Вступ. 
Система освіти Фінляндії

Система освіти Фінляндії.

Основна мета освітньої політики Фінляндії полягає в наданні громадянам рівних можливостей у здобуванні освіти, незалежно від віку, місця проживання, майнового стану, статі або рідної мови.

Дошкільна, молодша шкільна, середня та вища освіта є, у принципі, безкоштовною: навчання, соціальне забезпечення, харчування у школах безоплатні на всіх рівнях, так само як і підручники та навчальні матеріали для початкової та середньої школи. У середній школі транспортування учнів до та від школи також забезпечується навчальним закладом.

Фінська система освіти ставить за мету забезпечення достатньо високого рівня навчальних досягнень та обізнаності всього населення. Принцип довічного навчання — можливість вчитися в будь-якому віці - охоплює всі ступені освіти, з початкового навчання до освіти дорослих. У 1998 році частка витрат суспільства на освіту склала 6,2% валового національного продукту Фінляндії (у середньому по країнах ОЕСР — 5,3%).

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

Проблеми фінської дошкільної освіти постійно знаходяться у фокусі суспільної дискусії, основне питання якої «Як зробити перехід дитини до школи безболісним?».

Фінська шкільна система фактично не має дитячих садків, але дошкільне навчання проводиться у школах і в денних центрах турботи. Дошкільне навчання — це освіта за рік до того, як діти починають ходити в загальноосвітню школу. Мета полягає в тому, щоби підсилити дитячу здатність до навчання.

На практиці дітям викладають нові предмети та прищеплюють нові навички через гру. У Фінляндії існує закон, який вимагає, щоб усі муніципалітети забезпечили безкоштовне дошкільне навчання всім дітям у віці шести років, але участь у такому навчанні є добровільною. Більшість шестирічних дітей тепер відвідують центри денної опіки (дитячі садки) чи невеликі сімейні групи денного піклування у приватних будинках, які працюють за розумну оплату залежно від доходів батьків. Усі шестилітки отримали право на безкоштовне навчання з 2001 року. Кожен місцевий управлінський орган може вирішувати питання організації дошкільного навчання у школах, дитсадках чи приватних будинках згідно з Актом про дитячу денну опіку (1973) або в інших підпорядкованих для цього установах. У 2003 році 98% шестиліток відвідували заклади дошкільної освіти.

Роль дошкільної освіти.

Дошкільна освіта Фінляндії будується на головних суспільних цінностях, які обумовлені в національному законодавстві та міжнародних деклараціях, рекомендаціях або договорах, що прагнуть захистити права людини та життєздатність земної кулі. Роль дошкільної освіти полягає у сприянні розвитку дітей як особистостей та духовно відповідальних членів суспільства, указуючи їм на відповідні вчинки згідно із загальноприйнятими правилами й оцінкою інших людей.

Провідна роль у дошкільній освіті полягає в дитячому зростанні, розвитку та навчальних можливостях, яка підтримує та наставляє фізично, психологічно, соціально, пізнавально й емоційно та попереджує будь-які труднощі, що можуть виникнути. Це дуже важливо для зміцнення дитячого здорового почуття самоповаги за допомогою позитивних навчальних вражень і забезпечує можливості для різних взаємодій з іншими людьми. Дитячий світ вражень повинен збагачуватись, і він має бути знайдений за допомогою нових сфер інтересів. Дошкільна освіта Фінляндії також бере до уваги спеціальні потреби дівчаток і хлопчиків.

Рання дитяча освіта та піклування, дошкільна освіта та базова освіта об'єднані в одне ціле у відповідності до періодів дитячого розвитку.

У досягненні кінцевих цілей вихователем та батьки беруть солідарну відповідальність за постійну співучасть у дошкільній освіті.

Головні цілі та зміст дошкільної освіти.

Мета фінської дошкільної освіти визначається можливостями розвитку та навчальним потенціалом кожної дитини індивідуально, з одного боку, та потребами суспільства, з іншого. Тому серед завдань дошкільної освіти визначаються такі:дитячу позитивну самооцінку необхідно підсилювати, і їх уміння вчитись буде розвиватися. Вони будуть засвоювати базові вміння, знання та можливості з різних сфер навчання у відповідності з їх віком і потребами.

Навчання через гру є дуже важливим, бо:

• — діти будуть учитись розуміти важливість рівноправних груп у навчанні, вони збережуть радість від ентузіазму до навчання та зустрінуть нові навчальні проблеми сміливо і творчо;
• — діти вчитимуться, як розмірковувати над тим, що є погано, а що ні. Їх дії як відповідальних членів суспільства будуть підсилюватись. Вони будуть дотримуватись, правил співіснування та передавати їх іншим, засвоять норми суспільства і зрозуміють їх важливість як частини щоденного життя, навчаться контролювати себе краще та боротися зі щоденними ситуаціями, розуміти рівність і сприймати різноманітність людей. Вони навчаться, як зберігати здоров’я та достаток у відповідності з їх віком;
• — дитяча мовознавча та культурна особистість, їх можливості виражати себе по-різному повинні підсилюватись і розвиватись. Вони ознайомлюватимуться з різними формами мистецтва, місцевими та загальнокультурними традиціями;
• — діти повинні цікавитися природою та залежністю людини від неї, бути відповідальними за природу та створене людьми середовище.

Дошкільна освіта у Фінляндії базується на інтеграції. Зміст інтегративної освіти забезпечується темами, пов’язаними зі сферою дитячого життя, з одного боку, та змісту дитячих поглядів на світ, з іншого. Цілі інтегративної освіти сумісно договірні та визнані суспільством, у якому живуть діти.

Різноманітність інтеграції можна побачити в тім, що у плануванні беруться до уваги різні галузі знань і розглядаються як частина обраної теми. Вибір тематичних модулів має за мету залучення дітей до планування занять.

Оброблення досвіду та інформації у взаємодії з дорослими та дітьми в різних напрямах формує провідну складову навчання. Діючі методи визначаються завданнями та результатами освіти. Інше використання методів роботи передбачає отримання різного досвіду і навичок із предметів. Через зміст галузей знань у дошкільній освіті діти розширюють свій кругозір і розкриваються як особистості. Поділ дошкільної освіти на предмети скеровується вчителем.

Реалізація дошкільної освіти.

Навчання в дошкільній освіті Фінляндії є активним і цільовим процесом, який базується на структурі попередньо набутих знань, і постійно залучає дітей до вирішення проблем. Таким чином, знання не можуть бути прямо передані дітям через навчання, але самі вихованці можуть породжувати нові ідеї на базі раніше засвоєних і нової інформації. Навчання здійснюється через взаємодію між навчальним матеріалом, раніше сформованими знаннями та міркуваннями. Діти працюють як фронтально, так і у групах, що надає можливості для розвитку їхнього мислення й уяви.

Виховне середовище.

Виховне середовище в дошкільній освіті спирається на фізичне, психологічне, соціальне, пізнавальне та емоційне оточення, у якому ця діяльність здійснюється. Невід'ємні фактори виховного середовища включають взаємодію між вихователем і дитиною, між вихованцями, а також різні функціональні методи та навчальні завдання.

Виховне середовище стимулює дитячу допитливість, інтерес і навчальну мотивацію та сприяє їх активності. Це основа дитячого зростання й уміння давати оцінку своїм власним діям, що забезпечується можливостями грати, іншими діяльностями та гармонічними видами діяльності.

Домінуюча атмосфера у виховному середовищі повинна бути веселою, відкритою та повільною. Інструменти та робочі матеріали допомагають дитині стати членом сучасного інформаційного суспільства. Виховне середовище має бути здоровим і в різних напрямах допомагати дитячій безпеці та надійності.

У спільній роботі з батьками, та дітьми вихователь планує, забезпечує й визначає такі види діяльності, які ведуть до розвитку дитячих емоцій, умінь і знань, і розширює інтереси дитини.

Методи роботи.

Учитель спрямовує дітей на усвідомлення їх навчання й розуміння того, що вони самі можуть впливати на власний успіх у навчанні, а також залучає до експериментів, досліджень, активної співучасті у розв’язанні проблем у взаємодії з дорослими та іншими дітьми. Відправною точкою дитячих досліджень є явища та події, які близько пов’язані із середовищем життя дітей та з їх набутим досвідом. Діти тренуються розмірковувати над причиною взаємозв'язків і робити висновки. Діяльність вихованців має бути цілеспрямованою та стимулюючою.

Робота в дошкільній освіті базується на ігровій діяльності, яка відбувається відповідно до рівня розвитку кожної дитини, що також стимулює лінгвістичні здібності в дітей, їх потенціал до вивчення нового. Діяльність включає дитячі потреби, відбувається через гру й уяву. Суттєві методи роботи комбінуються з різними гуманітарними предметами, дитячим досвідом і набутими знаннями.

Основні предмети:

Мова.

Дошкільна освіта Фінляндії спрямована на розвиток дитячого мислення, комунікабельності, емоційності та взаємодії навичок за допомогою мови. Таким чином зміцнюються дитяче емоційне життя, творчість і самоповага.

Дітей заохочують і направляють для того, щоб дати їм можливість поступово зростати серед активних слухачів і мовців у різних щоденних комунікативних і навчальних ситуаціях. Діти починають звикати вести бесіди, обговорювати свої почуття, надії, думки та висловлювати свої спостереження усно. Вони стають добрими слухачами та оповідачами. Як члени груп, вихованці звикають слухати мову дітей і дорослих, беруть участь у бесіді та чекають своєї там, де необхідно.

Дітям читають і розповідають казки, розповіді, вірші, оповідання для того, щоб надати їм можливість насолодитись тим, що вони чують та отримують для роздумів. Вони починають розуміти значення того, що читають, навчаються ставити запитання, робити висновки й оцінювати те, що почули.

Природничі науки.

Вивчення природного навколишнього середовища допомагає дітям зрозуміти оточуючий світ, підтримувати розвиток процесів мислення та навчання, консолідувати засновані на досвіді емоційні стосунки із природою, іншими видами оточення. Природнича освіта в дошкільному навчанні покликана формувати в дітей уміння розуміти та розрізняти природне середовище і середовище, створене людиною, різних людей, їх культури, усвідомлювати наслідки їх особистих дій у найближчому оточенні. Діти навчаються безпосередньо використовувати біологічну розмаїтість і красу навколишнього середовища у своїх учинках, піклуються про оточуючий світ.

Передумовою для розвитку сприятливих стосунків дитини з навколишнім середовищем є те, що вихованці сприймають це середовище як безпечне та цікаве місце для дослідження та гри. Надбання знань у сфері природного середовища базується на проблемно-орієнтованому підході, який бере свої витоки в подіях, фактах і феноменах, пов’язаних із навколишнім світом.

Хоча навчання займає певне місце в соціальній взаємодії з іншими дітьми, кожна дитина бере активну участь у отриманні інформації та будує своє особисте розуміння через різні значення. Дітей підтримують у формуванні запитань та отриманні відповідей на них. Через спостереження та почуття вони сприймають інформацію про навколишній світ, використовують різні допоміжні засоби, приладдя та вимірювальні прилади. Вихованці також навчаються описувати, порівнювати, класифікувати, відбирати інформацію і результати, отримані шляхом спостереження та вимірювання. На їх основі учні навчаються формувати загальні уявлення, робити висновки та знаходити пояснення. Вони тренуються записувати спостереження та результати, а також представляють їх через малювання, розповіді або драматизацію. Теми або проблемні питання обираються з таких галузей природничих наук: люди та їх взаємовідносини з навколишнім світом, організми та їх природне середовище, Земля та Всесвіт, субстанції та матеріали в оточуючому середовищі, збереження енергії.

Розвиток загальних уявлень і вивчення природничих наук плануються у формі інтегрованих тем або питань, наближених до сфери дитячого життя. Проте теми обираються таким чином, щоби забезпечити дитині можливість будувати її власне бачення світу й отримувати навчальні компетентності, що сприяють розвитку розуміння процесів життєдіяльності.

Здоров’я.

Дошкільне виховання Фінляндії підтримує засади фізичного, психологічного, соціального здоров’я та розвитку дитини. Дітям необхідно допомагати бути свідомими у стосунках з іншими людьми та навколишнім світом шляхом забезпечення їх позитивним досвідом. Дитяча здатність розуміти та брати відповідальність за власне здоров’я та безпеку формується у природних щоденних ситуаціях. Учнів виховують так, щоби вони зростали та розвивались безпечно в безпосередньому середовищі. Таким чином, воно зорієнтоване на піклування про власне здоров’я та щоденну особисту гігієну. У дітей виробляються звички споживання здорової їжі, формуються правила поведінки за столом. Отже, кожна дитина у своєму вихованні спрямовується на позитивні, емоційно здорові стосунки з людьми з уникненням насильства. Розвиток дітей підтримується забезпеченням гармонійного балансу між роботою та відпочинком.

Фізичний розвиток.

Для збалансованого росту, розвитку та здоров’я дитини необхідні різноманітні фізичні вправи. Фізичний стан, контроль рухів і основні рухові навички тренуються через вправи й ігри, що відбуваються у повсякденній діяльності. Крім фізичних вправ діти забезпечуються можливостями для самомотивації фізичної діяльності та гри. Їх підтримують незалежно або у групах, допомагають зрозуміти важливість впливу фізичних вправ на добре самопочуття та здоров’я людини.

Мистецтво та культура.

У дошкільному навчанні музична та мистецька діяльність формує значну частину дитячого емоційного, практичного та когнітивного розвитку. Дитяча творчість, уява та самовираження розвивається через малювання, музику, виконання поробок, театр, танці та рухи. Вихованцям надаються можливості участі в театралізації та обговоренні свого артистичного досвіду. У дослідницькій та експериментальній театральній діяльності або у грі діти знаходять інформацію про себе та феномени навколишнього світу.

Таким чином, вони забезпечуються підтримкою їх артистичної діяльності, що сприяє розвитку чутливості, сприйняття та просторової орієнтації. Дитячі пізнавальні процеси стають глибшими, розвиваються мислення та навички вирішення проблем. Дітям надається можливість самопізнання завдяки засобам спілкування та практики в його використанні. Педагоги розглядають із вихованцями предмети живопису, обговорюють їх смислове наповнення та візуальне вираження. Також дітей заохочують висловлювати свої думки словами та шляхом драматизації, через наголос і тембр голосу, вирази, жести та рухи тіла. Підтримується зміцнення дитячої національної приналежності, розуміння культурної спадщини. Дітям допомагають оцінювати та зберігати естетичні, культурні цінності природного та створеного людиною світу, матеріального середовища.

Підтримка дошкільної освіти.

Загальна підтримка дошкільної освіти відбувається завдяки співробітництву з батьками або опікунами, які несуть відповідальність за початкову освіту їх дітей. З точки зору дитячого задоволення, зростання та навчання, важливо будувати відносини, що засновані на довірі між персоналом дошкільної установи та батьками або опікунами.

Планування діяльності.

На початковому етапі дошкільного навчання вихователь складає план розвитку партнерства з батьками, а також за участю дитини. Мета такого плану — гарантувати вихованцю найкращі можливості зростання та навчання. План дитячого дошкільного навчання складається окремо для кожної дитини або спільно для групи. Він акцентує увагу на факторах, необхідних для індивідуального розвитку (особливості дитячого зростання, тенденції розвитку та дитячі проблеми).

Оцінювання.

Оцінювання в дошкільній освіті базується на досягненні загальних цілей дошкільного виховання та індивідуальних потреб дитини. Воно здійснюється довготривало у взаємодії між вихователем і дитиною під час навчального процесу. Зворотний зв’язок забезпечується в постійних дискусіях між вихователями та батьками і, можливо, з дитиною. Педагог підтримує дитячу самооцінку, всебічно та ґрунтовно розвиває уявлення дитини, аналізує її власну роботу. Оцінювання ґрунтується скоріше на прогресі дитячого розвитку та навчання, ніж на простому досягненні мети. У кінці навчання дитина може отримати свідоцтво або сертифікат, що доповнюється описом виховного процесу.

Дошкільна освіта для дітей з особливими потребами.

Спеціальної підтримки в дошкільному вихованні потребують діти із захворюваннями, непрацездатністю й обмеженими функціональними можливостями. Також право на спеціальну підтримку мають діти з факторами ризику, ті, які потребують психологічної або соціальної допомоги. Крім того, така підтримка надається дітям, які навчаються вже тривалий час або якщо їх базове навчання було продовжене на один рік. Спеціальна підтримка включає необхідні заходи з виявлення та попередження труднощів у процесі навчання та реабілітації.

Фізичне та навчальне середовище, необхідні інститути підтримки організовані так, щоби давати можливість дітям брати участь у груповій діяльності настільки активно, наскільки це можливо.

Стратегії педагогічної роботи погоджують із родиною дитини, що, у свою чергу, сприяє фізичному, пізнавальному й емоційному розвитку.

Першочерговим завданням стає підтримка формування позитивного уявлення про себе, здорової самооцінки та гарантії рівноправного членства у групі. Робота в дошкільному закладі ґрунтується на ігрових формах навчання, спрямована на прискорення мовного розвитку, на вдосконалення здібностей до пізнання нового, а також попередження труднощів у навчальному процесі.

План дошкільної освіти для дітей з особливими потребами складається для кожної дитини разом із батьками або опікунами та компетентними спеціалістами. Він містить у собі перелік провідних напрямів розвитку дитини, оцінку дитячих здобутків і фіксацію певних факторів ризику та проблем, пов’язаних із навчанням. Такий план відображає оцінку та моніторинг навчального процесу, зміну потреб у дитячому навчальному середовищі, декларує участь і підтримку спеціальних соціальних служб із покращення культурно-побутових умов. Плани для дітей з особливими потребами складаються у формі персональної програми, що передбачає певну організацію навчання, яке організовується головним чином у групах, у команді або в індивідуальному форматі. Перехід дитини з особливими потребами до загального навчання здійснюється у співробітництві між педагогічним персоналом і батьками або іншими опікунами.

Педагогічна система та принципи.

Дошкільна освіта Фінляндії базується на різноманітних педагогічних рішеннях, у яких передусім наголошується на розвиток мови, мистецтва та практичних умінь. дошкільної освіти Включаються іноземномовна освіта та мовне занурення, як, наприклад, у педагогіці Монтессорі чи Штейнера. Батьків забезпечують достатньою інформацією про діючу філософію та завдання освіти, серед яких забезпечення дитячого інтересу до вивчення мови; розвиток здібностей дітей до функціонування в мовному середовищі.

У тих групах, де є діти з різними мовними можливостями, лінгвістичні цілі відрізняються, їх досягнення підтримуються згідно зі змінами програми. Чим ширше вживання іншої мови, тим більше висувається вимог до середовища, в якому дитина навчається та виховується.

Порядок опрацювання програми.

Основний навчальний курс є правовою нормою, що діє як національний гарант для опрацювання програми. Місцева програма визначає цілі та містить певні положення з основної програми, яка формує головні засади для створення функціональних модулів.

Таким чином, навчальний курс описує завдання основної програми і, як доповнення, бере притаманні характеристики місцевого врядування та рішення, що стосуються дітей та освіти.

Навчальний курс може розписуватись для кожної місцевості, території, ясел чи школи таким чином, як буде вирішено освітньою установою.