Вступ. 
Вплив тривалої терапії статинами на функціональний стан печінки у хворих на ішемічну хворобу серця

Призначення гіполіпідемічних засобів є одним із найважливіших аспектів лікування хворих на ІХС. Ефективність гіполіпідемічних засобів статинів, зумовлена як ліпідними, так і неліпідними (плеотропними) ефектами, які пов’язані з нормалізацією функції ендотелію, гальмуванням проліферації гладеньком’язових клітин судин, впливом на апоптоз, протизапальною, антитромботичною і антиоксидантною активністю препаратів, стабілізацією атероматозних бляшок [3].

Терапія статинами в цілому характеризується достатньо високою безпечністю і доброю переносимістю. Проявом побічної дії статинів є підвищення рівня печінкових трансаміназ та розвиток міопатії [6]. Гепатотоксичність стан, що супроводжується підвищенням рівня печінкових трансаміназ часто безсимптомним, іноді з появою відповідної клінічної симптоматики, реєструвалася з частотою 1−2%. Встановлено, що статини можуть викликати дозозалежне відхилення активності печінкових ферментів із трикратним підвищенням верхньої межі норми печінкових трансаміназ при використанні високих доз [1, 7]. Перед початком та впродовж терапії рекомендовано моніторувати лабораторні показники, зокрема рівень активності печінкових ферментів і креатинкінази. Підвищення активності печінкових ферментів більше ніж у три рази, а креатинкінази більше ніж у 10 разів, порівняно з верхньою межею норми, потребує негайного припинення терапії статинами, відповідних медичних заходів та контролю лабораторних показників до їх нормалізації [4, 8].

Статини метаболізуються за участю системи печінкових цитохромів Р-450. У зв’язку з цим, лікарські засоби (аміодарон, верапаміл, лідокаїн, терфенадин, лоратадин, діазепам, барбітурати, рифампіцин та ін.) і навіть деякі харчові продукти (грейпфрутовий сік), які чинять вплив на активність печінкових цитохромів, можуть значною мірою модифікувати властивості статинів, що необхідно брати до уваги, призначаючи багатокомпонентну терапію. Проблема медикаментозного ураження печінки може бути зумовлена генетичними факторами, зокрема, поліморфізмом генів цитохрому Р-450. Більшість генетичних варіантів трапляється в популяції з незначною частотою [2, 9].

Дискусійним залишається вплив тривалої ліпідознижувальної терапії на інші показники функціонального стану печінки у хворих, які вживають статини [5].