Патогенез. 
Біологічно-активні речовини рослинного походження з антибіотичними властивостями

В механізмі розвитку захворювань, що викликаються стафілококом, найбільш важливе значення мають стан реактивності дитячого організму і біологічні особливості збудника, здатного виробляти токсини, ферменти та інші біологічно активні речовини.

Основними продуктами життєдіяльності золотистого стафілокока є токсини, які в залежності від особливостей дії на тканини і системи організму отримали наступні назви:

• -некротоксин (викликає некроз, нагноєння в тканинах, а також тромбоз судин);
• -фібринолізин (сприяє відділенню від тромбів емболів, що є повними вогнищами інфекцій);
• -летальний токсин (згубно діє на окремі елементи тканин, викликає глибокі рефлекторні розлади);
• -дермонекротоксин (запальні ущільнення на шкірі, що супроводжуються некрозом);
• -стафілолізини або гемолізини (руйнують еритроцити);
• -ентеротоксин (викликає гастроентероколіт);

Крім токсичної дії стафілокок викликає сенсибілізацію організму, обумовлену наявністю алергічного компонента у стафілококовому токсині, він також володіє денатуруючою дією на тканини, які набувають автоантигенних властивостей.

Із ферментів, які виділяються у процесі життєдіяльності стафілококом, найбільше значення мають наступні: фібринолізин (відділяє від тромбів емболи), гіалуронідаза (має руйнуючу дію на мукополісахарид — гіалуронову кислоту, основу сполучної речовини тканини), коагулаза (коагулює плазму крові, бере участь у формуванні первинного запального вогнища), лецитиназа (має значення для розмноження стафілокока, а також здатність підвищувати проникність клітинної стінки), пеніциліназа (знижує терапевтичний ефект пеніциліну і ампіциліну).

Стафілокок також здатний виробляти й інші біологічно активні речовини. Так в механізмі виникнення захворювання важлива роль належить стафілококовому антикоагулянту, що перешкоджає нормальному згортанню крові; стафілококовому гемаглютиніну (впливає на аглютинацію еритроцитів).

У розвитку захворювання має значення утворений стафілококом антифагін, що володіє здатністю затримувати фагоцитоз.

У патогенезі різних клінічних варіантів стафілококових захворювань важливі наступні моменти:

• 1) масовість інфікування золотистим стафілококом;
• 2) локалізація, активність і довге протікання первинного вогнища, що обумовлює можливість гематогенного шляху розповсюдження стафілококу в організмі;
• 3) стан імунобіологічної реактивності, що визначає вираженість реакції організму на вторгнення стафілокока;