Методологія та методика способів перекладу абревіатур англомовного та україномовного медичного дискурсу

Анотація

У статті досліджується методологічний апарат способів перекладу абревіатур медичного дискурсу. Особливу увагу приділено стратегії перекладу абревіатур та методам, що застосовуються у процесі їх перекладу. Стаття виконана з позиції одночасно класичної системно-структурної парадигми та сучасної синергетичної. Дослідження структурної організації системи словотвору, а саме абревіації, й механізмів її саморегуляції та самоорганізації одиниць дослідження здійснюється із застосуванням методів описового, структурного та дефініційного, зіставного. Способи перекладу скорочень медичного дискурсу залежать від контекстуального значення, компонентного складу одиниць, факторів впливу та аудиторії, тому опрацювання термінологічного апарату методології дослідження виявилося значним та доцільним.

Ключові слова: методологія, методика, абревіатура, медичний дискурс, стратегія.

Розпочати практичне дослідження неможливо без розробки методології, яка включає в себе методи і методики, прийоми та засоби дослідження. У наш час у мовознавстві використовується ряд термінів процедур дослідження — методологія, метод, спосіб, принцип, методика, підхід, аспект, прийом, процедура, операція. При цьому у багатьох випадках вони використовуються в однаковому значенні, що ускладнює взаєморозуміння фахівців і породжує собою термінологічну проблему [17]. Процес абревіації є одним з найбільш продуктивних способів конденсації мовних одиниць, збільшення словникового складу багатьох мов та економії мовних зусиль. За словами Ноама Хомського в анімаційній бесіді Мішеля Гондрі «про вічне», наш світ можна осягнути розумом — «the world is intelligible» [21]. Ідея осягнення світу різними способами та самовдосконалення — ключове поняття освіти.

Наше дослідження абревіації ґрунтується на структурній та когнітивно-дискурсивній парадигмі, а також на, сформованій в її надрах, лінгвосинергетичній. Вивчення абревіатур медичного дискурсу є складовою частиною пізнання структури мови, її організації та відбувається у межах, як було зазначено О.О. Селівановою [16], системно-структурної парадигми, визначеної поміж п’яти наукових парадигм, — це таксономічна (або інвентарна, структурна, з середини XX ст., системна та системно-структурна). Стаття виконана з позиції одночасно класичної системно-структурної парадигми та сучасної синергетичної — нової наукової парадигми, що вивчає процеси самоорганізації та самодезорганізації (переходу від хаосу до порядку і навпаки) дозволяє виявити і дослідити спільні закономірності, які діють у межах конкретних наук, і синтезувати універсальні методологічні принципи наукової когніції системних явищ різної природи [8; 366].

Синергетична парадигма розкривалася всебічно у дослідженнях таких вчених як І. Пригожин, А. Б. Потапов, Р. Г. Баранцев, В. Г. Буданов, Ф.І. Гіренок, Ф. Капра, Г. Ґакен, С.П. Капіца, О.М. Князєва, П.В. Куракін, С. П. Курдюмов, Є.В. Ланько, Я.І. Свірский, І. Стенгерс, R. Goodwin, J. Rose, M. Stadler, F.J. Varela [9; 14; 15]. Синергетика робить акцент на процесуальності, не набутті, спричинюючи перегляд традиційного розуміння структури як усталеного впорядкованого устрою системи, запропонувавши її бачення у вигляді локалізованого в певній ділянці середовища процесу. «Процесуальність» мови, як зазначає С.М. Єнакієва, виявляється в її функціонуванні та змінюванні, є запорукою її існування й розвитку [8, с. 7].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Останні дослідження та публікації свідчать про перехід одних методів запам’ятовування з однієї сфери життєдіяльності людини в іншу. Таким чином на початку нашої дослідницької роботи розрізнимо термінологічний апарат дослідження абревіатури медичного дискурсу. Під методикою.

І.В. Арнольд, яку ми обрали для дослідження, розуміється спосіб знаходження нового матеріалу, тобто сукупність прийомів спостереження, експерименту та опису, а метод — це підхід до досліджуваного матеріалу, його систематизації і теоретичне осмислення (теорія). Методологія — застосування до процесу пізнання принципів світогляду, тобто співвіднесення отриманих результатів з іншими фундаментальними науками, в першу чергу з філософією [3, с. 8−9].

Одиниці мовної компресії сучасної англійської мови у когнітивно-дискурсивному аспекті у 2007 р. були досліджені Варфоломієвою І.В., Бірюкова О.А. розглянула функціонування абревіатур, 2007 р., праця Ракітіної Н.Н. охопила лінгвокультурологічні аспекти функціонування абревіатур в політичному дискурсі, 2007 р. структурний і прагматичний аспекти в 2005 р., а Єльцов К.А. визначив основну стратегію перекладу абревіатур, 2005 р. [7].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Актуальність дослідження обумовлена тенденцією до економії мовних зусиль та уніфікації мовних засобів в межах лінгвосинергетичної парадигми, яка дозволяє всебічно роглянути абревіацію. Медичні абревіатури займають пласт дискурсу, який проявляється як багатоаспектне явище, частково досліджене. Відповідно до класифікації американського фізика-теоретика Фрімена Дайсона: «Бувають вчені-птахи, а бувають і вчені-жаби. Птахи парять у височині і дивляться на простори … скільки бачить око … і насолода для них — спільно розглядати завдання, що виникають у різних елементах пейзажу. Жаби ж копошаться далеко внизу в бруді і бачать тільки квіти, які ростуть поблизу. Для них насолода — уважно розглядати конкретні об'єкти; завдання вони вирішують послідовно, одну за іншою» [6, с. 859−860]. Такий вислів свідчить про те, що різні науковці розглядають абревіатуру у різних аспектах, наша стаття націлена на уніфікацію методів, що застосовуються для перекладу медичних абревіатур.

Метою дослідження є доведення ефективністі запропонованих автором методології та методів дослідження медичної абревіатури та складність її інтерпретації перекладачем. Завдання статті: розглянути всебічно методологію способів перекладу абревіатур україномовного та англомовного медичного дискурсу. абревіатура медичний переклад словотвір Виклад основного матеріалу. Послідовність та виваженість у прийнятті рішень — перший крок на шляху до успіху, спочатку треба побудувати систему дослідження одиниць, а потім корегуючи та вносячи певні вагомі факти, зробити власний експеримент. Медичну абревіацію можна вважати за одну із найдавніших в історії словотворення. У сучасному мовознавстві засвідчено статті, присвячені проблемам адаптації й функціонування одиниць компенсації у мовах, методика дослідження абревіатур у медичному дискурсі та методи її перекладу залишають багато запитань.

Дослідження структурної організації системи словотвору, а саме абревіації, й механізмів її саморегуляції та самоорганізації одиниць дослідження, які зумовлюють системно-структурну та синергетичну парадигму здійснюється із застосуванням методів описового, структурного та дефініційного, зіставного.

За допомогою описового методу було здійснено інвентаризацію й таксономію абревіатур, комплексних одиниць словотвору, механізмів вербокреативної деривації й функціональної трансформації. Часто описовий метод є нероздільною частиною структурного методу, але має свої кроки актуалізації: 1) виділення одиниць аналізу; 2) членування на менші одиниці (сегментація); 3) класифікації одиниць таксономії; 4) вияв ознак груп таксономії (зовнішня та внутрішня інтерпретація) Структурний метод дослідження, представлений методиками опозиційного, дистрибутивного, трансформаційного аналізу, було обрано для виявлення й класифікації конституентів словотвірної системи, встановлення механізмів функціональної трансорієнтації та визначення характеру відносин між твірними й функціонально модифікованими одиницями, виокремлення способів творення нових вербоформантів і моделей.

Зіставний метод виступає міжпарадигмальним і відрізняється від типологічного пошуком спільного та специфічного у досліджуваних мовах, головною процедурою виступає порівняння. Підрахунки частотності вживання, компоненти та способи перекладу транслем — абревіатур медичного дискурсу за принципом синхронії [16, с. 404].

Методи, зазначені вище становлять основу дослідження компонентного складу абревіатур, який ми розглядаємо. Способи перекладу скорочень медичного дискурсу залежать від контекстуального значення, компонентного складу одиниць, факторів впливу та аудиторії, тому опрацювання термінологічного апарату методології дослідження виявилося значним та доцільним.

Питання моделювання перекладу висвітлюються в роботах ряду авторів В.Н. Комісаров, Л. К. Латишев, М. Ледерер, Ю. Найда, Я.І. Рецкер, О.А. Селіванова, А. Д. Швейцер [11; 16]. Наша стаття, націлена на отримання достовірних результатів, базується на всебічному дослідженні аспектів тексту перекладу, незалежно від того, чи цей медичний дискурс містить у собі абревіатури на українській мові чи на англійській.

Контрастиво-перекладацький аналіз є основним методом зіставлення оригіналу з перекладом. Згідно думки вченого М. П. Кочергана [12] контрастивний аналіз — це сукупність прийомів дослідження і опису мови через його системне порівняння з іншою мовою з метою виявлення її специфіки. Він спрямований насамперед на виявлення відмінностей між порівнянними мовами.

Комісаров зазначає, що немає жодної гарантії того, що будь-яка модель перекладу є достовірною, однак якщо результат співпадає з тим, що прогнозувався за якоюсь моделлю, то гіпотетичний характер набирає певну пояснювальну силу [11, с. 402].

Медичний дискурс, який ми досліджуємо, містить абревіатури різні за своїми формальними рисами, походженням та функціональною основою. Наше дослідження напряму залежить від якості передачі інформації [5]. Комунікація в світі і передача інформації у багатьох випадках залежить від перекладу. Перекладацькі стратегії — запорука виконання роботи перекладача. «То move along the natural and professional continuum of conveying the meaning from one particular language into another, a translator needs to learn some skills, which are referred to as translation strategies». Існують загальні перекладацькі стратегії за Bergen (n. d.) quotes Chesterman’s (1997) [20].

Необхідним вважаємо вказати здобутки автора дисертаційного дослідження К.О. Єльцова у 2005 році «Стратегія перекладу абревіатур», метою якого було в ході експерименту встановити стратегію дій перекладача. У процесі експерименту було виявлено, що: 1. перекладач може прийняти рішення без використання допоміжних матеріалів, при цьому адекватність перекладу не постраждає; 2. якщо допоміжні джерела не дають перекладачеві необхідної інформації, то в кінцевому рахунку все одно доводиться застосовувати стратегічний підхід до перекладу абревіатур; 3. навіть якщо перекладач отримав необхідну інформацію про значення абревіатури з допоміжних джерел, для використання цієї інформації на практиці йому все одно доводиться застосовувати стратегічний підхід.

Модель перекладу, розроблена J.-P. Vinay and J. Dalbernet складається з семи процедур, які являють собою методи перекладу, отримала широке визнання і застосовується дослідниками у перекладознавстві [19; 23; 24; 25; 26]. Три процедури прямого перекладу: 1. Запозичення. 2.Калькування. 3. Дослівний переклад. 4. Транспозиція. 5. Модуляція. 6. Еквівалент. 7. Адаптація [22]. У ході дослідження був створений восьмий спосіб перекладу під назвою transcreation був визнаний доречним і представляє самостійний творчий підхід як розширення методу адаптації.

Проілюструємо приклад перекладу абревіатури медичного дискурсу BRAT diet / brat diet: (дослівно дієта для кодла): абревіатура від: банани, рис, яблучне пюре, тост, — звичайна дієта при дитячій діареї. Для перекладу двокомпонентних кластерів необхідно визначитися зі складниками скорочення: diet — N head, BRAT/ brat — N adjunct, формула скорочення має таку структуру: (Abb.)Nadj + Nh, переклад у цьому випадку — описовий/discriptive translation, що починається з уточнення Nh — звичайна дієта при дитячій діареї, сама абревіатура brat може розкриватися перекладачем в подальшому поясненні, якого раціону необхідно дотримуватися BRAT diet/brat diet - (Abb.)Nadj + Nh — Описовий/Discriptive translation: The BRAT diet is a bland-food diet that is often recommended for adults and children. BRAT stands for Bananas, Rice, Applesauce and Toast. The BRAT diet can help you recover from an upset stomach or diarrhea, або: звичайна дієта при дитячій діареї (The BRAT diet) — це м’яка дієта, яка часто рекомендується для дорослих і дітей. BRAT з англійської мови розшифровується як Bananas — банани, рис — Rice, яблучне пюре —Applesauce й тости — Toast, що складають раціон дієти. Така дієта може допомогти вам одужати від розладу шлунка або діареї. Переклад Nh, знайдений в англо-українському медичному словнику, виконується за допомогою Транскодування/ Транслітерації — Transcoding/Transliteration. У медичному англійському словнику знаходимо пояснення diet — Dietary Intervention: Evaluation of Technology, що виступає хибним другом перекладача — дистантним діапаронімом.

У нашій статті подана абревіатура виступає також хибним другом перекладача, оскільки у медичному дискурсі існують 4 варіанти скорочення BRAT/brat. Нашу увагу привернула класифікація І.Н. Кузнєцової, яка розподіляє «хибні друзі перекладача» — діапароніми, на три класи, які різняться семантичною подібністю: синонімічні, контактні, дистантні. Досліджувана нами абревіатура виступає дистантним діапаронімом — словом, що не має нічого спільного у словникових значеннях, що володіює виключноформальною схожістю. [Кузнецова 1998]., а синонімічни діапароніми представлені у таких подібних термінах: Brat diet — Brat is abbreviated from: Синонімічні діапароніми: Brain Tumor, Brain Tumor Gene, Дистантні діапароніми: Behaviour Research and Therapy, Baylor Rapid Autologous Transfusion. Відносини між омоакронімом BRAT diet і корелятом опосередковані наявністю загальної семи support у значенні прототипу і опорного слова розшифровки, якщо розвивати значення абревіатури в складі двокомпонентного кластеру, то можна сказати, що diet — допомога для хворого шлунка, brat — по звучанню «брат» омонім, як родич — завжди міцна опора, підтримка. Стратегія перекладу була визначена у роботі К.О. Єльцова. Стратегія була поділена на три етапи: перший етап пов’язаний з первинним аналізом універсального контексту, другий етап передбачає, що перекладач вдруге сканує контекст і намагається свідомо зв’язати те місце в сцені, яке займає абревіатура, з універсальним контекстом, третій етап — знання набуті досвідом. Стратегія перекладу абревіатур є сукупність лінгвальних та екстралінгвальних чинників, націлена на забезпечення адекватного перекладу тексту, в якому містяться абревіатури. Ми встановили стратегію дій перекладача та етапи перекладацьких стратегій, які є універсальними, наголошують на контексті.

Висновки

Мета і завдання вплинули на створення методики, в якій були застосовані лінгвістичні методи: загальні, наукові і приватні. У ході статті була проаналізована методологія та її визначення у вузькому та широкому сенсі і методів вивчення. Методологія — це основний вихідний елемент будь-якої наукової роботи як більш філософське поняття, він був сформований у межах головного об'єкта дослідження. Медична абревіатура англомовного та україномовного дискурсу вивчалася в умовах поліпарадигмальності — системно-структурної парадигми — перша наукова парадигма в лінгвістиці, в центрі уваги якої є слово та синергетичної парадигми, яка досліджує процеси самоорганізації, що зумовлюють моделювання перекладу одиниць дослідження як сукупності зазначених методів, та прийомів, що може забезпечити подальше дослідження компонентного складу абревіатур та їх перекладу.

Таблиця 1. Переклад абревіатури BRAT diet.

Список літератури

• 1. Акуленко В. В. Інтернаціональні елементи у словниковому складі мови / В. В. Акуленко // Мовознавство. — 1973. — № 5. — С. 20−25.
• 2. Алексеева Л. М. Медицинский дискурс. Теоретические основы и принципы анализа / Л. М. Алексеева, С. Л. Мишланова, — Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2002. — 200 с.
• 3. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка / И. В. Арнольд. — Ленинград: Просвещение, 1973. — 303 с.
• 4. Барбашёва C. C. Стратегия перевода медицинских сокращений / C. C. Барбашёва. // МНИЖ. — 2014. — № 3. — С. 106−107.
• 5. Барбашёва С. С., Авраменко А. А. Особенности перевода аббревиатур в англоязычном медицинском тексте (на материале терминологии кардиологии) / С. С. Барбашёва, А. А. Авраменко // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. Том 13 No 2 (40) (4). — Самара, 2011. — С. 911−916.
• 6. Дайсон Ф. Птицы и лягушки в математике и физике // Успехи физических наук / Фрімен Дайсон., 2010. — 859 с. — (Т. 180; 8).
• 7. Ельцов К. А. Стратегия перевода аббревиатур: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / Ельцов Кирилл Александрович — Москва, 2005. — 299 с.
• 8. Єнакієва С. М. Система словотвору Сучасної англійської мови: синергетичний аспект (на матеріалі новоутворень кінця хх — початку ххі століть): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук: спец. 10.02.04 «германські мови» / Єнікєєва Санія Маратівна — Київ, 2011. — 36 с.
• 9. Капра Ф. Дао физики / Ф. Капра. — Москва: СПб, 1996. — 318 с.
• 10. Климович C. М. Огруктурні типи аброутворень української мови [Електронний ресурс] / Світлана Миколаївна Климович // Херсон — Режим доступу до ресурсу: http://linguistics.kspu.edu/webfm_send/1634.
• 11. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): [учеб. пос.] / Вилен Наумович Комиссаров. — М.: Высш. шк., 1990. — 253 с.
• 12. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства: [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. — К.: Академія, 2006. — 424 с.
• 13. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений. Семантика производного слова / Елена Самуиловна Кубрякова. — М.: Наука, 1987. — 200 с.
• 14. Куракин П. В. На пороге «субъективной» синергетики (синергетика-II) / П. В. Куракин, Г. Г. Малинецкий // Синергетика / П. В. Куракин, Г. Г. Малинецкий. — Москва, 2000. — С. 242−250.
• 15. Пригожин И. Время — всего лишь иллюзия? / И. Пригожин // Философия, наука, цивилизация / И. Пригожин. — Москва, 1999. — С. 214−221.
• 16. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. — Полтава: Довкілля — К., 2006. — 716 с.
• 17. Теркулов В. І. Про статус абревіатур / В. І. Теркулов // Наукові праці. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2007. — Т. 67. — Вип. 54. Філологія. — С. 78−82.
• 18. Токарева И. И. Принципы и методы исследования языка / И. И. Токарева. — Москва: МГЛУ, 2004. — 121 с.
• 19. Baker M. Routledge Encyclopedia of Translation Studies / M. Baker, G. Saldanha. — London: Taylor & Francis Group, 2011. — 674 с. — (2).
• 20. Bergen D. Translation strategies and the students of translation [Online] / D. Bergen. — 2010. — Access Mode: http://www.hum.utu.fi/oppiaineet/englantilailentilologia/exambergen.pdf
• 21. Gondry M. Is the Man Who Is Tall Happy? An Animated Conversation with Noam Chomsky [Online] / Michel Gondry. — 2013. — Access Mode: http://play.watchfullmoviestreamingonline.com/watch/movie-167 502.html.
• 22. Munday J. Introducing Translation Studies / Jeremy Munday. — London: Routledge, 2008. — 232 с. — (2).
• 23. Newmark, P. A Textbook of Translation /Peter Newmark.-Hertfordshire: Prentice Hall Ltd., 1988 — 260 p.
• 24. Newmark, P. A Textbook of Translation /Peter Newmark.-Longman, 2003. — 292 p.
• 25. Newmark, P. Approaches to Translation /Peter Newmark.-Oxford: Pergamon Press, 1981. — 117 p.
• 26. Ni L. Translation and Theories / L. Ni // English LanguageTeaching / L. Ni., 2009. — (2; ed. 2). — С. 78−83.