Підбір умов стратифікації і вивчення проростання насіння Ginkgo biloba L. з різних місць походження на ґрунті Шацького національного природного парку

Вперше в Україні Ginkgo biloba L. був інтродукований у Кременецькому ботанічному саду на Волині у 1811 р., а з 1818 р. завдяки Хрістіану Стевену гінкго почало вирощуватися у Нікітському ботанічному саді в Ялті. Звідси гінкго розповсюдилося по всіх ботанічних садах України.

На території України гінкго є досить рівномірно поширений у культурі.

Північна межа заселення сягає Ніжина, на південь гінкго розповсюджене до Одеси, на захід до Ужгорода і на схід до Харкова. Результати багаторічної інтродукції Ginkgo biloba L в різних за кліматом країнах, а також в Україні свідчать про значну екологічну пластичність цього виду. І хоча кліматичні умови України є значно суворішими порівняно з умовами місцевостей його походження, гінкго успішно росте, нормально розвивається і утворює насіння, хоча і не в усіх місцях зростання дерев. Утворення схожого насіння в кліматичних умовах України вперше константовано в Одесі (сквер по вул. Пастера) у 1939 р., а в 1940 р. в ботанічному саду ім. О.В. Фоміна (м. Київ). Як було показано в спостереженнях, найкраще ця порода розвивається на відкритих сонячних місцях. І дуже негативно на ріст рослини впливає затінення, ущільнення і сухість ґрунту. Умови Львова виявились несприятливими для проростання, так насіння урожаю 2008 року дало сходи всього 8 штук з кількох тисяч насінин, тоді як в Одесі схожість насіння досягає 80%. Кліматичні умови Волині дозволяють вирощувати це декоративне дерево з цінними лікувальними властивостями, але в умовах ШНПП такі дослідження не проводились. Тому метою нашої роботи було визначення можливості проростання насіння на ґрунті ШНПП. Для цього було взято насіння з чотирьох різних міст: Львова, Одеси, Кам’янець-Подільського та Ужгорода, які мають різний ступінь проростання.

Стратифікація насіння проводилась у приміщенні у вологому сфагновому моху протягом осінньо-зимового періоду 2009;2010 року при температурі взимку орієнтовно 2−4 градуси.

Насіння після стратифікації висаджували у ґрунтову суміш, яка складалась з торфу і піщаного ґрунту, відібраного в околицях озера Пісочне (1:3). Сходи з’являлись через 25−30 днів. Як виявилось такі умови стратифікації позитивно вплинули на проростання насіння з усіх міст, де відбиралось насіння, тоді як насіння, що зберігалось у кімнатних умовах при температурі 18−20 градусів не проросло зовсім. Проростання насіння з Одеси було на рівні 86%, Ужгорода і Кам’янець-Подільського 55−60% і насіння зі Львова — 24%. Таким чином, підібраний режим страфтифікації і виявлено, що ґрунти ШНПП можна вважати придатними для вирощування рослин гінкго дволопатевого і дослідження росту саджанців у природних умовах ШНПП буде продовжено.