загибелі рослин, озерних комах, а значить загине і риба. Додатково інформуємо дітей про те, що від кислотних дощів страждають статуї, памятники, камяні споруди оскільки кислота, так само, як з вапняком, взаємодіє з мармуром, піщаником, камяною кладкою.

В експериментальному класі також було проведено проекти «Як дикорослі рослини стали культурними», «Рослинництво рідного краю» .

За тиждень — півтора до проведення уроку в цікавій формі ми повідомили учням тему уроку, основні питання, які будуть на ньому розглядатися, порекомендували літературу. Відповідно до кількості питань учні утворили групи, обирали керівника, розподілили обов’язки. З цього моменту кожен учень став «кореспондентом» і почався збір матеріалу, оскільки в результаті роботи групи має бути випущена газета. На уроці кожна група коротка презентує свою роботу, повідомляє найбільш важливі дані.

Проект «Як дикорослі рослини стали культурними» .

Зміст.

• 1. Вид проекту. Мета проекту.
• 2. Етапи проекту:

Допроектна підготовка;

Дослідницький етап;

Презентація отриманих результатів та оцінювання роботи учнів.

• 3. Вступне слово «Простір, у якому ми живемо» .
• 4. Актуальність проекту.
• 5. Основна частина
• А) Розділ 1. «Невідоме про відомих» ;
• Б) Розділ 2. Інтелектуальна гра «Світ рослин» .
• 6. Перелік використаних джерел.
• 7. Висновки.

Мета: збір, обробка інформації про історію окультурювання дикорослих рослин; розвиток уміння працювати з літературою; прищеплення відчуття смаку пошукової роботи; набуття навичок роботи з природничими матеріалами, догляду за рослинами.

Етапи проекту.

• 1 етап — до проектна підготовка
• 1. Формування проектної групи.
• 2. Формулювання теми проекту «Як дикорослі рослини стали культурними» .
• 3. Визначення проблемного завдання: зібрати інформацію про окультурювання дикорослих рослин; навчити доглядати за рослинами.
• 4. Вибір методів дослідження:

робота з книгою, спостереження, екскурсія, створення ілюстрацій, усні журнали, природничі свята, виставка робіт з природничих матеріалів, консультативна робота.

5. Розробка плану дослідження:

збір даних з використанням науково — художньої літератури, аналіз та обробка отриманих даних, проведення усних міні - журналів, екскурсія в природу, виготовлення композиції з культурних рослин, виставка композицій з природничих матеріалів, підготовка зібраних матеріалів, малюнків, фотографій, оформлення творчого звіту.

2 етап — дослідницький.

збір даних з використанням науково — художньої літератури, аналіз та обробка отриманих даних, проведення усних міні - журналів, екскурсія в природу, виготовлення композиції з культурних рослин, виставка композицій з природничих матеріалів, підготовка зібраних матеріалів, малюнків, фотографій, оформлення творчого звіту.

3 етап — презентація отриманих результатів.

Презентація результатів дослідження. Аналіз роботи, виконаної протягом проектного періоду. Оцінювання роботи учнів упродовж проектного періоду.

З метою проведення рефлексії результатів проектної діяльності нами було проведено інтелектуальну гру «Світ рослин». Вибір даного методу рефлексії було обумовлено потенційними можливостями гри стимулювати учнів до максимального проявлення активності й демонстрації набутих знань.

Інтелектуальна гра «Світ рослин» .

Мета: створити позитивний емоційний фон, стимулювати пізнавальну активність, розвивати самостійність та креативне мислення, збагачувати словниковий запас.

ХІД ГРИ Люди охоче грають у різні інтелектуальні ігри, які не тільки розважають, а й навчають. Наша гра — це своєрідна розумова гімнастика, яка навчить нас самостійно розв’язувати інтелектуальні завдання, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях. У грі беруть участь 8 учнів, решта будуть асистентами та помічниками.

Правила гри:

Для відповіді гравець піднімає картку з відповідним номером. Якщо відповідь правильна, він отримує зірочку. Гравець, який набрав у турі менше зірок, вибуває з гри.

• 1 тур — «Казковий марафон»
• 1. Що дід посадив, а витягти не міг?
• 1) ріпку
• 2) моркву
• 3) редиску
• 4) буряк
• 2. З якої зернини народилася Дюймовочка?
• 1) з жита
• 2) з гречки
• 3) з кукурудзи
• 4) з ячменю
• 3. Чим мачуха отруїла Білосніжку?
• 1) грушею
• 2) сливою
• 3) яблуком
• 4) вишнею
• 4. Яке поле охороняли брати у казці «Коник — горбоконик» ?
• 1) рисове
• 2) пшеничне
• 3) картопляне
• 4) гречане
• 5. Який овоч перетворила фея на карету для Попелюшки?
• 1) кабачок
• 2) гарбуз
• 3) кавун
• 4) перець
• 6. Тридцять кущів якої рослини мала посадити Попелюшка?
• 1) ромашки
• 2) айстри
• 3) троянди
• 4) півонії
• 7. За якими квітами послала мачуха нерідну дочку в ліс?
• 1) підсніжниками
• 2) конваліями
• 3) пролісками
• 4) медунками
• 8. З чого Еліза з казки «Дикі лебеді» плела сорочки для братів?
• 1) з деревію
• 2) з подорожника
• 3) з м’яти
• 4) з кропиви
• 2 тур — «Овочі»

Помічники розвішують ілюстрації овочів.

Баклажан помідор картопля редька огірок.

• 1 2 3 4 5
• 1. Цей овоч в перекладі з перської означає «синій помідор» (баклажан).
• 2. Потрапивши до Франції, цей овоч дуже полюбився французам, які стали його називати «яблуком любові» (помідор).
• 3. Цей овоч люди їдять недозрілим (огірок).
• 4. На Русі цей овоч довго не сприймали як їстівний і називали «чортовим яблуком» (картопля).
• 5. Назва цього овоча прийшла до нас від французів. На Русі подібний коренеплід, але іншого кольору, був улюбленою стравою ще в XVI ст. Їли цей овоч і з квасом, і з олією, і просто так (редька).
• 3 тур — «Хто зайвий»

За правильну відповідь — зірочка. Помічники вивішують малюнки із зображенням рослин.

Вишня смородина шипшина малина аґрус.

• 1 2 3 4 5
• 6. Я стверджую, що все це кущі. Підніміть картку, якщо це не так.

Спориш конюшина материнка м’ята капуста.

• 1 2 3 4 5
• 7. Я стверджую, що це все дикорослі рослини. Підніміть картку, якщо це не так.

Помідор огірок яблуко цибуля часник.

1 2 3 4 5.

Я стверджую, що це все належить до городини. Підніміть картку, якщо це не так.

4 тур — «Світ рослин» .

Помічники вивішують малюнки з зображенням рослин.

Петрушка подорожник пшоно пирій слива.

1 2 3 4 5.

• 1. Ця рослина невибаглива. Стародавні греки назвали її «петроселин», що в перекладі означає «кам'яна селера» (петрушка).
• 2. У давнину цього дерева не існувало зовсім. Його вивили люди шляхом схрещування аличі та терену (слива).
• 3. Червоношкірі індіанці прозвали цю рослину «слідом білої людини», бо липке насіння цієї рослини приклеювалося до чобіт і таким чином розносилося (подорожник).
• 4. Колосся цієї рослини схоже на житнє, але тільки зовні. Розростається вона в усі боки кореневими пагонами. На кінцях корінців є тверді, гострі наконечники. Вони наскрізь проколюють картоплину, моркву, буряк, що опинилися на шляху (пирій).
• 5. Просо прийшло до нас з глибокої давнини. Але його просто так не їдять — з нього роблять крупу. Як називається ця крупа? (пшоно).
• 5 тур — «Ягоди та фрукти»

Помічники вивішують малюнки із зображенням ягід.

Калина журавлина ожина абрикос барбарис.

1 2 3 4 5.

• 1. У перекладі з латинської означає «ведмежа гора». А як українською ми називаємо довгасті червоні ягоди, які ростуть на жахливо колючому чагарнику (барбарис).
• 2. Ягода — символ України (калина).
• 3. Ця ягода — близький родич малини, тільки колір в неї чорний, а кущ, на якому вона росте — колючий (ожина).
• 4. Давні римляни назвали цей фрукт вірменським яблуком. Наукова назва цього плода означає «скоростиглий», тому що він визріває набагато раніше від всіх інших фруктів (абрикос).
• 5. Це болотна ягода. Її люблять журавлі та інші болотні птахи (журавлина).
• 6 тур — фінал

До кінця гри має залишитися двоє гравців.

8. Протягом однієї хвилини ви повинні скласти якомога більше слів з букв слова «вікторія» .

Підсумок гри Після визначеного часу гравці називають слова. Перемагає той, хто останнім назве слово.

Переможець нагороджується головним призом, а всі гравці - заохочувальними.

Діти з самого початку уроку були дуже зацікавлені. Вони брали активну участь в усіх формах роботи. Під кінець уроків вони самі вже робили висновки. З цього ми можемо зробити висновок, що робота, проведена на уроках природознавства дала перші результати, отже, діти стали більш допитливими, запам’ятовували більше матеріалу, в прискорених умовах отримували інформацію та швидко її обробляли.

Отже, упровадження такого роду проектів сприяє кращому розумінню явищ, що є наслідком негативного екологічного впливу на живі організми, наочно демонструє наслідки забруднення різних ланок біосфери, дає можливість зрозуміти, на що насамперед має бути спрямована діяльність різних екологічних та природоохоронних організацій, установ з метою покращення умов існування самої людини.