Узагальнення результатів аудиторської перевірки фінансових результатів та прибутку ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»

Згідно МСА № 700 «Аудиторський висновок» аудитор наприкінці роботи повинен скласти аудиторський висновок. У законодавстві України зазначено, що аудитор оформляє результати своєї перевірки аудиторським висновком (ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність»).

Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить у собі висновки стосовно повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Зміст цього документа залежить від конкретних обставин та результатів перевірки. В зв’язку з цим форма аудиторського висновку може бути довільною, але обов’язково в ньому мають бути такі розділи:

• 1) заголовок;
• 2) вступ;
• 3) масштаб перевірки;
• 4) висновок аудитора стосовно питання, яке перевіряється;
• 5) дата аудиторського висновку;
• 6) адреса аудиторської фірми;
• 7) підпис під аудиторським висновком.

У заголовку аудиторського висновку повинно бути записано, що аудит здійснювався незалежним аудитором, серію та номер сертифіката аудитора, номер свідоцтва про включення до Реєстру аудиторів і аудиторських фірм. Також наводиться інформація, що є підтвердженням того, що під час аудиту не було жодної обставини, яка могла б перешкодити проведенню незалежної перевірки.

В аудиторському висновку має бути чітко визначено, кому він адресується — правлінню, раді директорів, засновникам, акціонерам, організаціям, податковій інспекції. Можуть бути вказані також і інші користувачі цієї інформації.

У вступній частині аудиторський висновок має містити інформацію про склад фінансової звітності та дату підготовки звітності. У цьому ж розділі йдеться про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який обґрунтовується результатами проведеної перевірки. Вступна частина аудиторського висновку може бути наведена з використанням таких висловлювань:

«Згідно з договором № __ від 01 січня 20__ року аудиторська фірма (наводиться повна назва аудиторської фірми) провела аудит поданого в додатку зведеного балансу акціонерного товариства (наводиться повна назва підприємства) (далі — Товариство) станом на 01 січня 20__ року, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал. Відповідальність стосовно за…

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.95р. № 88.

Виправлення помилок у первинних документах та облікових регістрах.

• 1. У тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів і звітів підчистки і необумовлені виправлення не допускаються.
• 2. Помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.
• 3. Помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком «мінус», а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки — головним бухгалтером.(пункт 4.3 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 07.06.2010 р. № 372).

• 4. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.
• 5. У документах, якими оформлені касові і банківські операції та операції з цінними паперами, виправлення не допускається.
• 6. Виправлення помилок у документах і регістрах, що створені у формі електронного документа, здійснюється відповідно до законодавства. (пункт 4.6 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.06.2010 р. № 372).

При виявленні помилок, щоб уникнути неприємностей із контролюючими органами, їх необхідно негайно виправити, причому відповідним чином, а саме:

а) В первинних документах, облікових регістрах і звітах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над кресленим пишеться правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.

Виправлення має супроводжуватися надписом в документах «виправлено» і підписами осіб, які підписали даний документ раніше із зазначенням дати виправлення. Тобто, якщо документ підписали «Іваненко О. І.» або «Петрук П. О.», то «Сидорук А. М.» не має права під виправленням ставити свій підпис, хоча, можливо, що він і виявив дану помилку. Це передбачено пп. 4.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Як бути у випадку, коли особа, яка підписала документ, на час виявлення помилки вже не працює ПАТ «Львiвський хлiбозавод № 1» (звільнена, виїхала у інший регіон або померла). В такому випадку можливо скористатися варіантом «переформлення документів» (див. підпункт «г»), тобто документ переформлюється, але за підписами тих осіб, які на момент виявлення помилки несуть відповідальність за оформлення цих докуметів. У тому випадку, якщо таке переоформлення стосується матеріально відповідальних осіб, що відсутні і відноситься до прийому-передачі цінностей, то документи не переоформляються, а складається окремий акт.

б) Помилки у записах на синтетичних рахунках виправляються способом «червоного сторно» або додатковим проводенням.

Спосіб «червоного сторно» полягає у тому, що неправильний запис анулюється шляхом повторення його червоним кольором, а нижче робиться правильний запис, але вже звичайним кольором. Цей спосіб виправлення помилок застосовується у випадках, коли на рахунках бухгалтерського обліку помилково сума запису завищена, а також, коли записи проведені не за відповідними даній операції кореспондуючими рахунками. У бухгалтерському обліку вважається, що проведення і суми, записані червоним чорнилом (пастою), є від'ємними (сторнуючими), і при підрахунку оборотів на рахунках віднімаються від загальних підсумків. Наприклад. При відпуску матеріалів у виробництво на суму 150 тис.грн. бухгалтером була відображена помилкова кореспонденція рахунків і сума. Замість Д-т 23 К-т 201 150 000,00 грн. було помилково записано Д-т 26 К-т 201 180 000,00 грн. ця ж помилкова проводка записується красним (сторно) і після цього робиться запис правильної проводки звичайними чорнилами.

Таким чином, при підрахунку оборотів за кореспондуючими рахунками суми, що записані червоним кольором — «червоне сторно», віднімаються і тим самим виправляється помилка.

в) Спосіб додаткового проведення застосовується у тих випадках, коли в дебеті та кредиті рахунків записана менша, ніж потрібно, сума або ж зовсім не відображена якась операція. Цей метод полягає у тому, що на кореспондуючих рахунках записується сума, яка складає різницю між правильною сумою і сумою, відображеною в рахунках. При виправленні помилки за допомогою додаткового проведення записи робляться звичайним чорнилом. Сума додаткового запису при підрахунках оборотів додається до загальної суми оборотів.

Наприклад, припустимо, що при відпуску матеріалів на виробництво у сумі 450 тис. грн. бухгалтером була відображена помилкова сума у розмірі 150 тис. В даному випадку бухгалтеру необхідно допровести залишкову частину суми (300 тис. грн.) додатковою проводкою звичайними чорнилами. В нашому випадку це буде Д-т 23 К-т 201 300 тис. грн.

Методи «червоного сторно» та додаткового проведення можуть застосовуватися на підставі обгрунтованих довідок бухгалтерії з вказівкою запису, який виправлявся і правильної суми.

г) переоформлення документів.

Здебільшого така форма виправлення застосовується в касових та банківських операціях (касових і банківських документах). Оскільки коректурний спосіб, виправлення у прибуткових та видаткових касових документах категорично заборонений. Тобто, якщо припустилися помилки, то повинні анулювати такий документ (здійснити на ньому напис «АНУЛЬОВАНО») і підшити його в папку анульованих документів, виписати новий такий документ.

Зрозуміло, що такі анульовані документи мають ті ж самі терміни зберігання, що й інші (неанульовані) документи. Таке правило стосується документів, якими оформлені касові банківські операції з цінними паперами. Для перевіряючих необхідно буде надати пояснення щодо переоформленого документа із зазначенням причини. Тобто повинна бути обгрунтована причина через яку документ було переоформлено (довідка бухгалтерії з вказівкою запису, який виправляється і правильної суми, витяг з наказу про звільнення особи тощо).