Навчання як процес формування рухової навички

Відомо, що будь-яке навчання повинне виконувати три функції: освітню, розвиваючу й виховну. У даній главі буде розкрита тільки перша — освітня, тобто та, котра покликана формувати знання і навички в системі освіти школярів [5].

Для навчання у фізичному вихованні найбільш специфічним і головним є активна рухова діяльність учнів. Через неї відбувається вдосконалювання фізичних і психічних здібностей дитини. В органічній єдності з руховою діяльністю діти одержують і спеціальні знання про фізичне виховання.

Навчання у фізичному вихованні є організований процес передачі й засвоєння систем спеціальних знань і рухових дій, спрямованих на фізичне й психічне вдосконалювання людини [20].

Термін «навчання руховій дії» (або фізичній вправі) вживається в тих випадках, коли маються на увазі одна дія й супутні їй теоретичні знання. Тому що дія являє собою структуру рухів, які до неї входять, то можна використати рівнозначний термін «навчання рухам» [34].

Вживання різних термінів дозволяє акцентувати увагу на головних у цей момент педагогічних завданнях.

Спеціальні знання у фізичному вихованні - це певна система фактів і закономірностей, що лежать в основі правильно організованого фізичного виховання [48].

Обсяг знань складається з тієї інформації, яку придбав учень про фізичне виховання в цілому, про закономірності рухів людського тіла, про можливості власного організму, про засоби й методи поліпшення здоров’я й фізичного розвитку, про правила розучування рухових дій, про спеціальну термінологію й т.д. [2].

Основним результатом навчання рухової дії може бути формування рухової навички.

Рухова навичка — це здатність виконати дію, акцентувати увагу на умовах і результаті дії, а не на окремих рухах.

Подібна здатність виконувати дію виникає не па порожньому місці, а в результаті використання людиною своїх знань і рухового досвіду.

Крім того, така здатність з’являється не раптом, а тільки після певної кількості повторень даної дії. Тому будь-який процес навчання завжди має ту або іншу тривалість [42].

Природно, коли навчання характеризується певною тривалістю, то різні його етапи будуть вимагати різних засобів, методів і форм організації занять. Це знаходить своє відбиття в структурі навчання.

Структуру навчання утворюють відносно стійкі зв’язки приватних завдань, принципів, засобів, методів і форм організації занять всіх етапів навчання. Вона виступає як відносно закінчений цілісний процес [3].

Навчання фізичним вправам будь-яких контингентів, що займаються фізичною культурою і спортом, характеризується наступними особливостями:

• 1. Активна рухова діяльність учнів як необхідна умова оволодіння навчальним матеріалом.
• 2. Формування систем рухових навичок. Тільки система рухових дій визначає характер фізичної підготовленості учня. При розробці систем фізичних вправ для шкільних програм, дотримуючись принципу прикладності, були відібрані ті дії, які мали найбільш тісні зв’язки з життєвою практикою.
• 3. Розвиток комплексу рухових якостей.
• 4. Результативність навчання руховим діям визначається не тільки досягнутим рівнем фізичної освіти, але й придбаним рівнем фізичного розвитку.

Правильна організація педагогічного процесу оволодіння системами знань і дій повинна супроводжуватися й підвищенням показників фізичного розвитку [25].