Страхування як економічна категорія та його ознаки

Страхування — це система специфічних відносин, яка включає сукупність форм і ме-тодів формування цільових грошових фондів, їх використання з метою відшкодування збитків у разі настання певних подій в їх житті. страхування ризик економічний.

Ознаки страхування:

• -В страхуванні завжди наявні дві сторони: стра-хувальник і страховик, зобов’зання і відповідальність яких регламентуються догово-ром страхування.
• -Для с-ня характерні замкнені перерозподільчі відносини, пов’язані з солідарним розподілом суми збитку одного або декількох учасників ціх відносин на всіх учасників.
• -Страхові фонди, створювані методом с-ня, використовуються виключно в цілях відшкодування збитків внаслідок настання страхових подій.
• -С-ня забезпечує розподіл збитку від настання страхових подій.

З огляду на ці ознаки, Страхування можна ви-значити як економічні відносини, за яких страху-вальник шляхом сплати грошового внеску забезпечує собі або третій особі в разі настання страхової події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, а у разі необхідності перестраховує частину останнього.

Функції страхування

Економічна сутність страхування розкривається в його специфічних функціях, що виражають суспільне значення даної категорії і до яких можна віднести: 1. Ризикова функція полягає в переданні страховикові за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором зі страхувальником. 2. Функція формування спеціалізованого страхового фонду є характерною для страхової діяльності, тому що для забезпечення відшкодування заподіяного збитку внаслідок страхового випадку необхідно сконцентрувати кошти, сформувати їх у достатньому обсязі. Фонд може формуватися як примусово, так і в добровільному порядку, виходячи з економічної та соціальної обстановки, і повинен дозволяти не тільки проводити виплати страхувальникам, які зазнали збитків у поточному періоді, а й у майбутньому (при можливих значних збитках). Ця функція забезпечує стабільність страхування та гарантію виплат відшкодувань. 3. Функція створення і використання страхових резервів проявляється у накопичені страховиком певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові стихійним лихом, нещасним випадком або іншою страховою подією. Формування страхових резервів — основа діяльності страховика, який концентрує кошти страхувальників, а потім використовує їх для покриття збитків, розподіляючи таким чином між усіма страхувальниками наслідки страхової події, яка сталася з одним із них. 4. Функція заощадження коштів полягає у накопичені коштів страхувальника його внесками, обумовлених у договорі страхування, і, у випадку відсутності страхових подій за час дії такого договору, поверненню заощаджуваних коштів страхувальнику (особисте страхування) або інше за умов страхування (майнове страхування). 5. Функція попередження страхових випадків і зменшення розміру збитків (превентивна) спрямована на фінансування заходів щодо зменшення страхового ризику за рахунок частини коштів страхового фонду. Здійснення цієї функції передбачає широкий комплекс заходів, у тому числі фінансування їх задля недопущення або зменшення наслідків страхових подій, а її економічна сутність полягає в тому, що сама страхова компанія об'єктивно зацікавлена у попередженні настання страхових випадків. 6. Контрольна функція полягає в суворо цільовому формуванні коштів страхового фонду. Згідно з контрольною функцією на підставі нормативних документів здійснюється фінансовий страховий контроль за проведенням операцій по страхуванню. 7. Інвестиційна функція полягає у поліпшені стану грошового обігу, підвищені купівельної спроможності національної валюти, збільшені інвестиційних можливостей країни. 8. Кредитна функція в повній мірі проявляється в особистому страхуванні. Тому, що клієнт купуючи страховий поліс сплачує внесок і цим самим кредитує страхову компанію. Однією з передумов подальшого розвитку страхування є посилення його функцій через модифікацію діючих та виявлення нових.

• 3. Головними суб'єктами страхування
• 1. страховик (юрид особи створені у формі акціонерних, командитних, повних товариств або товариств з повною відповідальністю, що одержали, у встановленому порядку ліцензію на здійснення страх. Дія.)2.страхувальник (юрид.фіз. особи які уклали із страховиками договори стахуванння згідно чинного законодавства)3.застрахований (особа вказана в договорі страхування життя і здоровя, якою є об'єктом страхування)4.вигодонабувач, 5. бенефіціар (отримувач страхового відшкодування, ним може бути страхувальник, застрахований або інша 3 особа визначена договором стахування).

Об'ємкти страхувмання (англ. object of insurance) — майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані:

• · з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);
• · з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);
• · з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).