Бібліографічні покажчики як джерела з історії Півдня і Сходу України

Анотація

У статті представлено та проаналізовано різні типи бібліографічних покажчиків, які можуть бути джерелами для нових досліджень з історії Півдня і Сходу України. Висвітлено багатогалузеві краєзнавчі покажчики літератури, що включають інформацію про історію губерній на українських землях кінця XVIII — початку XX ст. Розглянуто та проаналізовано краєзнавчі бібліографічні покажчики, присвячені місцевим дослідникам і керівникам влади, історії міст і сіл південного сходу України.

Представлено велику групу тематичних краєзнавчих покажчиків про найважливіші події в історії України: революцію 1917;1920 рр., політику «українізації», політичні репресії, голодомори.

Ключові слова: бібліографічні покажчики, бібліографічні дослідження, регіон, тематичні покажчики, біобібліографія.

Анексія Росією Криму й подальша російська агресія в Донецьку й Луганську області, із зазіханнями на всю південно-східну або степову частину території України, вимагає від політиків, політологів, істориків, соціологів не тільки з’ясувати внутрішні чинники, що сприяли зовнішній агресії, а й спрогнозувати подальший розвиток подій, щоб допомогти уряду України у подоланні її наслідків та розробці інформаційних контрзаходів.

Упродовж 2014;2015 рр. уже з’явилася низка досліджень, в яких здійснена спроба не тільки виявити причини й зміст подій, що переживає нині південносхідний регіон країни, передусім Донбас і Крим, а й протиставити російській інформаційній пропаганді наукове обґрунтування його історичної та правової приналежності до України.

Одними з перших таку спробу здійснили учені Інституту історії України, підготувавши у 2014 р. перший том колективної монографії «Схід і Південь України: час, простір, соціум"1. Напередодні виходу другого тому цієї праці, що представлятиме собою бібліографічний посібник, актуальною є інформація про наявні бібліографічні покажчики, що містять літературу й джерела з історії даного регіону України, починаючи з ХУІ ст. і до сучасності.

Бібліографічні посібники не тільки дають змогу дослідникам ознайомитися з основним масивом книг і публікацій з досліджуваних ними тем, зорієнтуватися в них, а й суттєво скорочують час на пошуки потрібної літератури і джерел та сприяють всебічному розкриттю і висвітленню проблеми.

Актуальність теми зумовлена й тим, що нині існують переважно нечисленні та невеликі за обсягом бібліографічні дослідження, що присвячені тематичним бібліографічним покажчикам як, наприклад, стаття В. Патоки «Репресивна машина тоталітаризму в Україні мовою бібліографії». Краєзнавчі посібники, зокрема Півдня і Сходу України розглянуто Н. Литвиненко у статях: «Довідкові та бібліографічні джерела про Донбас кінця ХІХ — початку ХХ століття» та «Основні напрями розвитку краєзнавчої бібліографії Донбасу в 30−60-х роках ХХ століття».

Більш ґрунтовними є праці з краєзнавчої бібліографії Криму А. Непомнящого і Т. Назарчук, а також дослідження з метабібліографії Т. Заморіної.

Отже, враховуючи вище зазначене, мета даного огляду — виявити і проаналізувати бібліографічні покажчики, що можуть бути цінним джерелом для нових досліджень з історії Півдня і Сходу України.

Даний огляд не претендує на виключну повноту поданої в ньому інформації, а носить здебільшого інформаційно-ознайомчий і навіть просвітницько-пропагандистський характер. Він підготовлений на основі видань, що зберігаються у довідково-бібліографічному фонді Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ, кім. 203, пр. Голосієвський, 3), за сприяння досвідчених фахівців бібліографічної справи — Т. В. Добко, В. А Шкаріної та А.М. Колесніченко.

До територіальних меж огляду включено Дніпропетровську область, яка хоча й не належить до регіону Півдня і Сходу України, проте в царський період була основою губернії, що включала в себе спочатку майже всі південні і східні українські землі, а згодом — частину з них. Саме цей факт став приводом для претензій ідеологів так званого «русского мира» на територію сучасної Дніпропетровщини, як центра колишньої адміністративно-територіальної одиниці — Новоросії. Водночас до огляду не включено Харківську і Сумську області, які не входили до Новоросійської губернії і задовго до її створення були колонізовані українцями, а в 1764 р. разом з частинами таких сучасних територій Росії як Бєлгородська, Курська та Ростовська області склали Слобідсько-Українську губернію Російської імперії. До цієї ж губернії входило майже дві третини території сучасної Луганської області.

В основу огляду покладено розгляд науково-допоміжних бібліографічних покажчиків часів існування Російської імперії та періоду незалежності України. Перші були малодоступні й маловідомі, а другі на відміну від посібників радянської доби, висвітлюють заборонені в СРСР теми — голодомору, репресій, української національної революції.

Зважаючи на те, що головна увага у дослідженні приділена бібліографічним посібникам, що безпосередньо присвячені історії південно-східного регіону, а також тематичним покажчикам, загальновідомий науково-допоміжний бібліографічний посібник «Історія України», який з 1968 р. видається Національною історичною бібліотекою України (НІБУ) і містить чимало літератури з історію Півдня і Сходу України, не розглядається. Його обсяги вимагають окремого дослідження.

Найбільш цінними для історичних досліджень можуть бути багатогалузеві країнознавчі і краєзнавчі бібліографічні покажчики, які охоплюють широке коло питань з історії, демографії, етнографії, економіки, адміністративно-територіального поділу та особливостей природного середовища регіону Півдня і Сходу України, а також губерній і областей, що були створенні на його теренах за часів російської і радянської імперій. Такі покажчики відображають джерела і літературу за певні періоди чи проміжки часу.

Прикладом країнознавчих посібників є: покажчик джерел для ознайомлення з Південною Руссю Д. Дорошенка, посібник-каталог Н.М. Балацької та О.І. Раздорського — «Памятные книжки губерний и областей Российской империи (1836−1917): предварительный список» (Санкт-Петербург, 1994 р., зведений каталог-репертуар, видання 2008 р.) та посібник з історії Росії імперської доби — «Історична русистика в Україні: (2000;2010 рр.)».

Джерела першого висвітлюють різні сторони життя та періоди історії українського народу, зокрема Запорізьку і Задунайську Січ, козаків і козацькі часи, Руїну, Гайдамаччину, а також — національний склад населення Новоросійської і Бессарабської губерній.

Посібник-каталог Н.М. Балацької та О.І. Раздорського містить чимало літератури про Бессарабську, Катеринославську, Таврійську і Херсонську губернії.

Третій країнознавчий покажчик включає чимало праць українських і зарубіжних дослідників, що були опубліковані у 2000;2010 рр. і висвітлюють події ХУІІІ-ХІХ ст.: Кримську війну 1853−1856 рр., розвиток торгівлі, сільського господарства та суднобудівництва на південноукраїнських землях.

З-поміж краєзнавчих посібників — бібліографічна праця Л.М. де-Рибаса — «Библиографические материалы по истории Новороссси», дослідження Д. Чернявського — «Катеринославщина» та О. В. Лянсберга — «Пам'ятні книжки Херсонської губернії».

У краєзнавчому посібнику «Библиографические материалы по истории Новороссии», укладеному в царські часи відомим бібліографом Одеси і південноукраїнських земель — Людвігом Михайловичем де-Рібасом, описано літературу й статистичні матеріали про населення різних національностей, яке проживало в регіоні, зокрема на Херсонщині. Посібник включає дослідження про Кримську війну середини ХІХ ст., про зміни земельної власності в Херсонській і Катеринославській губерніях, а також історично-статистичні нариси по Бахчисараю, Сімферополю та Феодосії тощо.

Бібліографічний покажчик «Катеринославщина» Д. Чернявського (Катеринослав, 1919 р.) включає літературу та документи, що висвітлюють історію, природні особливості, склад і чисельність населення краю, а також містить інформацію про визначних діячів, освіту та промисловість регіону.

Посібник літератури по Херсонській губернії — «Пам'ятні книжки Херсонської губернії"11 (Херсон, 2004 р.), укладений О. В. Лянсбергом — це своєрідний бібліографічний збірник, що включає офіційні універсальні довідники, які видавалися губернським статистичним комітетом з 1864 по 1914 рік. «Пам'ятні книжки…» надають відомості про склад, заняття, побут населення Херсонської губернії з середини XIX до початку XX ст., а також — про особливості природи та економічного розвитку краю.

Розділ «Від Херсонської губернії до Херсонської області» розкриває історію адміністративно-територіального поділу причорноморських і приазовських земель, що входили до складу Херсонської губернії в XIX-XX ст.

Для пошуку джерел з історії Півдня доцільно використати й бібліографічні дослідження А. Непомнящого та Т. Назарчук з історії, етнографії та історичного краєзнавства Криму. Адже, у досліджені А. Непомнящого «История и этнография народов Крыма: библиография и архивы (конец XVIII — начало XX века)» не тільки розкрито історію розвитку кримознавчих досліджень, а й подано описи книг, журнальних і газетних статей, пов’язаних з історичноетнографічним вивченням народів Криму, що видавалися з останньої чверті ХУШ ст. до 20-х років ХХ ст.

Друга робота А. Непомнящого «Історичне кримознавство (кінець ХУІІІ — початок ХХ століть)» знайомить читачів з джерельною базою та історіографією історичного кримознавства, бібліографічною спадщиною кримознавців Москви, С.-Петербурга, Одеси та Києва, а також — з кримознавчими історичними публікаціями на сторінках періодичної преси Новоросійського краю.

Т. Назарчук у праці «Розвиток бібліографії кримознавства в СРСР (1921— 1945 рр.)"ІЛ розширила біографічну базу бібліографів-кримознавців (В.М. Марков, Г. М. Габдрахімов, І.Я. Нейман та ін.), показала нові історико-краєзнавчі та історико-етнографічні напрями досліджень наукових товариств і громадських об'єднань, зокрема татарознавчий, простежила долю кримознавчої бібліографічної спадщини з часу створення окремих посібників і до сьогодення.

З-поміж низки загальновідомих історично-краєзнавчих бібліографічних покажчиків варто назвати посібники з історії міст і сіл усіх областей України, зокрема Донецької33, Дніпропетровської36, Луганської, Кримської та Херсонської, а також — краєзнавчі покажчики, підготовлені на честь річниць окремих міст регіону, зокрема 200-річчя Дніпропетровська, Кривого Рогу, Нікополя, Павлограда, Херсона і Миколаєва, 225-річчя Мелітополя і Кам’янки-Дніпровської, 170-річчя м. Вільнянська Запорізької області. Покажчик 2013 р. по м. Маріуполю одночасно присвячений і всьому Приазовському регіону.

Історію становлення і розвитку Дніпропетровської області представлено у дослідженнях Л. Маркової: «Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття"24 та «Перша десятирічка Дніпропетровщини».

У першому виданні автор висвітлила процес трансформації адміністративно-територіального устрою Катеринославської губернії в Дніпропетровську область у 20−30-і роки ХХ ст. Посібник містить урядові постанови, книжкові видання, статті з періодики, географічні карти Катеринославської губернії та її округів, а також — таблиці, додатки з фотографіями і біографіями керівників краю, що унаочнює сприйняття матеріалу.

Другий краєзнавчий покажчик Л. Маркової «Перша десятирічка Дніпропетровщини» є своєрідним продовженням і доповненням вищезгаданого. До нього увійшли книги та публікації з періодичних видань, які розкривають історію області у перші десять років її існування — 1932;1941.

Аналогічним є краєзнавчий покажчик літератури «Запорізька область: динаміка розвитку (1939;2009 рр.)"26, що включає літературу про соціально-економічні й суспільно-політичні перетворення в області в зазначений період.

Для істориків і краєзнавців цінними будуть і метабібліографічні покажчики «Краєзнавчі бібліографічні посібники України», зокрема за 1996;2000 і 2001.

У них зібрано краєзнавчі бібліографічні і методико-бібліографічні посібники, розроблені бібліотеками України в зазначені роки.

Корисним буде й навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ) «Краєзнавча бібліографія Донбасу» Н. Литвиненко. Автор описала зародження та розвиток краєзнавчої бібліографії Донбасу у дореволюційний, радянський і пострадянський періоди (1850−2010 рр.). У третій частині посібника — «Бібліографія краєзнавчої бібліографії Донбасу» зібрано тематичні бібліографічні покажчики регіону, зокрема про козацтво Донецького краю, революційні рухи, краєзнавство, освіту, соціально-економічний, культурний розвиток та інше.

Чимало історичних досліджень місцевого значення міститься у бібліографічних щорічниках літератури по Дніпропетровській та Херсонській областях. Перший включає літературу різних напрямів опубліковану у 19 591 996 рр., другий — за розділами: область (населення, краєзнавство, видатні діячі й уродженці), історія, археологія та етнографії, що виходила з 1959 р. й до нинішнього часу.

Щорічний покажчик — «Книги Донеччини» з 2005 р. інформував читачів і дослідників про книжкову продукцію, передусім наукову, що видавалася в Донецькій області. Найбільший розділ посібника — «Суспільні та гуманітарні науки» включає: історію, археологію, етнографію економіку, політологію, юридичні науки, тощо. У НБУВ шість таких покажчиків до 2008;2009 рр. включно.

У 2008 р. побачив світ бібліографічний покажчик «Луганщина на сторінках рідкісних та цінних видань Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки (ЛОУНБ) ім. О. М. Горького другої половини ХІХ ст. — першої половини ХХ ст.». У посібнику зібрано літературу з історії, етнографії, культури, соціально-економічного і суспільно-політичного розвитку краю, починаючи від часів його заселення до 1950 р.

Менш важливим для істориків є видавничий покажчик літератури «Історія Півдня України в книгах», що містить описи літератури, виданої упродовж 1945;1990 рр. з усіх галузей знань і сфер діяльності людини.

Література подана за алфавітним принципом у межах кожного року видання, що ускладнює тематичний пошук джерел. Більшість праць посібника політично заангажована, за винятком періоду «перебудови».

Окрему групу представляють персональні (біобібліографічні) краєзнавчі посібники про діячів регіону різних історичних періодів. Прикладом є дослідження І. Кочергіна «Катеринославська губернська земська управа в особах» та «Керманичі Донецького краю». До першого входить література й біографічні довідки по кожному з десяти голів Катеринославської губернської земської управи упродовж 51-го року пореформеного періоду (1866−1917 рр.). Другий містить коротку інформацію про керівників Донецької області від часу її утворення до сьогодення. Матеріали згруповано за персоналіями в хронологічному порядку і включають: коротку біографічну довідку, фотографію, списки архівних документів, публікації авторів, літературу про їх життя та діяльність.

Біобібліографічні покажчики періоду незалежності України присвячені дослідникам-краєзнавцям, зокрема Катеринославщини — О. М. Полю, Донеччини — П.І. Мазуру, м. Маріуполя — М. Г. Руденку і Л. Д. Яруцькому, Гуляйпільського краю Запорізької області — І. Кушніренко і В. Жилінському.

Вартий уваги персональний краєзнавчий посібник — «Дослідники історії Південної України», який включає всю історичну літературу про даний регіон, опубліковану здебільшого у період незалежності, а також — інформацію про її авторів.

Посібник побудований за алфавітом прізвищ дослідників, переважно пострадянської доби, з біографічними даними, кількістю підготовлених досліджень, рецензіями на них, а також адресами електронної пошти.

Цінними для вивчення історії Півдня і Сходу України є тематичні країнознавчі покажчики з актуальних проблем історії України різних періодів: революційно-визвольних змагань українського народу 1907;1921 рр., політичних репресій, голодоморів, політики «коренізації», Другої світової війни тощо. Прикладом є покажчик «Українська революція і державність (1917;1920 рр.)». Майже в кожному з його розділів є чимало праць, пов’язаних з південно-східним регіоном України. Так, у п’яти з шести розділів є параграфи під назвою: «Аграрне питання. Селянство. Селянсько-повстанський рух», а також «Національні відносини». У них знаходимо праці пов’язані з подіями на Півдні і Сході України. Наприклад: В. Ф. Верстюка «Махновщина — селянський повстанський рух в Україні в роки громадянської війни (1918;1921)», В. Волковинського про Нестора Махно, В. Дубровського про історичні взаємовідносини України і Криму.

Велику цінність представляє зарубіжний (міжнародний) багатотомний покажчик Олега і Олександри Підгайних — «The Ukrainian Republic in the Great East-European revolution». У посібнику чимало літератури про південно-східний регіон України. Наприклад, дослідження В. М. Немченко «Селянський рух на півдні України напередодні Великої Жовтневої соціалістичної революції», праця К. Поліщука «Гуляйпільський батько» (Коломия, 1925;1926), робота Я. Хомичіва «В степах України. (Хроніка наших днів), ч. 1. Визвольні змагання 1918;1922 рр., (Буенос-Айрес, 1958) та інші.

Питанню політичних репресій в Україні радянської доби присвячено тематичні покажчики, зокрема «Репресії 20−30−40-х і початку 50-х років на Україні"4'5. Література посібника містить наукові дослідження і статті з періодичної преси періоду «перебудови», а також окремі публікації доби репресій.

У 2007;2008 рр. вийшло ще три покажчика з відповідної тематики: «Репресії в Україні (1917;1990 рр.)», «Політичні репресії в Україні (1917;1980 роки)» та «Політичні репресії радянської доби в Україні».

У першому з них є дослідження: М. М. Шитюка «Масові репресії проти населення Півдня України в 20−5 0-ті роки ХХ ст.», «Одеський мартиролог» в 3-х томах (уклад. Л. В. Ковальчук, Г. А. Разумова), праця низки авторів на чолі з Д. В. Омельчуком: «Політичні репресії в Криму (1920;1940 роки)» та інші.

До другого покажчика включено наукові праці, документи, спогади і свідчення очевидців, що виходили в радянський час, зокрема під час «перебудови», а також в еміграції. Але більшість досліджень відносяться до періоду незалежності України. Чимало праць присвячено злочинам Другої світової війни, процесу реабілітації і реабілітованим, окремим особистостям: командирам радянської армії, чекістам, конструкторам, інтелігенції, зокрема письменникам, лікарям, етнографам, а також організаціям, наприклад ОУН. З-поміж них є праці, що пов’язані з відповідними подіями, регіонами, особистостями і національними меншинами Південного Сходу України. Наприклад: Катаєва В. «Уже написан Вертер» — про терор в Одесі 1920 р.; В. В. Ченцова і І.М. Єлінова «За відсутністю складу злочину…»: до історії політичних репресій 20−50-х років у Дніпропетровському гірничому інституті", Г. Сахаровой «Мариупольские репрессии».

У третьому покажчику з цієї тематики, що вийшов у 2008 р. зібрано документи і літературу про найбільші репресивні акції комуністичного режиму упродовж 1917;1991 рр., опубліковані українською та російською мовами в Україні і за кордоном з серпня 1991 р. по 2006 р. Він містить такі праці як: «Важкий шлях до правди: наукове осмислення репресивної політики радянського тоталітаризму на Дніпропетровщині», «Важкий час правди: розповіді про репресії на Запоріжжі» І.Я. Науменко, «Трагічні роки на Миколаївщині (19 281 932)» Р. Нестерова та інші.

Літературу для дослідження проблем політики «коренізації» і її складової — «українізації» в південно-східному регіоні України включає тематичний покажчик «Політика коренізації в радянській Україні (1920;1930;і рр.)». Документи і дослідження посібника характеризують дану політику на Донбасі, Дніпропетровщині, Запоріжжі, в Криму. Прикладом є праці М. Чабан про згортання українізації на Придніпров'ї і Дніпропетровщині в 1930;х роках.

Низка тематичних бібліографічних покажчиків пострадянського періоду присвячених проблемам трьох голодоморів в Україні. Найвідомішими є три видання (2001, 2008 і 2014) покажчика «Голодомор в Україні 1932;1933 рр.». У кожному з них є дослідження і джерела (офіційні документи, архівні матеріали, спогади і свідчення очевидців) як загального характеру, так і ті, що стосуються областей республіки, зокрема Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, частково Автономної республіки Крим (АРК). Аналогічно, тобто по областях, розміщенні матеріали про вшанування пам’яті жертв голодомору.

Два видання покажчика «Голодомор 1932;1933 рр. в Україні (до 70-річчя)» (Ужгород, 2004 і 2006) мають спогади очевидців, твори мистецтва, присвячені проблемі голодомору в живописі, кіно, художній літературі, музиці й скульптурі.

Покажчик про всі три голодомори в Україні (Київ, 2005) включає як загальну літературу з даної проблематики, так і регіональну, тобто по областях, зокрема Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Херсонській та АРК.

Існують також краєзнавчі покажчики про голодомор у Дніпропетровській, Донецькій та Херсонській областях.

Серед сучасних бібліографічних покажчиків присвячених подіям Другої світової війни на українських землях — «Україна у Великій Вітчизняній війні"53 54 та «Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941;1944 рр.)».

До першого з них включено загальні праці, спогади ветеранів, Книги Пам’яті України по областях, а також документально-публіцистичні та художні твори.

У другому подана кількість населених пунктів Дніпропетровської і Запорізької областей, а також АРК, що були повністю знищені німецько-фашистськими загарбниками.

Джерела з історії Другої світової війни на Донбасі містить тематичний покажчик «Донбас нескорений» (Донецьк, 1983, 1993), присвячений 50і 60-річчю визволення Донеччини від німецьких військ, а також два посібники — «Життя переможе» і «Молода гвардія» — 60і 70-річчю виникнення підпільної, молодіжної організації — «Молода гвардія», що діяла в роки війни в м. Краснодон.

Літературу про перебіг Другої світової війни на теренах Дніпропетровської області містять бібліографічні посібники «Визволення Дніпропетровщини» та «Дніпропетровщина у полум'ї війни 1941;1945 рр.», а на теренах Миколаївщини — «Весна визволення». До покажчиків входять архівні документи, спогади учасників подій, дослідження місцевих авторів.

Окрему групу становлять тематичні краєзнавчі покажчики присвячені козацтву південно-східного регіону як провідній суспільній верстві й державотворчій силі на українських землях ХУІІ-ХУІІІ ст., яка стала основою формування української нації. Прикладом є рекомендаційний покажчик «Тої слави козацької повік не забудем…», а також «Козацтво донецького краю» та «Козацька слава Миколаївщини».

Отже, існує понад шість десятків бібліографічних покажчиків різних видів, що можуть слугувати важливим джерелом для нових досліджень з історії Півдня і Сходу України.

Найпоширенішими є краєзнавчі і країнознавчі посібники. Так, для вивчення історії Півдня і Сходу України часів російської імперії існує кілька багатогалузевих краєзнавчих посібників, з яких можна почерпати інформацію про історію розвитку і становище губерній на українських землях наприкінці ХУІІІ — на початку XX століття.

Чимало є історично-краєзнавчих бібліографічних покажчиків, присвячених історії міст і сіл України, річницям найбільших і найвідоміших міст південно-східного регіону держави. Водночас посібників, що висвітлюють історію становлення і соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку окремих областей — всього декілька.

Історичну літературу різних напрямів дослідження, починаючи з радянських часів і закінчуючи періодом незалежності України, містять краєзнавчі покажчики літератури по Дніпропетровській, Луганській, Херсонській та Донецькій областях, а також посібник літератури — «Історія Півдня України в книгах». бібліографічний покажчик історія революція Окрему групу становлять біобібліографічні краєзнавчі посібники, присвячені дослідникам-краєзнавцям і керівникам місцевих органів управління. Не менш важливими є метабібліографічні покажчики.

Ґрунтовним історичним джерелом серед покажчиків даного виду є посібник «Дослідники історії Південної України». Але він включає лише вчених пострадянської доби.

Велику групу складають тематичні країнознавчі покажчики, що присвячені окремим найбільш актуальним подіям і періодам в історії України і, зокрема Півдня і Сходу. З-поміж них нечисленними є посібники, що висвітлюють події Української революції і державності (1917;1920 рр.), радянської політики «коренізації» та її складової — «українізації». Значно більше є посібників, що містять джерела і літературу про політичні репресії і голодомори радянської доби, а також — участь України у Другій світовій війні. Небагато тематичних краєзнавчих посібників, присвячених козацтву, голодоморам і подіям Другої світової війни.

До важливих бібліографічних джерел відносимо й бібліографічні дослідження А. Непомнящого і Т. Назарчук з історії, етнографії та історичного краєзнавства Криму, які в цілому охоплюють період з кінця XVIII і до середини XX століття.