Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед першочергових завдань державного та військового будівництва в усі часи було і є створення та зміцнення боєздатності національних збройних сил. На порядку денному стоїть необхідність вироблення нових підходів до військового будівництва, в якому одним із завдань Збройних Сил України (ЗСУ) в мирний час є створення, підготовка та накопичення мобілізаційного резерву військово-навчених людських ресурсів, важливою складовою яких є військово-санітарні ресурси. При вирішенні цього завдання, у зв’язку з нестабільним економічним станом держави та недостатнім фінансуванням, така робота відбувається надто повільно. Водночас поява нових видів загроз міжнародній безпеці і миру, поширення діяльності екстремістських, терористичних організацій та незаконно утворених збройних формувань потребують від держави у разі виникнення будь-яких воєнних загроз та конфліктів мати у достатньому обсязі підготовлені військово-навчені людські ресурси.

Тому, по-перше, у процесі напрацювання раціональних підходів до вирішення цього завдання держави необхідно використовувати історичний досвід діяльності різних громадських організацій, товариств та об`єднань. У 20−30-х роках XX ст. підготовку військово-санітарних резервів держави здійснювало суспільно-громадське об`єднання — Українське товариство Червоного Хреста (УТЧХ).

По-друге, у зв’язку з проведенням постійного скорочення чисельності та змін в організаційно-штатній структурі як зсу в цілому, так і військово-медичної служби, однією з невирішених проблем міністерства оборони україни залишається медичне обслуговування у лікувальних та лікувально-профілактичних закладах ветеранів військової служби, військових пенсіонерів, інвалідів війни та прирівняних до них категорій. у зв’язку з територіальною недоступністю та обмеженістю фінансування не всі отримують медичну допомогу у повному обсязі. оборонне відомство не спроможне самотужки вирішувати цю проблему. тому при вирішення питання удосконалення медичного забезпечення зсу доречно використовувати минулий досвід такої допомоги утчх.

По-третє, вивчення військовими фахівцями історичного досвіду утчх сприятиме розширенню їх знань, світогляду, усвідомлення сутності історичних явищ і процесів у вирішенні завдань створення, підготовки та накопичення мобілізаційних ресурсів держави.

По-четверте, всебічне об'єктивне вивчення воєнно-історичних подій в україні напередодні великої вітчизняної війни є важливою, з погляду встановлення історичної правди і поглиблення знань про героїчне минуле нашої батьківщини, складовою частиною виховання високого патріотизму громадян україни, воїнів її збройних сил. тому дослідження у даному напрямку має практичне та наукове значення.

Отже, сутність наукового завдання дисертаційної роботи полягає у визначенні ролі, місця, особливостей та оцінки ефективності військово-оборонної діяльності українського товариства червоного хреста.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до плану наукової та науково-технічної діяльності Національної академії оборони України (НАОУ) в межах науково-дослідної роботи на замовлення Генерального штабу ЗСУ «Розроблення і обґрунтування рекомендацій щодо створення структури, механізму підготовки та накопичення резерву особового складу мобілізаційних ресурсів» (шифр НДР «Пріоритет-МР», інв. № 44 532), що проводиться на кафедрі Управління повсякденної діяльності військ НАОУ.

Мета і завдання дослідження — відтворення цілісної історичної картини військово-оборонної діяльності Українського товариства Червоного Хреста; визначення її ролі, місця, особливостей, оцінка ефективності для наукового узагальнення і використання позитивного досвіду щодо організації військово-санітарної підготовки населення держави та удосконалення медичного забезпечення ЗСУ та інших військових формувань.

Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:

• — визначити стан наукової розробки теми дисертації, охарактеризувати та систематизувати історіографічну та джерельну базу дослідження;
• — з'ясувати передумови виникнення Українського товариства Червоного Хреста та становлення основних напрямів його діяльності;
• — дослідити та проаналізувати заходи радянських органів державної влади щодо переорієнтації гуманітарної діяльності Українського товариства Червоного Хреста на військово-оборонні потреби держави;
• — розкрити роль комітетів Українського товариства Червоного Хреста в процесі надання медичної та гуманітарної допомоги населенню;
• — дати оцінку ефективності військово-оборонної діяльності Українського товариства Червоного Хреста щодо підготовки населення до захисту держави та його співпраці з Робітничо-Селянською Червоною Армією;
• — зробити наукові висновки та виробити практичні рекомендації для роботи сучасних комітетів Червоного Хреста в Україні щодо військово-санітарної підготовки населення та удосконалення медичного забезпечення ЗСУ та інших військових формувань.

Об'єктом дисертаційної роботи є Українське товариство Червоного Хреста.

Предметом дослідження є військово-оборонна діяльність Українського товариства Червоного Хреста у 1918 — 1939 рр.

Методи дослідження. Для досягнення мети і завдань дослідження використовувалися як спеціальні методи воєнно-історичної науки, так і загальнонаукові методи.

Завдяки застосуванню історичного методу дослідження вдалося визначити етапи формування основних напрямів діяльності УТЧХ та з максимально можливою достовірністю відтворити передумови виникнення Товариства. Завдяки використанню логічного методу виявлено та розкрито фактори, які впливали на підготовку військово-санітарних формувань УТЧХ.

Також у дисертації використовувалися такі методи, як аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, метод статистики, системний підхід.

Територіально дослідження охоплює територію Української РСР станом на лютий 1939 р.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період 1918;1939 рр., тобто від 15 квітня 1918 р. — дати заснування Українського товариства Червоного Хреста (далі - Товариства) — до лютого 1939 р., коли припиняється виконання Товариством військово-оборонних завдань та за наказом РНК УРСР передається більшість його медичних, лікувально-профілактичних, господарсько-комерційних установ і закладів Військово-санітарній службі (ВСС) Робітничо-Селянської Червоної Армії (РСЧА), органам охорони здоров’я та іншим комісаріатам держави.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у воєнній історичній науці здійснено дисертаційне дослідження щодо використання суспільно-громадського об'єднання Українського товариства Червоного Хреста для воєнних потреб держави. Розкрито передумови, етапи становлення, ідеологічне спрямування та особливості військово-оборонної роботи комітетами УТЧХ у міжвоєнну добу. Виявлено залежність скорочення гуманітарної складової діяльності УТЧХ від кількості більшовицьких представників у його керівництві. Визначено ефективність військово-оборонної діяльності УТЧХ, розкрито її складові, оцінено роль комітетів Товариства в наданні медичної та гуманітарної допомоги населенню. Встановлено залежність рівня фахової підготовки військово-санітарних формувань УТЧХ від якості їх матеріально-технічного та кадрового забезпечення.

Набула подальшого висвітлення організація співпраці військово-санітарних формувань УТЧХ з військовими формуваннями держави. Відмінність здобутих автором результатів від попередніх досліджень полягає в тому, що в роботі досліджено діяльність осередків Товариства, які безпосередньо співпрацювали з українськими національними військовими формуваннями періоду реорганізації збройних сил радянської держави.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали, теоретичні висновки та узагальнення можуть бути використані при формуванні сучасної законодавчої бази з питань міжнародно-правової та військово-санітарної підготовки населення держави, удосконаленні медичного забезпечення ЗСУ та інших військових формувань, здійсненні міжнародно-правової і медичної підготовки, військово-патріотичного виховання військовослужбовців, вдосконаленні військово-санітарної роботи з допризовниками у Товаристві сприяння обороні України.

Положення та висновки дисертації можуть бути використані під час написання узагальнюючих праць, підручників, посібників, розробки навчальних і методичних матеріалів, виконання науково-дослідних робіт з історії вітчизняної військово-санітарної справи, історії військових формувань України та історії української державності.

Фактичний матеріал дисертаційного дослідження використовується в процесі вивчення слухачами Національної академії оборони України навчальних дисциплін «Історія української державності» та «Історія військових формувань України».

Особистий внесок здобувача. Одержані результати дослідження та їх публікації у наукових виданнях виконанні автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження представлені автором на Міжнародній науковій конференції «Над Дніпром і Віслою. Україна і Польща у визвольних змаганнях XIX — поч. XX ст.» у доповіді на тему «Українське товариство Червоного Хреста в україно-польських стосунках у 1918;1921 роках» (м. Київ, 5 листопада 2003 р.) та на науково-практичній конференції в Національній академії оборони України «Війни XXI століття і оборонна політика держави» у доповіді на тему «Військово-оборонна діяльність Українського товариства Червоного Хреста у 1918;1939 роках — використання позитивного досвіду роботи Товариства у сучасних умовах реформування Збройних Сил України» (26 січня 2006 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені в 7 опублікованих працях: 5 публікаціях автора у наукових фахових журналах та 2-х матеріалах і тезах конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків. Загальний обсяг основного тексту дисертації становить 174 сторінки. Список використаних джерел включає 228 найменувань, у тому числі 99 архівних документів та 8 праць на іноземних мовах. Повний обсяг дисертації - 202 с.