Substanbirem.
Граматичні категорії іменника.
Значення відмінків в латинські мові
Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника — назви роду: Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення… Читати ще >
Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Методрозробка практичного заняття з латинської мови.
І. Тема практичного заняття.
а) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom, i gen i Pl. Вживання іменників І відміни з прийменниками in, cum, ex. Неузгоджене означення.
б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.
ІІ. Мета практичного заняття.
а) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни, правильно перекладати медичні терміни, всклад яких входять іменники даної відміни, вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову.
б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas найвище благо медицини — здоров’я. Провести бесіду про те, що для кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим.
в) Професійне спрямування заняття.
Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти, в склад яких входять іменники І відміни.
ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.
№ п/п. | Основні учбові елементи. | Рівень засвоєння. |
Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни. | ||
Навчити студентів відмінювати іменники І відміни. | ||
Виробити навики правильно перекладати мед. терміни, в склад яких входять іменники І відміни. | ||
Засвоїти лексичний мінімум до І відміни. |
IV. Методичні рекомендації студентам.
V. План і організаційна структура практичного заняття.
№ п/п. | Етапи і основні питання заняття. | хв. | Оснащу. уроку. | Рівень засв. | Кількість оп.студ. |
І. | Оргмомент. | Кабінет лат.мови. | |||
ІІ. | Перевірка дом.завдання. | ||||
а) перевірка лексично-граматичних структур | |||||
1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir. | конспект. | ||||
2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi. | Підручник таблиці. | ||||
б) читання і переклад вправи № 3, ІІ. | Підручник ст. 56, 86. | ||||
в) переклад рецептів. | Підручник ст. 57, ст. 87. | ||||
2) текстовий контроль. | карточки. | ||||
ІІІ. | Подача нового матеріалу. | ||||
1. Пояснення нового матеріалу. | |||||
2. Роботи над новою лексикою І відміни. | Табл. | ||||
3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами. | |||||
IV. | Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд. матеріалом). | Карточки, підручник. | |||
V. | Підведення підсумків. |
VI. Подача нового матеріалу.
І. Підготовчий етап.
1.Повторити вживання стандартних рецептурних формул.
2.Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни. Declinatio I. Неузгоджене означення.
3.Опрацювання лексики І відміни.
4.Опрацювання рецептурної лексики.
5.Завдання для контролю вихідного рівня.
№ п/п. | Питання. | Еталон відповіді. | Рівень засв. |
1. | Як визначається відміна іменників? | 1. Відміна іменників визначається за закінченням родового відмінка однини. Ів. — ае, ІІІв. — i, ІІis, IV-us, V-ei. | |
Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках? | 2. Nom. sing — a. gen. sing — al. | ||
Назвати винятки щодо іменників І відміни. | 3. Іменники чоловічого роду з закінченням — а зі значенням професії. collega, al, m. poeta, ae, m. pkarmacopola, ae, m. oculista, ae, m. | ||
Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями. | 4. aqua mentral — м’ятна вода. columna vertebrarum — хребетний стовп. massa pilularum — пілюльна маса. tinctura Belladonnal настойка красавки. | ||
Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f. | 5. N. mixtural. g. mixturarum. D. mixturis. Acc. misturas. Abl. mixturis. |
ІІ. Основний етап.
а) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни б) Переклад лат. речень, рецептів.
VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.
№ п/п. | Питання. | Еталон відповіді. | Рівень засв. |
Перекласти а) перелом ключиці. б) настойка валер’янки в) приготуй мікстуру. | а) fractura claviculae. б) tinctura Valerianae. в) Prepara mixturam. | ||
Провідміняти у Sing. Costa, al, f. | 2. N. costa. g. costae. D. costae. Ase. costam. Abl. costa. |
V. Пояснення домашнього завдання:
1) И. Я. Козовик, Р. И. Малец. Учебник лат. языка § 9-§ 12- § 22-§ 24. Впр. VI стор. 48, впр. VII, стор.48.
2) Є.М. Шевченко. Лат. мова і основи мед. термінології. § 29-§ 37.
Методичні вказівки для студентів по темі:
Перша відміна іменників. Неузгоджене означення.
Рекомендована література:
И.А. Козовик, Р. И. Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г.
Теорія: § 9, § 10, § 11, § 12- § 22, § 23, § 24.
Вправи: ст.27- ст.47−48.
Лат. прислів'я: ст. 48.
Є.М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р.
Теорія: § 29, § 33, § 34, § 35- § 36.
Вправи: § 31, § 38.
Лат. прислів'я: ст. 28.
Контрольні питання.
1.Назвати основні ознаки іменників в лат. мові?
2.Як змінюються іменники?
3.Як визначається основа іменників?
4.Які іменники належать до І відміни?
5.Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників: verfebra, as, fguffa, ae, fscatula, as, f?
6.Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela, ae, faqua, ae, flingua, ae, fmamma, ae, f?
Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни.
1. aqua, ae, f hydor, hydr — вода.
2. cellula, ae, f cytos, cyt — клітина.
3. cornea, ae, f keras, kerat — рогівка.
4. femina, ae, f dyne, dynaec — жінка.
5. glandula, ae, f aden, aden — залоза.
6. lingua, ae, f glossa, gloss — язик.
7. mamma, ae, f mas tos, mast — молочна залоза.
8. medulla, ae, f myelos, myel — кістковий мозок.
9. urina, ae, f uron, ur — сеча.
10. vena, ae, f phleps, phleb — вена.
11. vertebra, ae, f spondyl, spondyl — хребець.
12. tela, ae, f his tos, hist — тканина.
Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl., вживання інших відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни. Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову.
Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника — назви роду:
m (genus masculinum).
f (genus femininum).
n (genus neutrum).
Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput (голова) в лат. мові - с.р., в укр. мові - ж.р.
N.B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого роду, назви місяців і річок — чоловічого роду.
Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині (numerus pluralis).
У лат. мові є 6 відмінків (Casus):
Nominabivus (Nov.) хто? що?
Genibivus (Gen.) кого? чого?
Dabivus (Dab.) кому? чому?
Accusativus (Ace.) кого? що? куди?
Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?
Vocabivus (Voc.) клична форма У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках: повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f — ребро apex, icis, m — верхівка facies, ei, f — лице.
Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його родового відмінка.
Відміна. | Genet. sing. | Рід. | Приклади. |
І. | — ae ; | f. | cjsta, ae, f — ребро. |
ІІ. | — і; | m, n. | musculus, m — мяз. snpusum, i, n — настій. |
ІІІ. | — is; | m, f, n. | apex, icis, m — верхівка. pars, rtis, f — частина. os, ossis, n — кістка. |
IV. | — us; | m, n. | рrocessus, us, mвідросток. cornu, us, n — ріг. |
V. | — ei; | f. | facies, ei, f — лице. |
Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:
Incisura, ae, f — вирізка.
facies, ei, f — лице.
pulmo, onis, m — легеня.
ala, ae, f — крило.
Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ в. — частина основи: homo, inis, m — людина (основа homin).
radix, icis, f — корінь (основа radic).
Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінченняis-, наприклад: musculus, I, m — muscul;
apex, ieis, m — apic.
corpus, oris, n — corpor ;
До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing закінчуються наа, а в Gen. Sing приймають закінчення ае.
Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f.
vena, ae, f angina, ae, f.
gutta, ae, f fractura, ae, f.
Відмінкові закінчення.
Sing. | Pl. | |
Nom. | a. | ae. |
Gen. | ae. | arum. |
Dat. | ae. | is. |
Ace. | am. | as. |
Abl. | a. | is. |
Voc. | a. | ae. |
Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань.
До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченнямазі значенням професії: oculista, ae, m — окуліст.
pharmacopola, ae, m — аптекар
poeta, ae, m — поет.
collega, ae, m — друг.
agricola, ae, m — селянин.
pharmacenta, ae, m — фармацевт Грецькі іменники І відміни За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду, як у Наз. відм.одн. закінчуються нае-, в Gen. Sing — es, Abl. Sing — e, а також іменники чоловічого роду наеs-, Genае. В Abl. Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються наеn-.
Іменники жіночого роду грецького походження.
aloe, es, f — алое.
diastole, es, f — розширення серця.
dyspnoe, es, f — задишка.
haemoptoe, es, f — кровохаркання.
phlegmone, es, f — флегмона.
rhaphe, es, f — шов.
systole, es, f — скорочення серця.
Іменники чоловічого роду гр. походження.
diabetes, ae, m — діабет.
ascites, ae, m — асцит, черевна водянка Відмінювання.
Sing. | Pf. | |||
f. | m. | f. | m. | |
Nom. | systole. | ascites. | systolae. | ascitae. |
Gen. | systoles. | ascitae. | systolarym. | ascitarum. |
Dat. | systolae. | asciyae. | systolis. | ascitis. |
Ace. | systolen. | asciten. | systolas. | ascitas. |
Abl. | systole. | ascite. | systolis. | ascitis. |
Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:
Acc. і Abl. Наприклад:
per — через (Асс.) per horam — протягом години.
ex — із (Abl.) ex agua — з води Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання.
куди? — Асс. sub linguam (під язик) де? — Abl. in agua (у воді).
Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.
cum з (ким? чим?) вживається Abl.
cum collega (з товаришем).
Acc. | Abl. |
аd — до, при в, для соntra — прото. inter — між. infra — під, нижче. untra — всередині. per — через. post — після. super, supra — над, понад. ante — перед, до. | а (перед приг.) — від. ab (перед гол. ih) — від. e — (перед.пригл.) — з (кого, чого). ex — (перд гол. ih) — з (кого, чого). de — про, за. cum — з. sine — без. pro — для, за. |
Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметникамидієприслівниками) та неузгоджені.
Неузгоджене означення вираж. імен у Род. відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae — гребінь ребра.
tinctura valerianae — настойка валеріани.
auqa menthae — м’ятна вода Неузгоджене означення можна перекладати укр. мовою іменником або прикметником.
При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення, відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.) не змінюється.
massa pilularum.
massae pilularum.
massae pilularum.
massam pilularum.
Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів.
massa pilularum пілюльна маса.
oleum olivarum оливкове масло Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента або лікарського засобу, пишеться з великої літери.
Tabuletta Bromcamphorae.
Рекомендована література:
1.М. М. За калюжний, А. В. Янков, В. В. Чогал. Лат. мова і основи медичної термінології. — Т., 1999 р. § 17-§ 19- § 30-§ 38.
2.И. А. Козовик, Р. И. Малец. Учебник лат.языка. — К., 1988 г. § 9-§ 12- § 22-§ 26.
3.Є.М.Шевченко. Лат. мова і основи мед. термінології. — К., 1999 р. § 28-§ 29- § 33-§ 36.