Вступ.
Організація зберігання грошових засобів та проведення розрахункових операцій
Вільні кошти підприємств мають обов’язково зберігатися в банку, причому підприємство самостійно обирає установу банку, в якому зберігає гроші. Готівку, необхідну для забезпечення господарської діяльності, підприємства зберігають у власних касах. Частина грошових коштів видається під звіт співробітникам підприємства для витрат, що виникають у зв’язку з виконанням доручень адміністрації… Читати ще >
Вступ. Організація зберігання грошових засобів та проведення розрахункових операцій (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Підприємства та підприємці, які мають рахунки, зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка може бути одержана з власних рахунків в установах банків у межах наявних коштів та на цілі, визначені у чеку, без надання обґрунтовуючих документів і розрахунків. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
В процесі роботи зроблено висновки та пропозиції щодо організації зберігання грошових засобів та розрахунку грошових операцій.
Робота містить 1 рисунок, 6 таблиць, висновки і пропозиції та 9 літературних джерел.
Вільні кошти підприємств мають обов’язково зберігатися в банку, причому підприємство самостійно обирає установу банку, в якому зберігає гроші. Готівку, необхідну для забезпечення господарської діяльності, підприємства зберігають у власних касах. Частина грошових коштів видається під звіт співробітникам підприємства для витрат, що виникають у зв’язку з виконанням доручень адміністрації підприємства. Розрахунки між підприємствами і організаціями здійснюються як правило без участі готівки, шляхом перерахування коштів з банківського рахунку свого підприємства на відповідні рахунки інших підприємств. Це виключає використання в розрахунках готівки і пов’язані з ними витрати на охорону, транспортування, але не виключає самої готівки з розрахункових операцій. Розрахунки і платежі здійснюються як правило за допомогою грошей. За своїм змістом розрахунки готівкою нічим не відрізняються від безготівкових перерахувань.
Кошти в валюті іноземних держав облічуються окремо по кожній валюті, але в перерахуванні на національну валюту України. Необхідність такого перерахування обумовлена тим, що грошовий вимірювач у бухгалтерському обліку виступає як узагальнюючий методичний прийом. Бухгалтерський баланс всіх підприємств України складається тільки в одній валюті, тобто в національній.
Іноземна валюта перераховується в національну за поточним курсом Національного банку України. При змінах валютних курсів до національної виникає різниця як результат переоцінки в балансі грошових коштів в іноземній валюті. Курсова різниця повинна бути списана в обліку відповідно до існуючого положення.