Вступ. 
Особливості формування первинного економічного досвіду дошкільників

Сучасну дитину вже з перших років життя оточує економічне середовище, наповнене різноманітними економічними поняттями й процесами. Безумовно, розглянутий процес економічної соціалізації ширший порівняно з процесом економічного виховання. Але в більшості випадків дуже важко простежити за тим, що засвоює дитина в процесі спілкування з однолітками, перегляду телебачення, зі спостереження за діяльністю дорослих, та встановити відповідність такої інформації морально-етичним нормам суспільства. Саме тому важливо сформувати в дітей дошкільного віку елементарний економічний досвід, що стане базою для подальшої успішної економічної соціалізації та економічного виховання.

Економічне виховання — це цілеспрямований процес взаємодії дорослого та дитини, орієнтований на засвоєння доступних віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів та морально-економічних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки.

Історично найближча до сучасної концепції економічного виховання система поглядів Я. А. Коменського на процес економічного виховання підростаючого покоління. Він розглядав сутність економічного виховання як систему раціональності й порядку в природі, у соціальному житті, творчості, опануванні дитиною ремеслом.

На необхідності ранньої економічної освіти також наголошував К. Д. Ушинський. Він націлював вихователів на добір завдань для дітей, які б не повинні були втрачати практичного значення, бо згодом вони могли б стати першими уроками в домашньому господарстві й політичній економії.

У педагогічній спадщині А. С. Макаренка багато уваги приділялось економічному вихованню дітей у колективі. Він повною мірою розкрив господарювання дитячого закладу як педагогічний фактор. А. С. Макаренко впроваджував у практику економічної діяльності дитячого колективу систему моральних якостей, що проявляються в праці, а також при розподілі та обміні продукту праці: справедливість, гідність, чесність, бережливість, практичність, ощадливість тощо.

В.О. Сухомлинський вважав, що розподіл праці за загальними ознаками (праця навчальна й виробнича, короткострокова й довготривала, платна й безкоштовна тощо) може бути педагогічною основою для економічного виховання учнів.

Означені педагогічні погляди педагогів-класиків на проблему економічного виховання підростаючого покоління стали фундаментом для сучасних педагогічних систем.

Сучасні дослідження свідчать про необхідність впровадження економічної освіти саме з дошкільного віку (Н.Г.Грама, А. Д. Шатова, Ю. М. Лелюк, А. А. Смоленцева, Є.О.Курак, В. Щербіна та ін.).

Економічна соціалізація та економічне виховання розглядаються як процеси формування в дітей економічної культури й реалізації моральних норм та навичок економічної поведінки.

У своїх працях В. Щербіна визначає економічну культуру як спосіб, форму і результат діяльності людей в процесі виробництва, обміну, розподілу й споживання матеріальних і духовних благ, своєрідність її вбачаючи в тому, що становлячи синтез матеріального і духовного, вона формує цілісність економічної системи й способу життя особистості.

Н. Грама, окреслюючи у своїх працях вищезазначені поняття, заважує, що «культуру слід розуміти як характеристику певної епохи, співвідносити з рівнем обсягу знань, умінь, навичок, творчих здібностей. Виховання ж — це процес цілеспрямованої дії для досягнення певного рівня. Проте культура не є чимось закінченим. Вона також повсякчасно розвивається, удосконалюється, і з цього погляду культуру можна порівнювати з процесом».

Одним з показників економічної культури є наявність сформованого економічного досвіду людини. Економічно культурна людина розуміє значення економічних термінів, доцільно використовує власні знання, дотримується морально-етичних норм у процесі власної економічної діяльності. Усе це є надбанням людини в процесі економічної діяльності, що складає її первинний економічний досвід.

Первинний економічний досвід формується на початковому рівні саме в процесі економічної соціалізації: через спостереження за діями дорослих, спроби копіювати їх дії, спілкування з однолітками, перегляду телебачення тощо. Сформований таким чином досвід стане в нагоді для подальшого формування досвіду під час спеціально організованого процесу економічного виховання. Чим досвідченіша дитина на початку цього процесу, тим легше вона буде опановувати нові знання та способи поведінки в подальшому навчанні. Але економічне виховання не може відбуватися поза економічною соціалізацією. Як було зазначено вище, економічне виховання є частиною економічної соціалізації дитини, оскільки економічне виховання є процесом спеціально організованим, на відміну від економічної соціалізації, що триває в процесі життєдіяльності дитини й охоплює майже всі сфери життя.

Економічна соціалізація із цілеспрямованим економічним вихованням забезпечує набуття дитиною економічного досвіду та сприяє реалізації їх головної мети? формування економічної культури. Первинний економічний досвід складається з мотиваційного, інформаційного, операційного компонентів. Ці компоненти неможливо розглядати окремо один від одного. Отже, необхідно організувати таку діяльність, у результаті якої відбувалося б комплексне формування всіх компонентів первинного економічного досвіду.

Поява принципово нових технологій, виникнення професій, які не існували раніше, необхідність кілька разів у житті змінювати професію спричинюють перегляд змісту, освітніх умов і засобів економічного виховання вже на етапі дошкільного дитинства.

У наукових дослідженнях, спрямованих на удосконалення процесу економічного виховання особистості в межах вікових категорій, лише побіжно згадується дошкільний період. Протягом багатьох років проблема економічного виховання дошкільників розглядалася в структурі трудового виховання. Так, дослідники Р. Буре, Г. Годіна, В. Нечаєва вивчали специфіку праці дошкільника; у роботах С. Котлярової, В. Логінової розглядалася роль знань у розгортанні трудового процесу; Н. Кривошия досліджувала особливості моделювання як засобу посилення трудових дій; Н. Грама розглядала методичні аспекти підготовки вихователів до здійснення економічного виховання дітей (9).

Особливості процесу набуття первинного економічного досвіду, у ході якого відбувається формування особистісних, зокрема морально-економічних якостей необхідних для успішної економічної діяльності в умовах суспільного виховання провела Р. Жуковська (12). Її праця була спрямована на пошук способів, прийомів формування ощадливості як однієї з важливих сторін виховання дитини, виховання колективіста. При цьому в дітей виховувалося вміння зберігати потрібні речі для себе й для інших, не стаючи при цьому рабом речей. Р. Жуковська вказувала, що формувати якість ощадливості в дітей потрібно тільки спільно з родиною. У її дослідженні переконливо показано, що виховання дбайливого ставлення до речей можливе лише в поєднанні з трудовим вихованням, приученням до порядку, вихованням відповідальності за збереженість речей як результату праці. Її ідеї було розвинено в дослідженні Н. Кривошиї, яка також вивчала способи формування в дітей звички дбайливого ставлення до предметів навчальної діяльності, довела необхідність збагачення дітей відповідними знаннями й формування досвіду. Проблема економічного виховання є однією з найактуальніших у вітчизняній і зарубіжній педагогіці як найменш розроблений розділ у дошкільній педагогіці. На основі проведеного аналізу існуючих психолого-педагогічних досліджень, присвячених проблемам економічного виховання, було доведено можливість формування первинного економічного досвіду в процесі економічного виховання.