Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Substanbirem. 
Граматичні категорії іменника. 
Значення відмінків в латинські мові

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника — назви роду: Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення… Читати ще >

Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Методрозробка практичного заняття з латинської мови.

І. Тема практичного заняття.

а) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom, i gen i Pl. Вживання іменників І відміни з прийменниками in, cum, ex. Неузгоджене означення.

б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.

ІІ. Мета практичного заняття.

а) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни, правильно перекладати медичні терміни, всклад яких входять іменники даної відміни, вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову.

б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas найвище благо медицини — здоров’я. Провести бесіду про те, що для кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим.

в) Професійне спрямування заняття.

Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти, в склад яких входять іменники І відміни.

ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.

№ п/п.

Основні учбові елементи.

Рівень засвоєння.

Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни.

Навчити студентів відмінювати іменники І відміни.

Виробити навики правильно перекладати мед. терміни, в склад яких входять іменники І відміни.

Засвоїти лексичний мінімум до І відміни.

IV. Методичні рекомендації студентам.

V. План і організаційна структура практичного заняття.

№ п/п.

Етапи і основні питання заняття.

хв.

Оснащу.

уроку.

Рівень засв.

Кількість оп.студ.

І.

Оргмомент.

Кабінет лат.мови.

ІІ.

Перевірка дом.завдання.

а) перевірка лексично-граматичних структур

1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir.

конспект.

2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi.

Підручник таблиці.

б) читання і переклад вправи № 3, ІІ.

Підручник ст. 56, 86.

в) переклад рецептів.

Підручник ст. 57, ст. 87.

2) текстовий контроль.

карточки.

ІІІ.

Подача нового матеріалу.

1. Пояснення нового матеріалу.

2. Роботи над новою лексикою І відміни.

Табл.

3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами.

IV.

Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд. матеріалом).

Карточки, підручник.

V.

Підведення підсумків.

VI. Подача нового матеріалу.

І. Підготовчий етап.

  1. 1.Повторити вживання стандартних рецептурних формул.

  2. 2.Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни. Declinatio I. Неузгоджене означення.

  3. 3.Опрацювання лексики І відміни.

  4. 4.Опрацювання рецептурної лексики.

  5. 5.Завдання для контролю вихідного рівня.

№ п/п.

Питання.

Еталон відповіді.

Рівень засв.

1.

Як визначається відміна іменників?

1. Відміна іменників визначається за закінченням родового відмінка однини.

Ів. — ае, ІІІв. — i, ІІis, IV-us, V-ei.

Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках?

2. Nom. sing — a.

gen. sing — al.

Назвати винятки щодо іменників І відміни.

3. Іменники чоловічого роду з закінченням — а зі значенням професії.

collega, al, m.

poeta, ae, m.

pkarmacopola, ae, m.

oculista, ae, m.

Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями.

4. aqua mentral — м’ятна вода.

columna vertebrarum — хребетний стовп.

massa pilularum — пілюльна маса.

tinctura Belladonnal настойка красавки.

Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f.

5. N. mixtural.

g. mixturarum.

D. mixturis.

Acc. misturas.

Abl. mixturis.

ІІ. Основний етап.

а) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни б) Переклад лат. речень, рецептів.

VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.

№ п/п.

Питання.

Еталон відповіді.

Рівень засв.

Перекласти а) перелом ключиці.

б) настойка валер’янки в) приготуй мікстуру.

а) fractura claviculae.

б) tinctura Valerianae.

в) Prepara mixturam.

Провідміняти у Sing. Costa, al, f.

2. N. costa.

g. costae.

D. costae.

Ase. costam.

Abl. costa.

V. Пояснення домашнього завдання:

1) И. Я. Козовик, Р. И. Малец. Учебник лат. языка § 9-§ 12- § 22-§ 24. Впр. VI стор. 48, впр. VII, стор.48.

2) Є.М. Шевченко. Лат. мова і основи мед. термінології. § 29-§ 37.

Методичні вказівки для студентів по темі:

Перша відміна іменників. Неузгоджене означення.

Рекомендована література:

И.А. Козовик, Р. И. Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г.

Теорія: § 9, § 10, § 11, § 12- § 22, § 23, § 24.

Вправи: ст.27- ст.47−48.

Лат. прислів'я: ст. 48.

Є.М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р.

Теорія: § 29, § 33, § 34, § 35- § 36.

Вправи: § 31, § 38.

Лат. прислів'я: ст. 28.

Контрольні питання.

  1. 1.Назвати основні ознаки іменників в лат. мові?

  2. 2.Як змінюються іменники?

  3. 3.Як визначається основа іменників?

  4. 4.Які іменники належать до І відміни?

  5. 5.Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників: verfebra, as, fguffa, ae, fscatula, as, f?

  6. 6.Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela, ae, faqua, ae, flingua, ae, fmamma, ae, f?

Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни.

1. aqua, ae, f hydor, hydr — вода.

2. cellula, ae, f cytos, cyt — клітина.

3. cornea, ae, f keras, kerat — рогівка.

4. femina, ae, f dyne, dynaec — жінка.

5. glandula, ae, f aden, aden — залоза.

6. lingua, ae, f glossa, gloss — язик.

7. mamma, ae, f mas tos, mast — молочна залоза.

8. medulla, ae, f myelos, myel — кістковий мозок.

9. urina, ae, f uron, ur — сеча.

10. vena, ae, f phleps, phleb — вена.

11. vertebra, ae, f spondyl, spondyl — хребець.

12. tela, ae, f his tos, hist — тканина.

Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl., вживання інших відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни. Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову.

Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника — назви роду:

m (genus masculinum).

f (genus femininum).

n (genus neutrum).

Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput (голова) в лат. мові - с.р., в укр. мові - ж.р.

N.B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого роду, назви місяців і річок — чоловічого роду.

Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині (numerus pluralis).

У лат. мові є 6 відмінків (Casus):

Nominabivus (Nov.) хто? що?

Genibivus (Gen.) кого? чого?

Dabivus (Dab.) кому? чому?

Accusativus (Ace.) кого? що? куди?

Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?

Vocabivus (Voc.) клична форма У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках: повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f — ребро apex, icis, m — верхівка facies, ei, f — лице.

Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його родового відмінка.

Відміна.

Genet. sing.

Рід.

Приклади.

І.

— ae ;

f.

cjsta, ae, f — ребро.

ІІ.

— і;

m, n.

musculus, m — мяз.

snpusum, i, n — настій.

ІІІ.

— is;

m, f, n.

apex, icis, m — верхівка.

pars, rtis, f — частина.

os, ossis, n — кістка.

IV.

— us;

m, n.

рrocessus, us, mвідросток.

cornu, us, n — ріг.

V.

— ei;

f.

facies, ei, f — лице.

Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:

Incisura, ae, f — вирізка.

facies, ei, f — лице.

pulmo, onis, m — легеня.

ala, ae, f — крило.

Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ в. — частина основи: homo, inis, m — людина (основа homin).

radix, icis, f — корінь (основа radic).

Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінченняis-, наприклад: musculus, I, m — muscul;

apex, ieis, m — apic.

corpus, oris, n — corpor ;

До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing закінчуються наа, а в Gen. Sing приймають закінчення ае.

Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f.

vena, ae, f angina, ae, f.

gutta, ae, f fractura, ae, f.

Відмінкові закінчення.

Sing.

Pl.

Nom.

a.

ae.

Gen.

ae.

arum.

Dat.

ae.

is.

Ace.

am.

as.

Abl.

a.

is.

Voc.

a.

ae.

Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань.

До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченнямазі значенням професії: oculista, ae, m — окуліст.

pharmacopola, ae, m — аптекар

poeta, ae, m — поет.

collega, ae, m — друг.

agricola, ae, m — селянин.

pharmacenta, ae, m — фармацевт Грецькі іменники І відміни За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду, як у Наз. відм.одн. закінчуються нае-, в Gen. Sing — es, Abl. Sing — e, а також іменники чоловічого роду наеs-, Genае. В Abl. Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються наеn-.

Іменники жіночого роду грецького походження.

aloe, es, f — алое.

diastole, es, f — розширення серця.

dyspnoe, es, f — задишка.

haemoptoe, es, f — кровохаркання.

phlegmone, es, f — флегмона.

rhaphe, es, f — шов.

systole, es, f — скорочення серця.

Іменники чоловічого роду гр. походження.

diabetes, ae, m — діабет.

ascites, ae, m — асцит, черевна водянка Відмінювання.

Sing.

Pf.

f.

m.

f.

m.

Nom.

systole.

ascites.

systolae.

ascitae.

Gen.

systoles.

ascitae.

systolarym.

ascitarum.

Dat.

systolae.

asciyae.

systolis.

ascitis.

Ace.

systolen.

asciten.

systolas.

ascitas.

Abl.

systole.

ascite.

systolis.

ascitis.

Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:

Acc. і Abl. Наприклад:

per — через (Асс.) per horam — протягом години.

ex — із (Abl.) ex agua — з води Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання.

куди? — Асс. sub linguam (під язик) де? — Abl. in agua (у воді).

Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.

cum з (ким? чим?) вживається Abl.

cum collega (з товаришем).

Acc.

Abl.

аd — до, при в, для соntra — прото.

inter — між.

infra — під, нижче.

untra — всередині.

per — через.

post — після.

super, supra — над, понад.

ante — перед, до.

а (перед приг.) — від.

ab (перед гол. ih) — від.

e — (перед.пригл.) — з (кого, чого).

ex — (перд гол. ih) — з (кого, чого).

de — про, за.

cum — з.

sine — без.

pro — для, за.

Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметникамидієприслівниками) та неузгоджені.

Неузгоджене означення вираж. імен у Род. відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae — гребінь ребра.

tinctura valerianae — настойка валеріани.

auqa menthae — м’ятна вода Неузгоджене означення можна перекладати укр. мовою іменником або прикметником.

При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення, відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.) не змінюється.

massa pilularum.

massae pilularum.

massae pilularum.

massam pilularum.

Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів.

massa pilularum пілюльна маса.

oleum olivarum оливкове масло Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента або лікарського засобу, пишеться з великої літери.

Tabuletta Bromcamphorae.

Рекомендована література:

  1. 1.М. М. За калюжний, А. В. Янков, В. В. Чогал. Лат. мова і основи медичної термінології. — Т., 1999 р. § 17-§ 19- § 30-§ 38.

  2. 2.И. А. Козовик, Р. И. Малец. Учебник лат.языка. — К., 1988 г. § 9-§ 12- § 22-§ 26.

  3. 3.Є.М.Шевченко. Лат. мова і основи мед. термінології. — К., 1999 р. § 28-§ 29- § 33-§ 36.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою