Особливості прояву первинного економічного досвіду дітей старшого дошкільного віку

Огляд структури первинного економічного досвіду, його взаємозв'язку з іншими психологічними поняттями та компонентами економічної соціалізації, представлений у попередніх розділах, вивчення стану економічної освіти та виховання на сучасному етап, наявність у нормативних документах показників економічної компетенції дозволили визначити основні критерії оцінки економічної досвідченості: ціннісно-мотиваційний, когнітивно-мовленнєвий, операційний і психологічний.

Ціннісно-мотиваційний критерій включає два показники.

Наявність інтересу до економічної сфери життя свідчить про інтерес дитини до економічних процесів та законів. Без стійкого інтересу процес формування первинного економічного досвіду дітей стає неможливим.

Показник домінування соціально-ціннісних мотивів у процесі власної життєдіяльності та взаємодії з іншими людьми зумовлений необхідністю врахування загальнолюдських цінностей у процесі економічного виховання. Важливо, щоб у процесі прийняття рішення на власну користь діти завжди враховували наслідки цієї дії для інших людей.

Когнітивно-мовленнєвий критерій має три показники.

Наявність елементарних уявлень з економічної сфери життя розкриває ступінь занурення дитини в економічну сферу. Це розуміння дитиною необхідності трудової діяльності, знання функції грошей, знання про існування багатих і бідних, розуміння необхідності співвіднесення власних бажань зі своїми можливостями.

Наступний показник — адекватне розуміння основних елементарних економічних понять відповідно до віку дитини, що є термінологічною підтримкою у процесі будь-якої діяльності. Нерозуміння економічних понять може викликати негативне ставлення до економічної сфери. До основних елементарних економічних понять було віднесено: поняття про економічні дії (придбати, обміняти), особистісні якості (щедрий, добрий), властивості, що характеризують товар (дорогий, сучасний).

Третім показником когнітивно-мовленнєвого критерію є наявність мінімальної економічної лексики в активному й пасивному мовленні дітей. Засвоєні дітьми поняття застосовуються в повсякденному житті, під час спілкування з однолітками, дорослими, у процесі гри. Отже, наявність лексики допомагає дитині бути повноправним учасником будь-якої розмови чи дії, але елементарна економічна лексика може перебувати й у пасивному мовленні дитини.

Операційний критерій також включає певні показники.

Адекватність поведінки в життєвій ситуації, пов’язаній з економічними стосунками, розкриває вміння дитини поводитися в різних соціально-економічних ситуаціях. Отже, знання та розуміння основних елементарних економічних понять не гарантує використання цих знань на практиці.

Готовність до варіативних дій у життєвих ситуаціях вибору відображає вміння змінювати свою діяльність залежно від умов та вимог, контролювати себе та узгоджувати свої дії з колективом.

Психологічний критерій характеризують свої показники.

Наявність розвинених особистісних якостей, потрібних для успішної економічної діяльності, указує на необхідність розвиненості таких особистісних якостей, як активність, самостійність, відповідальність. Безумовно, для успішної економічної діяльності її учасник повинен бути рішучим у своїх вчинках, активним діячем, відповідати за свої дії та усвідомлювати їх результат.

Володіння розумовими операціями: аналіз, синтез, групування відображає інтелектуальні здібності дитини. Зрозуміло, що без інтелектуальних здібностей стає неможливою не лише економічна діяльність, але й будь-яка інша.

Розвиненість особистісних вольових якостей, які необхідні для узгодження й підпорядковування власних бажань загальній спільній мети. Подекуди дитині доводиться враховувати бажання й можливості інших, шукати шляхи для компромісу з іншими.

На основі виділених критеріїв та показників визначено три рівні сформованості первинного економічного досвіду старших дошкільників: достатній, середній та низький.

Достатній рівень сформованості первинного економічного досвіду: дитина з інтересом ставиться до економічної сфери життя, із захопленням бере активну участь у різноманітних імпровізованих соціально-економічних ситуаціях; під час спілкування з однолітками доцільно вживає слова економічної спрямованості; охоче бере участь в іграх економічної спрямованості, нерідко виступає ініціатором їх організації; уміло відстоює власну точку зору, прислухаючись та враховуючи погляди інших дітей; у процесі виконання завдань вміло виконує аналіз, синтез та групування різноманітних понять економічної спрямованості; швидко реагує в нестандартній ситуації, приймає адекватне рішення та майже завжди доводить розпочате діло до кінця; у ході гри поступається власними бажаннями й інтересами заради виконання даної обіцянки чи задля досягнення спільної мети.

Для середнього рівня сформованості первинного економічного досвіду характерною є наявність у дітей нестійкого інтересу до економічної сфери життєдіяльності людей, який без подальшого зацікавлення та мотивації швидко згасає. Дитина охоче бере участь у грі, але не прагне до лідерства: виконує роль лідера тільки тоді, коли вимушена це робити. В ігровій діяльності дитина в основному діє залежно від ситуації, але намагаючись не відходити від стереотипів у поведінці. Розуміє значення більшості елементарних економічних понять відповідно до власного віку, але не завжди їх використовує в активному мовленні; проявляє достатньо розвинені для свого віку інтелектуальні здібності: залежно від складності понять виконує їх аналіз, синтез та групування; намагається дотримуватися даного слова, але може змінити його під тиском лідера; втрачає інтерес до будь-якої діяльності, якщо не отримує від цього задоволення або не бачить в кінцевому результаті власної вигоди; власні бажання й інтереси ставить вище за досягнення спільної мети.

Для низького рівня сформованості первинного економічного досвіду характерними є такі прояви: епізодичний інтерес до ефектних та цікавих сторін економічних процесів; індиферентне ставлення до нового знання, пов’язаного з економічною сферою життєдіяльності. Під час ігор економічної спрямованості дитина часто буває осторонь, а коли грає разом з усіма, намагається не потрапляти в центр уваги; у будь-якій діяльності не виявляє ініціативи, завжди обирає найлегші завдання та найпростіші шляхи їх розв’язання; не виявляє цікавості до пошуку іншого варіанту дій. Дитина інколи демонструє негативне ставлення до економічної сфери життєдіяльності, що виявляється в небажанні збільшувати власний запас знань економічної спрямованості, брати участь у колективних іграх. Відповідно, незнання та нерозуміння більшості понять спричиняє виникнення негативного ставлення до всього, з чим пов’язана економічна сфера життєдіяльності.

Чим раніше розпочати процес формування первинного економічного досвіду, що складається не лише зі знань, але й умінь, навичок та розвинених морально-економічних якостей, тим швидше дитина адаптується до сучасного життя. Особливо слід звернути увагу на це під час підготовки дитини до школи, де на неї чекають перші покупки в буфеті, оплата проїзду і т. ін., а отже перші реальні операції з грошима. З огляду на це дорослі повинні зробити все можливе, щоб дитина почувалася в соціально-економічному середовищі адекватно і комфортно.

Формування первинного економічного досвіду.

Увесь процес формування первинного економічного досвіду має будуватися таким чином, щоб зосередити увагу вихователів не лише на поповненні знань дітей у економічній сфері, але й на формуванні вміння використовувати ці знання в процесі власної діяльності. Чим досвідченіша дитина, тим легше їй орієнтуватися в повсякденному житті, де вона стикається з різноманітними елементарними економічними поняттями, бере участь в ситуаціях, у яких їй доводиться виконувати ту чи ту соціально-економічну роль.

Зазначимо, що формування економічної компетентності дітей починається з елементарних уявлень про економічну сферу життя (розуміння необхідності праці, функції грошей тощо). Для взаємодії та спілкування діти також мають володіти лексичним запасом економічної спрямованості (поняття про економічні дії: придбати, обміняти; особистісні якості: щедрий, добрий; характеристика товару: дорогий, сучасний). Але дошкільник повинен не лише знати ці поняття,, але й розуміти їх лексичне значення, щоб самостійно використовувати ці знання в повсякденному житті.

Разом з тим дитина має адекватно поводитися в різних ситуаціях, пов’язаних з економічними відносинами, змінювати свою діяльність залежно від зміни умов та вимог, контролювати себе та узгоджувати свої дії з колективом. Налагодити контакти допомагають:

• · сформованість особистісних якостей (активність, відповідальність);
• · наявність вольових, морально-етичних якостей (уміння брати до уваги іншу точку зору);
• · інтелектуальні здібності дитини.

З огляду на це стратегію економічного виховання дошкільників варто вибудовувати на основі діяльнісного підходу, за якого на перший план виходить формування первинного економічного досвіду в процесі власної діяльності дітей.