Лабораторне заняття 2. Оболонка клітини

Мета заняття: вивчити будову оболонки рослинної клітини та її видозміни.

Матеріали і обладнання: мікроскоп, набір інструментів, таблиці з теми, реактиви, методичні вказівки до виконання роботи.

Об'єкти вивчення: листки аспідістри, насіння льону, стебла сосни, бульби картоплі, волоски насіння бавовнику (вата).

Питання для самостійної підготовки

Які структури клітини беруть участь в утворенні оболонки клітини?

У чому різниця між первинною і вторинною оболонкою клітини за хімічним складом?

Фізичні та хімічні властивості оболонки рослинної клітини.

Типи пор, їх утворення, будова, відмінність від перфорацій.

Які зміни можуть відбуватися в хімічному складі оболонки клітини?

Яка речовина зумовлює здерев’яніння оболонки клітини?

Яке значення здерев’яніння в еволюції рослин?

У якому випадку відбувається окорковіння оболонки клітини?

Яких властивостей набуває клітинна оболонка при її окорковінні?

У чому полягає мінералізація та ослизнення клітинної оболонки?

Реактив на деревину: флороглюцин при підкисленні.

Виготовлення препарату: на зріз наносять розчин флороглюцину, через 10 хв. капають декілька крапель сірчаної кислоти (25%), після появи червоного забарвлення (зазвичай через 30 сек. — 1 хв.) видаляють рештки реактиву фільтрувальним папером та наносять на зріз краплю гліцерину.

Виконання роботи

Завдання 1. Вивчити оболонку клітин епідерми листка аспідістри (Aspidistra sp.)

Алгоритм роботи. Шматочок живого або фіксованого у спирті листка обгорнути навколо вказівного пальця лівої руки так, щоб верхній епідерміс був ззовні. Зробити тонкий поверхневий зріз, пофарбувати його хлор-цинк-йодом.

При малому збільшенні мікроскопа знайти тонку частину зрізу, поставити в центр поля зору. рослинний клітина тканина епідерма При великому збільшенні мікроскопа вивчити оболонки бічних стінок сусідніх клітин. На місці з'єднання сусідніх клітин у вигляді темної лінії видно міжклітинну серединну пластинку і первинні оболонки сусідніх клітин. Досередини від цієї лінії розташована добре розвинена оболонка з простими порами. Пори в сусідніх клітинах розташовані одна навпроти одної та утворюють пари пор. Пари пор розділені плівкою, що складається з первинних оболонок сусідніх клітин і міжклітинної речовини. Користуючись мікрометричним ґвинтом, знайти прості пори на нижній та верхній стінках клітини, де вони мають вигляд світлих кілець (вигляд зверху).

Зробити підписи до рисунка 2.1.

	1 — ____________________________ 2 — ____________________________ 3 — ____________________________ 4 — ____________________________ 5 — ____________________________ 6 — ____________________________ 7 — ____________________________

Рис. 2.1 — Клітини епідерми листка аспідістри

Завдання 2. Вивчити оболонки клітин деревини сосни (Pinus sylvestris)

Алгоритм роботи. Зробити два поздовжніх зрізи деревини сосни: один — тангенційний, другий — радіальний. Обидва зрізи пофарбувати реактивом на деревину. Після появи червоного кольору, зняти рештки реактиву фільтрувальним папером і розмістити зрізи в краплі гліцерину.

Вивчити тангенційний зріз. При малому збільшенні мікроскопа знайти тонку частину зрізу, відмітити форму клітин. При великому збільшенні мікроскопа в оболонці клітини знайти облямовані пори в розрізі (вид збоку). Облямована пора утворюється в результаті підняття вторинної оболонки над замикаючою плівкою пори і утворення порожнини пори. Канал облямованої пори, на відміну від каналу простої пори, у замикаючій плівці має більший діаметр, ніж з боку порожнини клітини. Середня частина замикаючої плівки має потовщення (торус), яким може закриватися вузький отвір пори. Облямована пора має окреслення подвійноопуклої лінзи. На радіальному зрізі облямовані пори видно у вигляді концентричних кіл з діаметрами, що відповідають найбільшому і найменшому діаметрам пoрового каналу (вигляд зверху).

Зробити підписи до рисунка 2.2.

	1 — _________________________ 2 — _________________________ 3 — _________________________ 4 — _________________________ 5 — _________________________ 6 — _________________________ 7 — _________________________ 8 — _________________________

Рис. 2.2 — Трахеїди сосни (схема) з облямованими порами

Завдання 3. Вивчити будову клітин з окорковілими клітинними оболонками

Алгоритм роботи. Зробити тонкий поперечний зріз зовнішньої частини бульби картоплі (Solanum tuberosum). Пофарбувати барвником Судан-ІІІ. При малому збільшенні мікроскопа знайти правильно розташовані радіальні ряди пласких мертвих клітин на зовнішній частині бульби. Оболонки клітин забарвляться барвником Судан-ІІІ в бурий колір, що свідчить про її окорковіння — просочування жироподібною речовиною — суберином. Зробити підписи до рисунка 2.3.
1 — _______________________________, 2 — ______________________________ 3 — _______________________________ Рисунок 2.3 — Клітини зовнішньої частини бульби картоплі з окорковілими клітинними оболонками.

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Реакції на речовини клітинної оболонки

1.2. Ослизнення оболонки клітин епідерми шкірочки насіння льону (Linum sp.).

Замочене у воді насіння льону вивчити під мікроскопом цілим або на поперечному зрізі. Відмітити ослизнення оболонки клітин епідерми шкірочки насіння.

Зробити підписи до рисунка 2.5.

	1 — _____________________________ 2 — _____________________________ 3 — _____________________________ 4 — _____________________________ 5 — _____________________________ 6 — _____________________________ 7 — _____________________________ 8 — _____________________________

Рисунок 2.5. — Поверхневі шари шкірки насінини льону на поперечному розрізі (ослизнені шари набубнявіли, розірвали кутикулу, а слиз вийшов назовні)

1.3. Визначити склад фільтрувального і газетного паперу на основі дії реактивів хлор-цинк-йоду та флороглюцину при підкисленні. Зробити висновок.

Висновок:

__________________________________________________________.

__________________________________________________________.

__________________________________________________________.

__________________________________________________________.

Питання для самоконтролю

Як називається основний шар клітинної оболонки, що прилягає до її первинного шару?

Яким реактивом можна пофарбувати клітковину?

Яких властивостей набувають здерев’янілі оболонки? За допомогою якого реактиву можна виявити здерев’янілі оболонки?

Чому під час окорковіння оболонок вміст клітин відмирає?

В яких тканинах зустрічаються здерев’янілі, окорковілі, кутинізовані оболонки?

Чим відрізняються прості пори від облямованих?