Роль ентеропатогенних кишкових паличок у розвитку гострого ентероколіту

У загальній структурі інфекційної патології гострі кишкові інфекції посідають основне місце [1−6]. Щорічно у світі реєструють близько мільярда діарейних захворювань [7−9]. Усе більшого значення в останній час набувають ешеріхіози. У багатьох країнах ешеріхіози, спричинені енте — рогеморагічними E.coli, стали розглядатись як проблема державного рівня у системі охорони здоров’я населення [12]. У розвинених країнах на людину припадає в середньому не менше 3 епізодів діареї в рік, близько 2,5−3,2 млн випадків гастроентеритів закінчуються летально [10−12].

На жаль, в Україні відсутня інформація щодо поширення даної патології. Тому проблема своєчасної діагностики, лікування та специфічної профілактики захворювань, спричинених ешерихіями, є надзвичайно актуальною.

Мета дослідження: дослідити рівень та роль ентеропатогенних кишкових паличок у розвитку гострих ентероколітів (ГЕК).

Матеріали та методи

Дослідження проводили із дотриманням основних положень Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину, Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи виконання наукових медичних досліджень за участю людини на базі інфекційного та терапевтичного відділень Кам’янець-Подільської міської лікарні № 1 з травня 2014 року по грудень 2016 року. Було проведено проспективне дослідження 153 осіб з підозрою на ешерихіоз. Етап скринінгу пройшли 95 хворих, у яких бактеріологічним шляхом виділили та ідентифікували із порожнини товстої кишки (ТК) ентеропатогенні (ЕПКП), ентеротоксигенні (ЕТКП), ентероінвазивні (ЕІКП), ентерогеморагічні (ЕГКП), чи/та ентероадгезивні (ЕАКП) кишкові палички. Також звертали увагу на наявність інших патогенних збудників (сальмонел, шигел, кампілобактера тощо), при їхньому додатковому виявленні хворих виключали із дослідження. Особи, які пройшли скринінг, підписали інформовану згоду на участь у дослідженні із наступним проведенням комплексу анамнестично-клінічних та лабораторно-інструментальних обстежень.

Мікробіологічні дослідження проводили на базі кафедри мікробіології ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет». Клінічний діагноз ГЕК виставляли на підставі типових скарг, анамнезу, результатів клініко-лабо — раторних у тому числі мікробіологічних досліджень, кодували відповідно до МКХ-10: A04.8 — Гастроентероколіт гострий підтверджений, A04.9 — Гастроентероколіт гострий.

Вік хворих коливався від 25 до 52 років (у середньому 38,66±3,11 року). Серед обстежених були 62 жінки (65,26%) і 33 чоловіка (34,74%).

Для мікробіологічного дослідження брали свіжі випорожнення (не більше 2 год). Вміст порожнини ТК доставляли у консерванті, зберігали при температурі 2−6°С; вміст, доставлений без консерванту, суспендували у фізіологічному розчині у співвідношенні 1:10 (10^-1) із наступною титрацією проб від 10^-1 до 10^-9. Вміст трьох останніх пробірок висівали на живильні середовища Ендо, Плоскирєва і вісмут-сульфіт агар (ВСА). Посіви розміщали у термостаті при температурі 37 °C на 18−24 год, при посіві на ВСА — на 48 год. Колонії мікроорганізмів вивчали візуально. Відбір лактозонегативних і слаб коферментуючих колоній, їхнє порівняння з лактозопозитив — ними з металічним блиском проводили під контролем реакції аглютинації (РА) на склі з полівалентною 0КА-сироваткою.

Другу частину колонії, що давала позитивну РА, засівали на скошений слабколужний м’ясо-пептонний агар (МПА) для накопичення чистої культури. Для визначення продукції ка — талази в E. coli використовували 3% розчин пероксиду водню. Отримані результати перевіряли в орієнтовній РА з полівалентною сироваткою 0КА. Позитивні культури піддавались подальшому дослідженню з полівалентними сироватками вузького спектру 0КВ, 0КС, 0КД і 0КЕ. Після цього проводили РА культур із моновалентними типоспецифічними сироватками. Для підвищення вірогідності отриманих результатів ставили контроль сироватки і культури. При вивченні популяційного рівня ЕПКП із урахуванням того, що число ешерихій на одиницю маси (1,0 г) досягає мільйонів, результати виражали у десяткових логарифмах кількості життєздатних (колонієутворювальних) ешерихій (lg КУО/г).

Таблиця 1. Таксономічний склад виділених ентеропатогенних ешерихій у вмісті порожнини товстої кишки хворих на гострий гастроентероколіт.

Таблиця 2. Ентеропатогенні ешерихії, що спричинюють ешерихіоз різного ступеня тяжкості.

Статистичне оброблення проводили за допомогою прикладних програм MS® Excel® 2003™, Primer of Biostatistics® 6.05 та Statistica® 7.0 (StatSoft Inc., США). Достовірність даних для незалежних вибірок вираховували із застосуванням двовибіркового t-критерію Student (за розподілу близькому до нормального) або U-критерію Wilcoxon — Mann-Whitney (за нерівномірному розподілу). Дані наведені у вигляді M±m. Різницю вважали достовірною за р<0,05.