Види пошкоджень мітохондрій

Розрізняють наступні структурні зміни мітохондрій:

• -збільшення числа і розмірів;
• -утворення мегамітохондрій;
• -зміна форми;
• -зміни структури крист мітохондрій.

Збільшення числа і розмірів мітохондрій. Це виявляється появою в цитоплазмі клітин оксифільних гранул. Онкоцити виявляються часто в щитовидній, паращитовидних, слинних, бронхіальних і молочних залозах. В секреторних клітинах онкоцитарна трансформація свідчить про зміну білкового синтезу. Клітини, цитоплазма яких багата мітохондріями, зустрічаються і при інших патологічних станах (гіпертрофія, запалення, пухлини).

Мегамітохондрії. Мітохондрії здатні до аутореплікації як пластиди (аналог мітохондрій) рослинних клітин. Вони можуть рости і ділитися, досягати гігантських розмірів, інколи вони більші від ядра — це і є мегамітохондрії. (при алкоголізмі, нефротичному синдромі, дефіциті рибофлавіну, інтоксикації бромідами).

Зміна форми мітохондрій найчастіше зумовлена їхнім набуханням.

Набухання мітохондрій. Воно пов’язане з проникненням в мітохондрію води. (при голодуванні, гіпоксії, інтоксикаціях).

In vitro констатовано два типи набухання.

Перший тип —супроводжується пасажем води через розширений зовнішній простір, що сформувався зовнішньою мембраною, у внутрішній, утворений кристами і заповнений матриксом. При цьому матрикс мітохондрії стискається і стає дуже щільним. Після фази контракції мітохондрії можуть повертатися до нормального стану.

Другий тип —виникає в результаті збільшення проникності внутрішньої мембрани. Наслідком цього є розгладжування та фрагментація крист. Воно супроводжується in vivo загибеллю гранул мітохондріального матриксу, які спочатку просвітлюються, після цього ущільнюються і утворюють пластівці у внутрішній камері. Заключний етап загибелі характеризується тим, що обидві мембрани, внутрішня і зовнішня, розриваються.