«Сказка брехня, і у ній натяк на!..» (О.С. Пушкін)

«Сказка брехня, і у ній натяк на!..» (О.С. Пушкін)

(по російської літературної казці М.Є. Салтыкова-Щедрина).

Из всіх видів мистецтва література має найбільш багатими можливостями втілення комічного. Найчастіше виділяються такі види й прийоми комічного: сатира, гумор, ґротеск, іронія. Сатиру називають поглядом «через збільшувальне скло» (У. Маяковський). Об'єктом сатири у літературі можуть бути різні. Політична сатира зустрічається найчастіше. Яскравим доказом є «Казки» М.Є. Салтыкова-Щедрина.

Сказка — одне із видів усної творчості, твір чарівного, побутового чи авантюрного характеру. Фантастичність казкових сюжетів дозволила Салтикову-Щедріну продовжувати критику громадського ладу, обходячи цензуру навіть за умов політичної реакції у Росії, тобто сатира була зброєю для автора.

«Сказки» Салтикова-Щедріна індивідуальні і схожі і які інші. Вони містять проблеми усієї творчості сатирика. Щедрінські нариси казки малюють непросто злих чи добрих людей, боротьбу добра і зла, як «більшість народних казок, розкривають класову боротьбу з Росії другої половини XIX века.

Теперь постараємося розглянути особливості жанру казок на прикладі деяких із них.

В казках протистоять дві соціальні сили: трудовий народ і експлуататори. У «Дикому поміщику», соціальній та казці «Повість у тому, одностайно мужик двох генералів прогодував» Щедрін показує образ труженика-кормильца. Він може дістати їжу, зшити одяг, підкорити стихійні сили природи. У казці «Дикий поміщик» автор показує, як же може категорично багатий пан, опинившись без слуг. Цей поміщик, як і генерали з попередньої казки, у відсутності жодного уявлення про працю. Кинутий своїми селянами, вона відразу перетворюється на брудна і дике тварина, стає лісовим хижаком. І життя ця, по суті, продовження його попереднього хижого існування. Гідний зовнішній вигляд дикий поміщик, як і генерали, набуває знову лише по тому, як повертаються його селяни. У цьому казці Щедрін показує взаємовідносини експлуататорів й селян на пореформене время.

В казці ж «Повість у тому, одностайно мужик двох генералів прогодував» читач бачить покірливість мужика, його покірність, незаперечна підпорядкування двом генералам. Навіть сам прив’язує себе мотузку, що раз свідчить про покірність, затурканість російського мужика. Автор закликає народ до боротьбі, протесту, закликає прокинутися, обміркувати своє становище, перестати покірно подчиняться.

В «Премудром пескаре» бачимо життя обивателя, боїться всього у світі. Премудрий піскар постійно сидить за гратами, боючись вкотре виходити вулицю, з кимось заговорити. Він веде замкнуту, нудне життя. Своїми життєвим принципом воно схоже на героя оповідання О. П. Чехова «Людина в футлярі» Бєлікова. Коли піскар замислюється про прожитим життям, він задає собі питання: «Які були в нього радості? Кого він утішив? Кого дав притулок, обігрів, захистив?» І всі ці запитання йому довелося відповідати: «Нікому, ніхто. Він жив і тремтів — та й годі». І тільки перед самою смертю він усвідомлює, що нікому вона непотрібна, ніхто не знає, ніхто про нього згадає. Величезну обивательську відчуженість, замкнутість показує письменник в «Премудром пескаре».

Но все-таки чому і чого автор вдається до алегорії і малює не человека-обывателя, а рибу, наділену обивательськими рисами? Тільки чи тут прагнення обдурити цензуру, чи як це літературний прийом, з допомогою якого автор гостріше розкриває сутність зображуваного явища? Адже серед казок Щедріна і такі, де діють люди: «Ліберал», «Дурню», «Сусіди» і інші. То навіщо ж йому знадобилося звернутися до світу риб, тварин, птиц?

Затем, що образ дрібної рыбешки, безпорадною й боягузливою, якнайкраще характеризує котрий тремтить обивателя. Письменник приписує рибі людські властивості разом із тим, показує, що притаманні риб’ячі риси. Отже, «піскар» — визначення людини, художня метафора, влучно характеризує породу людей-обывателей, боягузливих і жалких.

Крылатое вираз «сказка — ложь, і у ній натяк на!..», безсумнівно, має відношення до творчості Салтикова-Щедріна —- підсумок багаторічних життєвих спостережень, підсумок всього творчого шляху письменника. Ці «Казки» — найсправжнісінька сатира.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.