Реалізація наукової ідеї в умовах експерименту в загальноосвітньому навчальному закладі

Реалізація наукової ідеї можлива за умов правильного й точного виконання усіх вимог нормативних документів щодо підготовки та проведення експерименту. Головним у цій роботі є вдале розроблення програми дослідно-експериментальної роботи. Пропонуємо ознайомитися з двома такими програмами. Мова піде про два відомі в нашій області експерименти, що проходять на базі гімназії № 9 та загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 31 м. Кіровограда.

Проблеми морального й громадянського становлення молодого покоління, пошук шляхів подолання духовної кризи, соціальної апатії, відчуження дітей і молоді визначають актуальність експериментальної роботи регіонального рівня, яка проводиться на базі гімназії № 9 відповідно до наказу управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 30.06.2006 р. № 280 з проблеми «Формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти нового типу». Термін проведення експерименту: вересень 2006 року — травень 2014 року 12.

Науковий керівник експерименту — Надія Андріївна Калініченко, завідувач кафедри педагогіки і психології Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений вчитель України, науковий кореспондент Інституту педагогіки АПН України.

Об'єкт дослідження — навчально-виховний процес у закладі освіти нового типу.

Предмет дослідження — формування свідомої та духовно досконалої особистості громадянина на засадах традиційних для українського народу християнських цінностей.

Мета дослідження — обґрунтувати доцільність формування духовності особистості на засадах національних цінностей українського народу в умовах загальноосвітньої школи, розробити та апробувати модель випускника навчального закладу духовного здоров’я особистості.

В основу дослідження покладено концепцію про необхідність урахування історичних національних особливостей процесу соціального становлення особистості на засадах духовності українського народу, його безперервність з погляду наступності поколінь, спіралеподібний характер, коли перевірений життєвою практикою досвід наших попередників стає основою, надбанням і запорукою соціально-психологічного і духовного розвитку підростаючих поколінь, процесу успадкування духовності. В основу дослідження покладено гіпотетичне припущення про те, що актуалізація багатовікового досвіду української народної педагогіки в царині формування духовності особистості, творче осмислення форм, методів і принципів цієї роботи може бути основою для розв’язання проблем, які виникають у процесі формування моральних цінностей молоді в умовах сучасного соціуму.

Реалізація вказаної мети з огляду на означений об'єкт, предмет і гіпотезу наукового пошуку зумовили необхідність розв’язання таких основних завдань:

• ? визначити зміст і окреслити основні компоненти понять: «духовність», «духовні цінності», «християнські цінності», «традиційні християнські цінності», «свідомий громадянин», «духовно розвинена особистість»;
• ? розробити критерії та експериментальним шляхом перевірити рівень сформованості духовності на засадах традиційних християнських цінностей у випускників закладу;
• ? дослідити умови співпраці: вчителі - учні; учні - вчителі; батьки — учні - вчителі;
• ? дослідити умови підготовки вчителя, класного керівника, батьків до формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей;
• ? узагальнити основні шляхи, форми та засоби, вироблені українською народною педагогікою, педагогічною наукою, які сприяють формуванню духовності учнів закладу. Обґрунтувати доцільність їх застосування в період сучасної духовної кризи в суспільстві;
• ? створити науково-методичний центр з виховання етико-духовних засад у педагогів та учнів закладу;
• ? запровадити викладання експериментального навчального курсу етики в 5−11 класах;
• ? розробити модель випускника закладу на основі особистісно орієнтованих виховних технологій з провідними принципами: природовідповідності, соціальної значущості, національної та правової свідомості; випускника, здатного до творчості, саморегуляції, адаптації, самовиховання, відповідального, толерантного, комунікабельного, зі сформованими вміннями успішно будувати життя, реально його оцінювати, формувати образ «Я» — духовно багатої та здорової особистості.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають положення про закономірності процесу розвитку особистості на різних етапах онтогенезу, єдність біологічних та соціальних факторів у її формуванні; науково-педагогічні уявлення про зумовленість характеру виховання соціально-економічним та культурно-історичним розвитком суспільства, особливостями національних традицій, зокрема цінностями християнської культури.

Основні ідеї експерименту:

• ? визначення змісту поняття «духовне здоров’я»;
• ? створення виховного середовища для формування духовності особистості на засадах національних цінностей українського народу в умовах навчального закладу;
• ? сприяння підготовці вчителя, вихователя, класного керівника до успішної професійної діяльності з формування духовності особистості;
• ? визначення основних шляхів та умов, що сприяють формуванню духовності особистості;
• ? створення центру духовного здоров’я особистості в загальноосвітній школі;
• ? створення концепції моделі випускника загальноосвітньої школи — духовно багатої та розвиненої особистості.

Наукова новизна і практична значущість дослідження полягає в забезпеченні комплексного підходу до визначення змісту основних компонентів, умов та шляхів формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей українського народу в умовах закладу освіти нового типу, розробці моделі випускника — духовного багатої та здорової особистості. Подальшого розвитку набудуть рівні та параметри сформованості духовного здоров’я випускників.

Практичне значення дослідження полягає в апробації моделі закладу освіти нового типу як центру формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей, використання набутого позитивного досвіду в практиці загальноосвітніх навчальних закладів регіону та України. Використання матеріалів дослідження можливе для реалізації спецкурсу в системі післядипломної педагогічної освіти, педагогічних університетах та коледжах, написання дипломних та магістерських робіт.

Впровадження результатів дослідження здійснюватиметься шляхом творчого їх використання в загальноосвітніх навчальних закладах. Цьому сприятимуть науково-практичні семінари, конференції, дискусії, творчі зустрічі, а також науково-методичні публікації в педагогічній пресі, методичні посібники 12.

Педагоги загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 31 міста Кіровограда розробили свою концепцію розвитку закладу та поставили за мету створити таку школу, яка буде затишною, наповненою добром, радістю, сердечністю, любов’ю. Це школа для дитини, яка буде жити в гармонії із собою, природою, світом. Це школа духовного і фізичного здоров’я. Школа творчої самореалізації педагогів та учнів. Школа життєрадісності, оптимізму. Адже поняття якості освіти не зводиться лише до набору знань і навичок, воно тісно пов’язане з такими категоріями, як здоров’я, комфортність, благополуччя, захищеність, самореалізація, повага [25].

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.10.2006 р. № 689 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 31 м. Кіровограда» здійснюється експеримент з проблеми «Формування духовно-моральної компетентності учня в умовах школи культури здоров’я». Школі надано статус експериментального закладу всеукраїнського рівня.

Метою дослідження є створення сучасної моделі навчального закладу — школи сприяння здоров’ю в умовах інтенсивного використання новітніх інформаційних технологій навчання, виховання здорової творчої особистості. Основою цієї моделі є молода людина, яка розглядається як цілісна особистість в умовах динамічного оточення. Значне місце в рамках дослідження приділяється визначенню оптимальності функціонування спортивних та предметно-профільних класів; ефективності взаємодії урочних та позаурочних форм роботи, їх впливу на всебічний розвиток і стан здоров’я особистості; результативності комплексної програми оздоровлення.

В ході експериментальної роботи планується досягти:

• — покращення показників фізичного розвитку, фізичної та функціональної підготовленості учнів;
• — зниження частоти застудних захворювань, пропусків навчальних днів через хворобу;
• — підвищення рівня вихованості, культури здоров’я, інтелектуального та творчого розвитку;
• — виховання в учнів громадянської самосвідомості, почуття впевненості, самодостатності.

За підтримки наукових керівників і консультантів експерименту, педагогічного колективу, батьківської громадськості ретельно продумано етапи дослідження проблеми та зміст діяльності. Значну увагу при втіленні даної програми передбачено приділяти безперервному спостереженню за станом соматичного, фізичного, психічного і духовного здоров’я учнів і працівників (впродовж усіх етапів дослідження експерименту) 25.

На основі анкетування учнів, учителів і батьків визначили структуру, герб, емблему школи Здоров’я, склали психолого-медико-соціальний портрет школи, сформували модель випускника навчального закладу.

Модернізації навчально-виховного процесу, впровадженню здоров’язберігаючих технологій сприяє обговорення на засіданнях методичної ради актуальних проблем:

• · «Реалізація особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання»;
• · «Психолого-педагогічне забезпечення громадянського виховання школярів у системі освіти»;
• · «Формування правової культури школярів у процесі духовного становлення і розвитку особистості»;
• · «Формування здорового способу життя в контексті модернізації освіти»;
• · «Формування духовної культури школярів на основі національних традицій свого народу»;
• · «Впровадження інноваційних виховних технологій в практику роботи навчального закладу»;
• · «Впровадження в систему виховної роботи школи гуманістичних ідей педагогіки Василя Сухомлинського»;
• · «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості»;
• · «Особистісно зорієнтована система розвитку творчих обдарувань та талантів школярів».

Мозковим центром школи став створений Центр культури здоров’я — творче об'єднання педагогічних, медичних працівників, учнів та батьківської громадськості. Моделюючи навчально-виховну роботу на діагностико-аналітичній основі, педагоги школи впроваджують у навчально-виховний процес особистісно орієнтовані, проектні, інформаційні, інтерактивні, дослідницькі, здоров’язберігаючі технології, колективну творчу діяльність, технології модульно-розвиваючого навчання, психолого-педагогічного проектування, формування життєвих компетенцій та успіху тощо. В школі розроблені та успішно впроваджуються експериментальні програми й спецкурси.

Особливого значення в системі роботи закладу має співпраця з батьківським колективом. Це — індивідуальна й консультативна робота, пропаганда досвіду сімейного виховання. Стала улюбленою така форма роботи, як творчі зустрічі з батьками.

Здорова нація — це насамперед здорове підростаюче покоління. Педагоги переконані, що школа повинна стати острівцем людяності й любові, творчості й пост…

Разом із загальноосвітніми навчальними закладами, гімназіями і ліцеями пошуковою та науково-дослідницькою діяльністю учнів активно опікуються позашкільні навчальні заклади, що є справжніми творчими лабораторіями для дітей та учнівської молоді. Гуртки, творчі об'єднання науково-технічного, дослідницько-експериментального, гуманітарного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, художньо-естетичного та інших напрямів позашкільної освіти створюють оптимальні організаційно-педагогічні та дидактичні умови для наукових досліджень творчо обдарованих і талановитих дітей [8].

Метою позашкільної освіти відповідно до суспільного замовлення та освітньої політики держави є створення психолого-педагогічних умов для повноцінного творчого, інтелектуального, духовного розвитку особистості; підвищення її мотивації до пізнання і творчості; задоволення освітніх потреб творчої особистості на основі її залучення до свідомої та систематичної творчої діяльності, зокрема пошукової, дослідницької та експериментальної [16].

Для позашкільних навчальних закладів визначальними є такі принципи проведення дослідно-експериментальної роботи:

• — науковість — тісний зв’язок і взаємодія навчального курсу з наукою, що відбувається на основі ознайомлення дітей з об'єктивними науковими фактами, проблемами, закономірностями і забезпечує формування наукового світогляду;
• — активність — активна роль особистості в ході засвоєння знань, умінь та навичок, їх повноцінна та ефективна реалізація на практиці, включення дитини у безперервний процес самотворення;
• — індивідуальний підхід — оптимальні умови для ефективного навчання і практичної творчої діяльності кожної дитини в ході організації фронтальних і групових форм роботи з урахуванням вікових особливостей, системи характерних суспільних зв’язків і стосунків у соціоприродному середовищі;
• — синтез інтелектуальної і практичної діяльності - здобуті вихованцями теоретичні знання трансформуються у внутрішні стимули, підґрунтя для нових можливостей пізнання найрізноманітніших сторін людського буття як свідомої творчої діяльності, що вимагає великих інтелектуальних зусиль і відкриває широкі перспективи для саморозвитку та самовдосконалення;
• — єдність свідомості та поведінки — формування свідомості дитини у процесі її практичної діяльності, основою якої є оволодіння соціальним досвідом поведінки у соціоприродному середовищі і свідоме утвердження себе як непересічної творчої особистості;
• — суб'єкт-суб'єктна взаємодія — рівноправне партнерство, співробітництво та співтворчість між педагогом і вихованцем у процесі навчальної діяльності;
• — оптимальний вибір змісту форм, методів та засобів навчання відповідно до освітніх запитів, інтересів і можливостей вихованців тощо [16].

У процесі управління позашкільним закладом виконуються координаційно-інформаційна, аналітико-узагальнююча, контрольно-коригуюча, психогігієнічна, стимулююча функції. Провідною є функція підвищення рівня професійної майстерності педагога, його кваліфікації, сприяння реалізації прагнення самоосвіти та самовдосконалення. Такий підхід вимагає впровадження інноваційних технологій управління навчально-виховним процесом. Управління позашкільним педагогічним процесом, у якому системотвірним чинником є індивідуальний стиль керівництва, передбачає поєднання елементів творчої, виробничої, комерційної та наукової роботи, виконання керівником таких функцій, як прогностична, консультативна, представницька, менеджерська [8; 28].

Основним змістом роботи адміністрації позашкільного закладу є створення умов для інноваційної діяльності педагогів. Виконання управлінської, організаційної та контрольної функцій адміністративного персоналу забезпечується за рахунок складання циклограм, органайзерів та технологічних карт діяльності заступників директора, керівників структурних підрозділів із визначенням інструментарію дій керівництва. У піктограмі адміністративного контролю за навчально-виховним процесом, що складається на кожний навчальний рік, зазначаються всі питання, що підлягають контролю. Така організаційно-управлінська діяльність сприяє опануванню вихованцями базових допрофесійних знань, забезпеченню їх успішного навчання в інших освітніх структурах. Пріоритетне значення надається:

• * навчанню, що ґрунтується на особистісній зацікавленості учня, його індивідуальних інтересах і здібностях;
• * вільному вибору форм і методів діяльності, що сприяють формуванню мотиваційної сфери, розвитку творчого мислення;
• * формуванню системного мислення, що забезпечує розкриття інтелектуальних здібностей, які є найважливішою складовою професійної культури майбутнього фахівця;
• * реалізації особистісно-гуманного підходу, визнанню гідності, неповторності кожної дитини, форму-ванню в неї позитивної «Я"-концепції;
• * оптимальному поєднанню вивчення гуманітарних, природничих предметів із духовно-практичною діяльністю;
• * оновленню змісту навчання шляхом розробки авторських програм та концепцій структурних підрозділів;
• * використанню нових освітніх технологій (розвивального навчання, співпраці, ігрових, комп’ютерних та мультимедійних технологій, технології проблемного навчання), оптимальному поєднанню традиційних і нетрадиційних форм роботи;
• * розвитку творчої особистості засобами сугестологічної системи, що забезпечують психологічний, дидактичний, естетичний вплив на учнів [15; 28].

Трансформація у сфері управління пов’язана зі зміною всіх аспектів управлінської діяльності (функцій, цілей, суб'єкт-суб'єктних відносин, факторів стимулювання, інформаційних ресурсів тощо). Внутрішні інновації в закладі характеризуються впровадженням педагогічних технологій високого рівня за всіма напрямами діяльності, такими як: управлінська робота, педагогічний процес, науково-методичне забезпечення, організація дозвілля, комерційна діяльність із надання різноманітних послуг, робота з педагогічними кадрами. Саме робота з педагогічними кадрами становить основу для подальших інноваційних процесів, головними причинами гальмування яких є психологічні проблеми: зміна педагогічного менталітету, руйнування педагогічних стереотипів та настанов. Саме розв’язання цієї проблеми стало пріоритетним завданням управління інноваційною діяльністю.

Використання інноваційних технологій гарантує досягнення педагогами бажаного рівня навчання та виховання, його ефективність за умови оптимальних затрат часу, сил і засобів. Саме з цією метою створється інформаційно-аналітичний центр, який займається поповненням банку даних навчальної частини, науково-методичної та психолого-педагогічної служб, структурних підрозділів тощо. Це дозволяє діагностувати та прогнозувати стратегічні дії за основними напрямами роботи закладу, а також здійснювати маркетингові дослідження у сфері надання освітніх та інших послуг. Клас мультимедійних комп’ютерних технологій та discovery-класи із застосуванням smart-карт — все це недалеке майбутнє позашкільного закладу. Аналіз практичної діяльності гуртків, творчих об'єднань позашкільних навчальних закладів різних напрямів дає підстави стверджувати, що навчальний процес у них характеризується елементами пошукової та дослідницької роботи, які стимулюють педагогів-позашкільників до її активного використання з метою поглибленого вивчення програмного матеріалу та урізноманітнення навчальної діяльності вихованців [28].

Підготовка до експерименту здійснюється відповідно до Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності [31] та Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад [30]. У рамках експерименту створюється пакет нормативно-правових документів (статут закладу, концепції розвитку структурних підрозділів, положення про структурні підрозділи, навчальні плани, освітні програми, кваліфікаційні характеристики випускників, правила внутрішнього розпорядку, посадові інструкції, штатний розклад, положення про раду закладу, науково-методичну раду тощо), здійснюється експертне оцінювання програм, визначаються вимоги до методичних матеріалів, інноваційної діяльності.

Рухома система навчально-виховного процесу в закладі дає можливість дитині, молодій людині паралельно навчатися за кількома профільними напрямами, обираючи індивідуальну як за змістом, так і за формою систему підготовки. Тобто дитина може моделювати свій індивідуальний освітній шлях. Державний компонент програмного забезпечення доповнюється регіональним, авторським, що дає змогу виконати соціальне замовлення регіону, батьків.

Кожна з освітніх структур закладу виробляє власні критерії оцінювання знань, умінь, навичок, опанувавши які, випускник практично готовий до здобуття освіти у вищих навчальних закладах, причому часу на підготовку він витрачає значно менше, ніж за інших умов. Навчання в освітніх підрозділах має практично орієнтований, діяльнісний, творчий характер. Учні, навчаючись у підрозділах закладу, частково здійснюють професійну діяльність: беруть участь у концертній діяльності; проходять практику на підприємствах малого й середнього бізнесу; надають послуги установам та фізичним особам через комп’ютерний сервісний центр; здійснюють соціально-практичну діяльність.

Інноваційні психолого-педагогічні підходи, покладені в основу організації навчально-виховного процесу, мають передбачати поєднання рівневої і профільної диференціації, що забезпечує різноманітність форм і видів діяльності педагогів та вихованців. Електронна пошта, Інтернет і єдина комп’ютерна мережа закладу є обов’язковими умовами застосовування інноваційних технологіїй як у навчальному процесі, так і в діяльності закладу за іншими напрямами 28.