Оцінка науково-педагогічного продукту у рамках витратного підходу (виявлення витрат на створення науково-педагогічного продукту, складання калькуляцій і кошторису витрат, визначення зносу кінцевої вартості)

Таблиця 4.5 Калькуляція матеріальних і прирівняних до них витрат при створенні об'єкту інтелектуальної власності (ОІВ).

Таблиця 4.6 Калькуляція витрат на амортизацію основних засобів.

Таблиця 4.7 Калькуляція витрат на оплату праці при створенні об'єкта інтелектуальної власності.

Виконаємо виявлення ефективного терміну використання науково-педагогічного продукту, прогноз грошових потоків на основі аналізу ринку і собівартості створення науково-педагогічного продукту, виявлення дисконтної ставки і ставки роялті, дисконтування грошових потоків, виявлення ринкової вартості у рамках доходного підходу і економічної доцільності створення науково-педагогічного продукту.

Таблиця 4.8 Визначення вартості ОІВ по витратному підходу.

Таблиця 4.9 Компенсація за ризик приймається у наступних розмірах.

Таблиця 4.10 Якісне значення ризику розподіляється в такий спосіб наступним образом.

Висновки до розділу 4.

Оцінюючи конкурентоспроможність розробленого науково-педагогічного продукту — методика активізації самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів у процесі вивчення навчальної дисципліни «Інформатика і комп’ютерна техніка», ми отримали оцінку 3,55 бали, що відповідає середньому рівню конкурентоспроможності.

Методичні матеріали, які є в основі магістерської роботи, обґрунтовані і мають доцільність.

Розроблена оціночна модель рівня конкурентоспроможності, дозволяє кількісно оцінити привабливість науково-педагогічного продукту для потенційного користувача.

Висновки Проблема формування та вдосконалення самостійної навчальної діяльності студентів стає все більш актуальною. Особливо це стосується підготовки вчителя, який завжди має бути духовно багатим, ерудованим, мати глибокі професійні знання, творчо працювати.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що питання самостійного добування знань студентів почали досліджуватися ще з середини XX ст. Цю проблему вивчали радянські, вітчизняні та російські педагоги і психологи: Л. Виготський, П. Гальперин, Є. Кабанова-Меллер, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, С. Рубінштейн та ін.

Нами уточнено поняття позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів у процесі вивчення «Інформатики і комп’ютерної техніки», яка виступає як специфічний педагогічний засіб організації та управління засвоєнням змісту педагогічної освіти і напрацювання надзвичайно важливих знань, умінь і навичок до здійснення усіх видів навчальної діяльності особисто студентом.

Відповідно до теми, мети та завдань дипломної роботи було систематизовано та узагальнено теоретичні основи складника педагогічного процесу, який досліджується, вибудовано та обґрунтовано його структуру, основними елементами якого виступають закономірності, принципи та підходи, компоненти (цільовий, змістовний, операційно-діяльнісний, оціночно-результативний), які визначаються форми, методи та засоби позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів. Основними підходами вважаємо системно-діяльнісний та суб'єкт-суб'єктний, а основними результуючими елементами — знання, уміння та навички самостійної навчальної діяльності студентів.

У ході дослідження класифіковані та схарактеризовані різні види позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів (індивідуальні, колективні та ін.), основні педагогічні вимоги і настанови до їх здійснення.

Здійснено огляд практики організації позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення інформаційно-комп'ютерних навчальних дисциплін на сучасному етапі та у діяльності Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди.

Для вивчення стану досліджуваної проблеми у сучасних умовах студентів майбутніх педагогів у вивченні дисципліни «Інформатика та комп’ютерна техніка» було проведено аналіз роботи педагогічного колективу Харківського національного педагогічного університету щодо впровадження методів позааудиторної самостійної діяльності. Виявлено, що в університеті ведеться активна систематична робота з метою впровадження методів, прийомів та засобів самостійної навчальної діяльності студентів майбутніх педагогів.

З метою встановлення стану цього процесу нами введені та обґрунтовані критерії та показники організації позааудиторної самостійної роботи до вивчення дисципліни «Інформатика та комп’ютерна техніка», серед яких: наявність інтересу до інформатики і комп’ютерної техніки та конкретної мети щодо отримання обраної професії; рівень знань, і практичних умінь щодо здійснення самостійного навчання та ін.

Виявлено, що в університеті ведеться активна й систематична робота з метою впровадження методів, прийомів та засобів самостійної навчальної діяльності студентів майбутніх педагогів, але є й ряд недоліків: у створенні мотиваційно-цільової та стимулювальної основи самостійної роботи студентів; несформованість у певної частини студентів умінь та навичок самостійного навчання, у т. ч. й таких, які виробляються у процесі вивчення дисципліни «Інформатика і комп’ютерна техніка»; слабке уявлення студентів про методологічну базу самостійної навчальної діяльності, насамперед, спрощене ставлення до комп’ютерних засобів лише як до джерел інформації, а до інформації, яка отримується за допомогою комп’ютерів, Інтернет — некритичне, не творче; несистематична самостійна робота студентів, відведення для неї недостатньо часу або використання малопродуктивного періоду доби та ін.

Досліджені теоретичні та емпіричні дані, виявлені недоліки були враховані нами у процесі розробки методики активізації самостійній позааудиторної навчальної діяльності студентів при вивченні дисципліни «Інформатика та комп’ютерна техніка». Методика має теоретичне обґрунтування. На основі системно-діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного та інших наукових підходів спроектовані цілі, завдання, форми, методи, засоби її реалізації. Особливості розробленої методики — поєднання знань студентів про можливості власного самовдосконалення з використанням комп’ютерних методів та засобів, націлених на формування базових самонавчальних умінь і навичок, та активних методів (кейс-метод та ін.), спрямованих та формування творчого досвіду студентів.

Ефективність даної методики та правильність висунутої дослідженням гіпотези була експериментально перевірена на базі Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Педагогічний експеримент підтвердив дієвість часткового впровадження розробленої методики при встановленні динаміки зростання рівня сформованості вмінь студентів опрацьовувати інформацію, аналізувати, систематизувати й узагальнювати навчальну інформацію за допомогою комп’ютерних методів і засобів.

Для оптимального використання методики активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів у процесі вивчення «Інформатики і комп’ютерної техніки» нами були створені рекомендації стосовно її впровадження у діяльність вищих навчальних закладів. Розроблена нами методика може бути застосована викладачами, науково-педагогічними працівниками, студентами вищих навчальних закладів при вивченні інших дисциплін, у методичній та науково-пошуковій діяльності.

Разом з тим, були виявлені й недоліки даної методики, над усуненням яких необхідно працювати у напрямку розробки технології впровадження означеної методики в організацію позааудиторної навчальної діяльності студентів, зміцнення матеріально-технічної та методичної бази позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів тощо.