Розділ 1. Загальна характеристика Північно-Західного економічного району України

економіка географічний північний західний.

Історія формування та розвитку господарства району, економічна та природні передумови

Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Багато вчених вважають, що першою українською державою була Антська держава (IV-VI ст.), яка являє собою пакс, тобто племінне військове об'єднання. Територіально воно простягалось від Пруту на заході до верхнього Дону на сході, від південного Полісся до Чорного моря. Загальні її контури (східно-західне простягання) нагадують сучасну державну територію України без крайньої західної її частини. Після монголо-татарської навали (XIII ст.) Київська Держава, по суті, розпалася. Її державно-політичне ядро перемістилося на захід у Галицько-Волинське князівство, яке простягалось від Берестейщини до Чорного моря, маючи в цілому меридіональне спрямування. Тоді західний кордон держави найбільше збігався з західною межею українських етнічних земель цієї могутньої держави [10].

Після анексії Галичини Польщею (1349 р.) і входження східноукраїнських земель та Волині до Великого Князівства Литовського (XV ст.) про державну територію України говорити не доводилось аж до 50-х років XVIII ст., коли вибухла визвольна війна українського народу проти королівської Польщі, яка у XVІ ст. (люблінська унія 1569 р.) захопила усю тодішню етнічну українську землю аж до Дінця та Дону на сході.

Сучасна державна територія України остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття.

Утворення Північно-Західного економічний району було зумовлено його територіальним розташуванням і історичними подіями. Територія і населення району має складну історію. З найдавніших часів це східнослов'янська земля. В період середнього феодалізму на більшій її частині утворилося Галицько-Волинське князівство, що входило до складу Київської Русі.

У середині XVІ ст. західноукраїнські землі захопила королівська Польща. Польське феодальне панування тривало понад чотириста років. Цей період характеризувався загальним слабким розвитком продуктивних сил, розбійницькими набігами кримських татар, нарощуванням визвольної боротьби українського народу, особливо у середині XVІІ ст. під проводом Б.Хмельницького. Більшість міст отримали магдебурзьке право [11].

Після першого поділу Польщі Західна Волинь (територія Волинської і рівненської областей) у 1793−1795 рр. відійшла до складу Росії. А у 1918;1919 рр. територія району увійшла до складу Української Народної Республіки (УНР). Та відродження української державності ще надовго було зупинено об'єднаними силами імперіалістичних загарбників. Тільки в 1939 році район був приєднаний до основної частини української території. Найяскравішою рисою Північно-Західного району є невідповідність між історичною роллю району і його досить скромною територією. Знаходячись у західній частині України, район виходить до кордонів України з Білоруссю і Польщею. Ці країни мають постійно тісні економічні відносини з нашою державою.

Волинська земля — історико-географічна область на Північному Заході країни, у басейні правих приток Припяті та Бугу.

У 1939 році Волинь була приєднана до УРСР з виділенням Волинської (з центром у Луцьку) та Рівненської (з центром у Рівному) областей, Кременеччина відійшла до Тернопільської області.

Промисловість району була слабо розвинена в основному через брак енергетичних ресурсів та конкуренцією з більш розвиненими районами України. В радянські часи дещо розвинулася камяновугільна промисловість у районі Ново волинська, поки не вичерпалися ресурси вугілля. Якоюсь мірою розвивалися харчова промисловість, борошномельна, цукрова, спиртова, пивоварна, лісова й деревообробна, машинобудування та виробництво будівельних матеріалів, видобуток граніту, глини, вогнетривкої глини, а також крейди для виробництва цементу.

Природні умови та ресурси в цілому сприятливі для розвитку господарства району. На Волинському Поліссі є відклади мергелів і крейди, що визначають характерні риси його природи (значне поширення озер карстового походження, наявність великих ділянок дубово-грабових та сосново-дубових лісів, перегнійно-карбонатних ґрунтів). Волинське Полісся із заходу на північний схід перетинається Поліською моренною грядою (Любешівсько-Столинське пасмо). Це моренні відклади Дніпровського зледеніння (піски, валуни, галечники), відносна висота яких 30−40 м, абсолютна — 220 м.

Геологічна будова. В основі Волинського Полісся знаходяться західні схили Українського кристалічного щита, Волино-Подільської плити та Галицько-Волинської западини, що характеризуються значним поширенням льодовикових І карстових форм рельєфу, долинних ландшафтів, надмірним зволоженням, наявністю боліт, значної кількості озер, залісненістю (до 25−45%). Виділяється Шацький національний парк (функціонує з 1983 р).

У південній частині району розміщена Волинська височина (у межах обох областей протяжністю до 200 км, 40−50 км завширшки). Пересічна висота 220−250 м, максимальна 342 м (Мізоцький кряж), складена переважно з вапняків і мергелів, перекритих лесами. Виділяються Горохівська і Повчанська височини, Рівненське й Гощанське плато.

Клімат у районі помірно континентальний. Зима мяка з частими відлигами. Середня температура січня становить мінус 4,5−5°С. липня 8.5 °С. Річна кількість опадів від 550 до 640 мм. Період з температурою понад 10 °C триває 150−160 днів. Найбільше опадів випадає влітку. Бувають атмосферні посухи, суховії, пилові бурі, влітку — зливи, град.

Корисні копалини. Промислове значення мають такі корисні копалини, як крейда, камяне вугілля (запаси його майже вичерпані), нафта, торф, вапняки, глина. Є ряд значних родовищ торфу (Турське, Цирське, Морочне, Чемерне та ін). Останнім часом відкрито невеликі запаси природного газу біля містечка Локачі приблизно 6,5 млрд. м3, значні поклади мідної руди у Волинській області та урану в Рівненській.

Цінними є будівельні корисні копалини: базальт (в Івановій Долині, Берестовці, Рафаловці, Степані), граніт (у Вирах, Осницьку, Клесові). Саме наявність їх сприяла виникненню й розвитку в районі потужної промисловості будівельних матеріалів. Поблизу Здолбунова є великі запаси крейди, що сприяло виникненню та розвитку тут цементної промисловості.

У районі формуються річки, притоки Дніпра та Припяті - Турія, Стохід, Стир, Горинь, Случ та ін. Гідрографічна мережа достатньо добре розвинена. У крайній північно-західній частині Волинського Полісся виділяються карстові озера, в тому числі Шацькі: Світязь, Пулемецьке, на Рівненщині - Біле, Хоромис та ін. Озера використовуються для рибальства, туризму, рекреації.

Ґрунти в поліській частині району дерново-підзолисті різних видозмін — від слабопідзолистих піщаних і глинисто-піщаних в комплексі з торфоболотними до сірих лісових і підзолистих чорноземів. На півдні Рівненської області виділяються досить родючі чорноземи на твердих карбонатних породах Як правило, це землі доброї і середньої якості - від 30 до 50 балів (за 100-бальною шкалою), а на півночі - 25−40 балів, які потребують значного вапнування.

У минулому Волинське Полісся було суцільно вкрите переважно дубово-сосновими лісами. Нині лісистість тут коливається у межах від 25 до 50%.

Особливістю Волинського Полісся є його заболоченість. Нині осушення боліт зведено до мінімуму, оскільки це призводить до переосушення ґрунтів, виникнення пилових бур внаслідок зниження зернистості ґрунту.

На Рівненщині, в її північній частині, поширені оліготрофні, бідні на мінеральні солі, болота, у лісостеповій частині району грабово-дубові й дубові ліси, які не лише дають необхідну деревину для промисловості, а й мають водоохоронне значення, сприяють очищенню забрудненого атмосферного повітря.

До природно — рекреаційних ресурсів належать кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера, лікувальні торфові грязі та мінеральні води: в Корецькому районі - радонові, в Сарненському — хлоридно-натрієві (на їх базі діє санаторій «Горинь»).

У Волинському економічному районі діє 12 санаторіїв і пансіонатів, в районі Шацьких озер — 37 баз відпочинку. Функціонують Рівненське та Луцьке відділення Українського акціонерного товариства з туризму.