Просвітньо-організаційна діяльність «Товариства імені М. Качковського» в Східній Галичині у міжвоєнний період

Досліджується просвітньо-організаційна діяльність культурно-просвітнього «Товариства ім. М. Качковського «у Східній Галичині упродовж окресленого періоду. Інституція належала до москвофільського табору. Вона мала на меті поширення просвіти серед широкого загалу. Висвітлено процес відновлення місцевих осередків товариства. «Товариство ім. М. Качковського» заснувало низку філій, читалень, книжкових крамниць, співочих хорів, аматорських театральних гуртків. Показано розвиток просвітньоорганізаційної діяльності інституції в міжвоєнний період. Доведено вплив «Товариства ім. М. Качковського» на суспільно-політичне життя галицьких українців.

Ключові слова: Східна Галичина, «Товариство ім. М. Качковського», просвітницька діяльність, москвофільство, філія.

Досліджувана тема є актуальною, оскільки дає змогу проаналізувати просвітньо-організаційну діяльність москвофілів у Східній Галичині крізь призму діяльності «Товариства ім. М. Качковського». У публікації відображено питання заснування філій, читалень товариства і організація їх діяльності й функціонування.

Мета статті - дослідити просвітньо-організаційну діяльність «Товариства ім. М. Качковського».

Аналіз вивчення проблеми показав, що для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання: проаналізувати передумови відновлення просвітньо-організаційної діяльності «Товариства ім. М. Качковсього» у Східній Галичині; дослідити структурні складові інституалізації організації просвітницької справи товариства і охарактеризувати основні етапи його діяльності в Східній Галичині у міжвоєнний період; простежити загальні тенденції й особливості розвитку сфери просвітньо-організаційної діяльності «Товариства ім. М. Качковського» та його вплив на культурне життя Східної Галичини.

Об'єктом дослідження є культурно-просвітні процеси міжвоєнного періоду в контексті діяльності галицького москвофільства.

Предмет дослідження — основні тенденції просвітньо-організаційної діяльності «Товариства ім. М. Качковського» в культурному житті Східної Галичини в міжвоєнний період.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1919 р., коли було фактично відновлено «Товариство ім. М. Качковського» — до початку Другої світової війни (1939 р.). Такий цілісний хронологічний підхід дозволяє виявити основні аспекти просвітньо-організаційної діяльності товариства в культурному житті Східної Галичини досліджуваного періоду.

Зрозуміло, що обмежений обсяг цієї статті не вичерпує усієї просвітньо-організаційної справи «Товариства ім. М. Качковського». Однак її автор вважав за необхідне зосередити основну увагу саме на зазначеній проблематиці. качковський галичина міжвоєнний За період вивчення історії просвітньо-організаційної діяльності товариства у Східній Галичині в міжвоєнний період опубліковано незначну кількість праць, в основному науково-популярних, що тим чи іншим чином дотичні до різних аспектів досліджуваної проблеми. Однак ця література не є систематично структурованою й цілісною.

Певні аспекти досліджуваної проблеми проаналізовано науковцями. Зокрема, А. Камінський [1] порівняв просвітньо-організаційну діяльність москвофільських та народовських організацій упродовж 1920;х рр.

Москвофільську течію у суспільно-політичному житті Східної Галичини в цілому і, зокрема, окремі аспекти просвітньо-організаційної діяльності «Товариства ім. М. Качковського» досліджував В. Ваврик [2, с. 7−16].

Тенденції москвофільської течії у серед галицьких українців у міжвоєнний період аналізував М. Андрусяк [3].

Безпосередньою джерельною базою роботи є сукупність документів і матеріалів державних архівів України. Основна маса архівних матеріалів та документів про просвітньо-організаційну діяльність «Товариства ім. М. Качковського» в Східній Галичині у міжвоєнний період знаходиться у фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Львові - Фонд 182 «Товариство ім. М. Качковського, м. Львів. 1876−1939 рр.».

Значну цінність представляють власне самі звіти про діяльність «Товариства ім. М. Качковського» [4−6], а також матеріали наукової бібліотеки Львівського державного університету ім. І. Франка, бібліотеки Інституту Українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України у м. Львові, Тернопільської обласної наукової універсальної бібліотеки.

Певна частина інформації, що стосується досліджуваної проблеми, подана в таких українських періодичних виданнях, як: «Вісник Львівського університету» [7], «Воля Народа» [8], «Русский голос» [9], «Діло» [10], «Свобода» [11], «Нова Зоря» [12], «Громадський Голос» [13].

Діяльність «Товариства ім. М. Качковського» спиралася на організаційну структуру, яка постійно видозмінювалася. Після закінчення Першої світової війни у Східній Галичині склалися сприятливі передумови для відновлення довоєнних інституційних структур москвофільського табору.

Можливість для відновлення інституалізації «Товариства ім. М. Качковського», з’явилася після рескрипту польського намісництва від 6 квітня 1919 р. У відповідності з документом, виділи філій та читалень інституції повинні були повідомити місцеве староство про дату і місце проведення загальних зборів своїх членів. Там вони мали обрати новий виділ. За умови виконання зазначених вимог, староство видавало підтвердження про законність обрання нового правління філій і читалень [4, арк. 11].

Упродовж 1919;1923 рр. спираючись на законодавство Польщі, місцеві осередки «Товариства ім. М. Качковського» поступово відновлюють свою просвітньо-організаційну діяльність в Східній Галичині. Юридичне відновлення роботи правління організації відбулося лише у 1924 р. [1, с. 8].

У середині 20-х рр. ХХ ст. у зв’язку з хаотичністю відновлення осередків «Товариства ім. М. Качковського», Центральний виділ інституції запропонував максимально взяти контроль за відновленням філій і читалень на підставі розробки й прийняття нового статуту товариства. Для читалень та філій інституції це означало спрощення процедури реєстрації на місцях. Досить було лише заяви до місцевого виконавчого органу Польщі з проханням відкрити осередок «Товариства ім. М. Качковського». Відкриття філії ставало можливим за наявності не менше 20 дійсних членів або п’яти місцевих читалень [2, с. 15].

Зміни в статутах товариства сприяли пожвавленню його просвітньо-організаційної діяльності в Східній Галичині. 1 листопада 1927 р. на загальних зборах членів інституції було констатовано зростання як кількості членів товариства, так і нововідкритих читалень. Організаційна структура «Товариства ім. М. Качковського» поповнилася тридцятьма новими читальнями. Загальна ж кількість читалень організації в Східній Галичині складала 400, але лише 150 активно проводили просвітньо-організаційну роботу [5, арк. 28].

Як приклад успішної просвітньо-організаційної роботи товариства можна відзначити роботу його читальні в м. Галичі Станіславівського повіту, яка відновила свою діяльність у 1927 р. Її члени активно включилися в роботу: проводили святкування «Дня руської культури», загальних зборів членів організації. У 1938 р. було урочисто відсвятковано 950-ліття хрещення Русі [4, арк. 16]. У 1933 р., після певних дебатів, читальня прийняла новий власний статут та почала функціонувати як окремий відділ «Товариства ім. М. Качковського». Упродовж 1936;1937 рр. тут відбувалися лекції з історії Русі, діяв гурток духового оркестру [4, арк. 18−19].

У низці повітів Східної Галичини, за умови відсутності можливості заснувати читальні товариства, місцеві жителі стали організовувати «Пожежні дружини ім. М. Качковского». Вони мали статут, визначену мету та засоби її реалізації, а також: матеріальні фонди, органи управління. Пожежні дружини надавали населенню допомогу при стихійних лихах та пожежах, здійснювали фізичну підготовку своїх членів. У с. Борщеві Перемишлянського повіту така дружина діяла упродовж 1925;1938 рр. Пізніше її діяльність заборонили, оскільки вона суперечила чинному польському законодавству [5, арк. 32].

Значну просвітньо-організаційну роботу в повітах Східної Галичини проводили інструктори товариства. У середньому впродовж року вони здійснювали 45−50 виїздів по населених пунктах [6, арк. 17].

Загальні збори членів «Товариства ім. М. Качковського» відігравали помітну роль у його просвітньо-організаційній діяльності. Так, на зборах інституції в м. Сянок (31 жовтня — 1 листопада 1937 р.) було проведено значну культурно-просвітницьку роботу. У перший день театральний гурток місцевої читальні представив на сцені драму «Зрадник». У перервах між актами виступали «малі декламатори і декламаторки», які виголошували патріотичні вірші. Серед останніх слід відзначити А. Олексяк і Р. Тупака, які прочитали вірші «Русска мово, рідне слово» та «Русин же я, русин» [3, с. 8].

На загальних зборах інституції особливо відзначилися співом аматорські хори з таких місцевостей, як: с. Яблуниці Польські (Березівський повіт); с. Ванівки (Кросновський повіт); Костаровець (Сяноцький повіт). Диригентами хорів були знані москвофіли: О. Гус, Л. Начас та І. Соболевський [11, с. 11].

Наприкінці 30-х рр. ХХ ст. просвітньо-організаційна діяльність товариства поступово занепадає. Основна втрати популярності організації серед широкого загалу Східної Галичини полягала у загальній кризі москвофільської течії.

Отже, просвітньо-організаційна робота «Товариства ім. М. Качковського» справила значний вплив на культурне життя Східної Галичини міжвоєнного періоду. Інституція сприяла підвищенню естетичного почуття й наукового знання широкого загалу.

Список використаних джерел

• 1. Камінський А. Народники и общеруссы / А. Камінський. — Львів: Слово, 1930. — 31 с.
• 2. Ваврикъ В. Справка о русскомъ движении въ Галичини съ библіографией за 1929 годъ / В. Ваврикъ. — Львовъ: Тип. Ставропиг. Ин-та, 1930.
• 3. Андрусяк М. Генеза й характер галицького москвофільства / М. Андрусяк. — Прага, 1941. — 19 с.
• 4. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. — Ф.182. (Товариство ім. М. Качковського). — Оп. 1. — Спр. 259. (Звіти, протоколи, відомості та ін. матеріали про діяльність центрального правління товариства та його зв’язки з москвофільськими організаціями в Західній Україні та Польщі, 1919;1934 рр.). — 79 арк.
• 5. Там само. — Спр. 295. (Рапорти, повідомлення та ін. матеріали про підготовку та проведення загальних зборів товариства, 1925;1937 рр.). — 98 арк.
• 6. Державний архів Тернопільської області. — Ф.231. (Тернопільське повітове староство). — Оп. 1. — Спр. 62. (Звіт про діяльність Тернопільської філії «Общества им. М. Качковского», 1929;1934 рр.). — 57 арк.
• 7. Васюта І. Перегрупування в західноукраїнському національному русі в перші роки по анексії Східної Галичини (1923;1926) / І. Васюта // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Львів, 1999. — Вип.34. — С.341−354.
• 8. Наше становище в національнім питаню // Воля Народа. — 18 липня 1926. — С.2−5.
• 9. Каренин В. Талергофская жертва / В. Каренин // Русский Голос. — 18 мая 1934. — С.4−8.
• 10. Андрусяк М. Галицьке москвофільство / М. Андрусяк // Діло. — 3 серпня 1933. — С.4−9.
• 11. З московського табору // Свобода. — 30 грудня 1933. — С. 3−7.
• 12. Лемківський Б. Причини лемківської схизми / Б. Лемківський // Нова Зоря. — 1 березня 1934. — С. 2−6.
• 13. Бережанський В. Нові розбивацькі спроби москвофілів / В. Бережанський // Громадський Голос. — 26 травня 1934. — С. 3−7.